ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01 листопада 2011 р. Справа № 5010/1861/2011-3/88
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "ІнтерТайл",
вул.Шатрищанська, 69, м.Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11500
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГА"
вул. Мазепи, 83/1, м.Івано-Франківськ, 76010
про стягнення пені за прострочення виконання зобов"язання.
за участю представників сторін:
Від позивача: представники не з"явилися.
Від відповідача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № 139 від 29.09.11р.)
Приватне акціонерне товариство "ІнтерТайл" заявило позовну вимогу до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГА" про стягнення пені за прострочення виконання зобов"язання у розмірі 16587,08 грн.
Ухвалою суду від 23.09.11 р. порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 04.10.11 р.
Судові засідання відбувались 04.10.11 р., 18.10.11 р., 01.11.11 р.
Позивач в судові засідання не з"являється, причин неприбуття в судові засідання суду не повідомив. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві /Роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"/. В спірному випадку всі процесуальні документи позивачу направлялись за адресою, вказаною в позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, а отже позивач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути спір без участі позивача або його уповноваженого представника за наявними в справі матеріалами та з урахуванням пояснень представника відповідача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх№8541/11 свх 14.10.11р.), та просить суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені та відмовити у позові.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідача в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобов"язання згідно акту №01/04-08-2009-1 за період з 06.10.09р. по 29.12.09р. у розмірі 11729,87 грн., та за актом №2/04-08-2009-2 за період з 06.10.09 р. по 19.04.10 р. у розмірі 4857,21 грн.
Відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Нормою ч.1 ст.223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права, або інтересу ( ст. 256 ЦК України).
Приписами ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, а за зобовязаннями з визначеним строком, зі спливом строку виконання.
В судовому засіданні встановлено, що строк позовної давності сплив відповідно 29.12.10 р. та 19.04.11 р.
Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду для захисту порушених прав, а тому відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позивач не скористався наданим статтею 22 ГПК України правом, зокрема брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.Позивачем в позовній заяві не наведено жодних підстав в обгрунтування причин пропуску передбаченого законом строку звернення до суду та не подано клопотання про його поновлення, а отже у суду відсутні підстави для його поновлення, оскільки відповідно до п. 5 ст. 267 ЦК України строк позовної давності підлягає поновленню судом тільки у разі поважності причин його пропуску.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача необгрунтованими, а позов таким, в задоволенні якого слід відмовити.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 ст. 82, - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові приватного акціонерного товариства "ІнтерТайл" м.Коростень Житомирської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГА" м.Івано-Франківськ про стягнення пені за прострочення виконання зобов"язання у розмірі 16587,08 грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Фрич М. М.
Повне рішення складено 02.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Костів Я. Р. 02.11.11