ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07 листопада 2011 р. Справа № 5010/1841/2011-28/87
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.
При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
б-р Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01030 в особі Івано-Франківської філії
вул. Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014
Цеху телекомунікаційних послуг № 10
вул. Мазепи,1, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_2
про стягнення 834 грн.65 грн., в тому числі:
813 грн. 12 коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги,
7 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 14 грн. 19 коп. 3% річних
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт відділу правового забезпечення,
довіреність № 327 від 30. 06.11
від відповідача представники не з'явились
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Цеху телекомунікаційних послуг №10 (м. Надвірна) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 902 грн.63 грн., в тому числі: 813 грн. 12 коп. - заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 54 грн. 96 коп. - інфляційних втрат, 34 грн. 55 коп. - 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 028 про надання послуг електрозв”язку від 22.08.02, у зв”язку з чим у останнього утворилася заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 813 грн. 12 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 54 грн. 96 коп. інфляційних втрат та 34 грн. 55 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03.10.11.
Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.11 та від 24.10.11 розгляд справи відкладено у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання.
07.11.11 відповідач в судове засідання повторно не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 19.09.11 (вих.№ 16717), від 03.10.11 (вих. № 17664) та від 24.10.11 (вих. № 18891).
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 07.11.11 не надходило.
Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.
За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
07.11.11 представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 9295/2011свх); позивач просить суд стягнути з відповідача 834 грн. 65 коп. в тому числі: 813 грн. 12 коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 7 грн. 34 коп. інфляційних втрат та 14 грн. 19 коп. 3% річних.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх. № 9295/2011свх від 07.11.11) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшених позовних вимог.
При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з”ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об”єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22.08.02 між сторонами укладено договір № 028 про надання послуг електрозв”язку (а.с. 10-15).
Пунктом 1.1 Договору позивач (підприємство зв”язку) зобов”язався надавати СПД ОСОБА_1 (споживачу) послуги електрозв”язку.
У відповідності до умов договору, позивач - Івано-Франківська філія ПАТ "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг №10 (м. Надвірна) надавала послуги електрозв”язку відповідачеві -СПД ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 16-23 ; 49-78).
Оплата та порядок розрахунків обумовлені в розділі 4 Договору.
Пунктами 4.1.-4.3.,4.6. споживач зобов”язався вносити абонентську плату за телекомунікаційні послуги щомісячно, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.
Споживач прийняті на себе договірні зобов”язання не виконав, за надані телекомунікаційні послуги не сплатив.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 13-16/4 від 01.04.11 (а.с. 24) з вимогою терміново погасити існуючий борг та нараховані штрафні санкції. Проте, вимоги щодо сплати заборгованості залишені без відповіді та задоволення.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 813 грн. 12 коп. за надані телекомунікаційні послуги, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної вище заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність заборгованості відповідачем не спростована, отже вимога позивача щодо стягнення 813 грн. 12 коп. за надані телекомунікаційні послуги обґрунтована та підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 813 грн. 12 коп. відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов”язання за договором № 028 про надання послуг електрозв”язку від 22.08.02.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов”язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності. Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем 3 % річних в сумі 14 грн. 19 коп. та 7 грн. 34 коп. інфляційних втрат. Наявний в матеріалах справи розрахунок позивача (а.с. 48) є арифметично вірним. Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов”язання за договором № 028 про надання послуг електрозв”язку від 22.08.02. відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення 7 грн. 34 коп. інфляційних втрат і 14 грн. 19 коп. 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню. Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-2, 22, 33, 49, 55, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Цеху телекомунікаційних послуг №10 (м. Надвірна) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 834 грн. 65 коп. в тому числі: 813 грн. 12 коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 7 грн. 34 коп. інфляційних втрат та 14 грн. 19 коп. 3% річних задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Цеху телекомунікаційних послуг №10 ( вул. Мазепи,1, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405; код 01184835) -813(вісімсот тринадцять) грн. 12 коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 7 (сім)грн. 34 коп. інфляційних втрат та 14 (чотирнадцять)грн. 19 коп. 3% річних, 102 (сто дві )грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.П. Кавлак
Повне рішення складено 09.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Кавлак І. П. 09.11.11