83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
26.10.11 р. Справа № 29/138
Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка, Донецька область
до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область
про: стягнення заборгованості у розмірі 2350,80грн., інфляційних витрат у сумі 223,50грн., пені у розмірі 335,53грн., 20% річних у сумі 432,95грн., 7% штрафу у сумі 452,57грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю №б/н від 14.07.2011р.)
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2350,80грн., інфляційних витрат у сумі 223,50грн., пені у розмірі 335,53грн., 20% річних у сумі 432,95грн., 7% штрафу у сумі 452,57грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №413 М від 27.03.2010р., щодо оплати за поставлений товар.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №413 М від 27.03.2010р., видаткових накладних, податкових накладних, свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 13, 22, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230-232 Господарського кодексу України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
25.08.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача також надано довідку за підписом директора та головного бухгалтера, яка свідчить про те, що ТОВ „Авант Трейд” з Відповідачем ФОП ОСОБА_1 розпочав правовідносини з 27 березня 2010 року на умовах договору поставки №413М, інші правовідносини між сторонами, окрім вказаних відсутні.
Заявою вх. №02111/40555 від 06.09.2011р. Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму заборгованості у розмірі 2350,80грн., інфляційних витрат у сумі 225,74грн., пені у розмірі 322,65грн., 20% річних у сумі 519,87грн., 7% штрафу у сумі 452,57грн.
Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві вх. №02111/40555 від 06.09.2011р., оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття збільшити розмір вимог. Суд приймає вказане збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.
20.09.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії прибуткових ордерів з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.10.2011р. справу передано на розгляд судді Мальцеву М.Ю.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.10.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.
Представник Позивача у судове засідання 26.10.2011р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від вх. №02111/40555 від 06.09.2011р
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.
Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців а саме: 87500, АДРЕСА_1
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд
27 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд” (Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки №413 М, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої, надалі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар в порядку, визначеними умовами даного договору.
Згідно п.5.2 договору ціна на товар зазначається Постачальником у видатковій накладній на Товар. Відповідно п.5.3 договору загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на Товар.
У розділі 6 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:
- розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженими Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін шляхом попередньої оплати (п.6.1 Договору);
- датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника (п.6.2 Договору);
Згідно п.7.1 договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більш ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
У пункті 9.2 договору визначено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманої від Постачальника продукції, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
На виконання умов договору Позивачем була здійснена поставка Відповідачу на загальну суму 6465,24грн., що підтверджується видатковими накладними №1519/2998 від 18.12.2010р. на суму 894,36грн., №840/2441 від 30.11.2010р. на суму 390,96грн., №307705 від 17.09.2010р. на суму 948,78грн., №308839 від 15.10.2010р. на суму 1402,02грн., №1520/2999 від 18.12.2010р. на суму 2 829,12грн. вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.
Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними, які місяться в матеріалах справи.
Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 4114,44грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №35981.
Внаслідок цього виникла заборгованість у розмірі 2 350,80грн.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №413М від 27.03.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 6465,24грн., але Відповідачем була здійснена лише часткова оплата у розмірі 4114,44грн.
Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.
Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 2350,80грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 2350,80грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення заборгованості.
На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте як вбачається з договору поставки №413М від 27.03.2010р. сторонами визначений інший розмір процентів, у пункті 9.2 договору визначено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманої від Постачальника продукції, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 225,74грн., 20% річних від суми загального боргу складає 519,87грн.
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 225,74грн.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 20% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем - 519,87грн.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.
З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п.7.1 договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більш ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті за товар, поставлений позивачем є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 7% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару у розмірі 452,57грн.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у випадку порушення строку оплати поставленого товару безпосередньо у п. 7.1 договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Суд перевіривши арифметичний розрахунок пені, вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у повному обсязі розмірі 322,65грн.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка, Донецька область до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 2350,80грн., інфляційних витрат у сумі 225,74грн., пені у розмірі 322,65грн., 20% річних у сумі 519,87грн., 7% штрафу у сумі 452,57грн. задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд” (84601, вул.Озерянівська, 2, м.Горлівка, Донецька область, 84601, ЄДРПОУ 36899012) заборгованість у розмірі 2350,80грн., інфляційні витрати у сумі 225,74грн., пеню у розмірі 322,65грн., 20% річних у сумі 519,87грн., штраф у сумі 452,57грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд” (84601, вул.Озерянівська, 2, м.Горлівка, Донецька область, 84601, ЄДРПОУ 36899012) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засідання 26.10.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Риженко Т.М.
< Список > < Довідник >
Повний текст рішення складено та підписано 31.10.11р. < Довідник >
< Текст >