донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.07.2008 р. справа №18/43
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Стойка О.В.
суддів
Діброви Г.І. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
Оніпко Н.О. за довіреністю
від відповідача:
від третьої особи:
Величко О.М., за довіреністю
Оніпко Н.О за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Горлівський завод "Реммаш", м.Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
23.04.2008 року
по справі
№18/43 (Овсяннікова О.В.)
за позовом
Державного підприємства "Добропіллявугілля", м.Добропілля Донецької області
до
третя особа
Відкрите акціонерне товариство "Горлівський завод"Реммаш" м.ГорлівкаВідкритого акціонерного товариства "Горлівський завод "Реммаш", м.Горлівка Донецької області
Міністерство вугільної промисловості України, м. Київ
про
стягнення 49692,00 грн.
У лютому 2008 року до господарського суду звернулось Державне підприємство "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області (позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Горлівський завод "Реммаш", м. Горлівка Донецької області (відповідач) про стягнення пені в розмірі 15252 грн. та штрафу у розмірі 34440 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.04.2008 року позовні вимоги позивача задоволені та з відповідача стягнуто 49692 грн.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду змінити та в задоволенні позовних вимог про стягнення 34440 грн. штрафу відмовити та зменшити розмір пені у зв'язку з винятковістю випадку.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом не повністю з'ясовані обставини справи, що мають значення, а саме не враховано та належним чином не розглянуто клопотання про зменшення розміру пені у зв'язку з виключністю ситуації.
Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.08р. до участі у справі у якості третьої особи на боці позивача було залучено Міністерство вугільної промисловості України, м. Київ.
Представник Міністерства вугільної промисловості в судовому засіданні дав пояснення, що він з вимогами апеляційної скарги не згоден та просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 23.04.08р. -без змін.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між третьою особою, позивачем та відповідачем був укладений Договір №02-01/1-КР70 від 16.03.07року (Договір), згідно до якого відповідач зобов'язався за плату (бюджетні кошти) надати послуги з капітального ремонту гірничопрохідницьких комбайнів, які наведені в переліку обладнання, позивачу та третій особі.
На виконання умов Договору сторони підписали Додатки № 1 та №2 до вказаного Договору в яких визначили перелік обладнання, що підлягає капітальному ремонту та його ціну, зокрема 410 000 грн. (без ПДВ) за ремонт гірничопрохідницького комбайна ГПКС.
Умовами п. 4.2, 5.1 Договору сторони встановили, розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом 100% попередньої оплати, з моменту отримання яких виконавець зобов'язаний здійснити ремонт гірничопрохідницьких комбайнів ГПКС та П110 в строк до 90 календарних днів.
Відповідно до п. 6.1 Договору виконавець письмово повідомляє платника-замовника ремонту за п'ять днів до закінчення ремонту обладнання про його завершення, при цьому визначає дату прийняття відремонтованого обладнання з ремонту.
Також п. 6.4. Договору передбачено, що обладнання вважається переданим позивачу з моменту підписання акту приймання-передачі обладнання з ремонту.
Відповідно до п.7.2. Договору за порушення строку ремонту обладнання виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості обладнання, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочування, а за прострочення понад 30-ти днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, згідно зі ст.231 п.2 Господарського кодексу України.
Позивачем на виконання умов Договору на підставі рахунку-фактури №638 від 08.10.07р. було внесено попередню оплату за ремонтні роботи у сумі 492000грн., що підтверджується платіжним дорученням №866 від 09.10.07р.
Отже відповідно до умов Договору, ремонт комбайну мав бути закінчений з наданням позивачу можливості отримати комбайн не пізніше 08.01.08р.
Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав з порушенням встановленого Договором строку, оскільки відремонтований комбайн був повернутий позивачу 08.02.08р., що підтверджується накладной №638 від 08.02.08р. з прострочкою виконання зобов'язання у 31 день.
За вимогою суду апеляційної інстанції позивачем надано лист від 07.02.08 р., в якому відповідач повідомив позивача, що гірничопрохідницький комбайн ГПКС відремонтовано та він готов до відвантаження з 08.02.08 р.
Згідно Акту № 14 від 08.02.08 р. сдачі-приймання виконаних робіт за Договором № 02-01/1-КР70 від 16.05.08р., відповідач та позивач зазначили про те, що: робота виконана в повному обсязі, якісно, комплектно та оформлена належним чином; цей акт підписаний в трьох екземплярах, кожний з яких має однакову юридичну силу та є невід'ємною частиною Договору; з моменту підписання акту Договір вважається виконаним в сумі виконаних робіт та сторони претензій не мають.
Судовою колегією встановлено, що даним Договором передбачено здійснення робіт за державні кошти на засадах міжвідомчої координації.
Генеральний замовник -орган державної влади, державна установа, організація чи підприємство, які визначені Кабінетом Міністрів України відповідальними за організацію і проведення процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації в інтересах замовників та виконують їх функції відповідно до цього Закону.
Закупівля на засадах міжвідомчої координації -здійснення закупівлі з використанням механізму взаємодії генерального замовника і замовників у порядку, встановленому цим Законом.
Частинами 2, 3 статті 14-1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»Генеральний замовник здійснює процедури закупівлі відповідних товарів згідно із законодавством та визначає учасників -переможців процедури закупівлі; інформує всіх заінтересованих головних розпорядників коштів Державного бюджету України про результати процедур закупівлі. Головні розпорядники укладають договори закупівлі товарів з учасниками, що визначені генеральним замовником переможцями за результатами здійснених ним процедур закупівлі.
Тобто, в даному випадку укладено сторонами договір про надання послуг з капітального ремонту гірничо - шахтного обладнання на виконання бюджетної програми «Державна підтримка підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання»на 2007р.
За таких підстав позивач, як сторона за договором, має право звернутись з позовом до суду з приводу застосування наслідків невиконання відповідачем зобов'язань за договором. Доводи заявника апеляційної скарги, про те що позивач є неналежним не приймаються судовою колегією, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не міститься поняття неналежності позивача.
Відповідно до умов статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачем не надано суду доказів своєчасного виконання ремонту обладнання позивача.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Аналогійні умови передбачені п. 7.2 Договору.
Позивач у відповідності до умов п.7.2 Договору здійснив нарахування пені у розмірі 15252 грн. та штрафу в розмірі 34440грн. за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність прострочення виконання відповідачем зобов'язання. Здійснений позивачем розрахунок пені та штрафних санкцій є обґрунтованим та таким, що відповідає умовам Договору та діючому законодавству.
Судовою колегією перевірені доводи та вимоги апеляційної скарги щодо зменшення розміру штрафних санкцій внаслідок складного матеріального становища на підприємстві відповідача, але законних та обґрунтованих підстав щодо цього не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 23.04.08року по справі №18/43 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процессуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Горлівський завод "Реммаш", м.Горлівка Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 23.04.08 року по справі №18/43 залишити без змін.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС