05.08.2008 Справа № 2/360
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Чимбар Л.О., Верхогляд Т,А.
при секретарі Врона С.В.
за участю представників сторін :
від позивача: Дьяченко А.А. головний юрисконсульт, довіреність №ВЕО 701344 від 15.05.07
від відповідача 1: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
від відповідача 2: Шингарьов В.Я. директор, паспорт серії ЕА 360102 , від 12.11.97р., та статут від 17.07.07;
від відповідача 3: Шкіренко С.В. директор, паспорт серії ЕА 601456, від 09.02.99р. та статут №111-р від 15.03.00
від відповідача 4: Дмітрієв О.Г., довіреність №518 від 02.07.08
розглянувши апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства “Світлопільське» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.04.08р. у справі №2/360
за позовом відкритого акціонерного товариства “Райффанзен Банк Аваль», м.Київ від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства “Райффанзен Банк Аваль», м.Кіровоград
до В1 товариства з обмеженою відповідальністю “Петрівський агроторговий дім», смт.Петрове Кіровоградської області
до В2 малого приватного підприємства “Тікич», м.Олександрія Кіровоградської області
до В3 селянського (фермерського) господарства “Світлопільське», с.Світлопіль Олександрійського району Кіровоградської області
до В4 Інспекції державного технічного нагляду Кіровоградської обласної державної адміністрації, м.Кіровоград
про визнання недійсними договору від 02.06.06р. та договору №141/1 від 14.11.06р., визнання недійсною та скасування державної реєстрації комбайна, проведеної 04.12.06р. з видачею свідоцтва про реєстрацію №АБ394741
- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.04.2008р. у справі №2/360(суддя Л.В.Деревинська) позов відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) “Райффайзен Банк Аваль», від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ»Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково, визнані недійсними з моменту укладення договір купівлі-продажу комбайна ДОН-1500Б заводський номер 081494 від 02.06.2006р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Петрівський агроторговий дім» і малим приватним підприємством (далі-МПП) “Тікич» та договір купівлі-продажу комбайна ДОН-1500Б заводський номер 081494 від 14.11.2006р. №141/1, укладений між МПП»Тікич» та селянським (фермерським) господарством (далі-СФГ) “Світлопільське», а також скасована державна реєстрація комбайна ДОН-1500Б заводський номер машини 081494, проведена 04.12.2006р. Олександрійською районною інспекцією Інспекції державного технічного нагляду Кіровоградської обласної державної адміністрації, в частині визнання недійсною державної реєстрації комбайна в позові відмовлено;
- не погодившись з прийнятим рішенням, СФГ “Світлопільське» подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на порушення судом норм матеріального права просить це рішення скасувати в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу комбайна від 14.11.2006р. №141/1 та скасування державної реєстрації цього комбайна;
- у поданій скарзі йдеться про необґрунтовані посилання господарського суду на ст.10 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», оскільки зазначена стаття регламентує правовідносини між боржником, який не мав права відчужувати майно та особою, яка придбала це майно за відплатним договором, а, у даному випадку, відповідач-3 не є тією особою, яка придбала комбайн у відповідача-1 і відповідач-2 не є боржником по відношенню до позивача згідно з цією статтею, а також про те, що відповідач-3 є добросовісним набувачем за операцією з придбання майна у відповідача-2 відповідно до ст.330, 388 ЦК України, хоча зазначена операція і є незаконною внаслідок відсутності у останнього права на відповідне відчуження;
- скаржником заявлено клопотання про призначення по справі судової експертизи на предмет дослідження в договорі купівлі-продажу комбайна марки ДОН-1500Б від 02.06.2006р. дійсності підпису повноважної особи у зв»язку з поясненнями відповідача-1 стосовно протиправного заволодіння відповідачем-2 спірним комбайном та використання при цьому підроблених та сфальсифікованих документів;
- відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання не з'явився; про час і місце засідання відповідач-1 повідомлений належним чином;
- відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу комбайну від 02.06.2006р., укладеного між ТОВ»Петрівський агроторговий дім» та МПП»Тікич»;
- відповідач-4 вимоги апеляційної скарги підтримує;
- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що внаслідок отримання відповідачем-2 спірного комбайна від відповідача-1 за недійсним договором купівлі-продажу від 02.06.2006р., у відповідача-2 не виникло жодних прав щодо нього, у тому числі, і права власності, у зв»язку з чим відповідач-2 не мав права продавати цей комбайн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів 2, 3, 4, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2005р. акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль»(кредитором), правонаступником якого є ВАТ»Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ»Петрівський агроторговий дім»(позичальником) укладено кредитний договір №010/08-1/670.
На виконання умов укладеного договору позивач відкрив відповідачу-1 невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1 300 000грн. терміном до 25.12.2007р. із сплатою 18-ти процентів річних для придбання сільськогосподарської техніки та обладнання, що підтверджується наданими в матеріалах платіжними дорученнями (т.1, а.с.50).
В забезпечення належного виконання зобов'язань по кредитному договору названими вище сторонами укладено договір застави №010/08-1/673 від 14.03.2005р., предметом застави за яким є належне відповідачу-1 на праві власності майно, у тому числі, комбайн марки ДОН-1500Б, випуску 2002 року, номер машини 081494, номер двигуна 14403, номер шасі 8840, державний реєстраційний номер КЕ10611, зареєстрований Інспекцією держнагляду Кіровоградської обласної державної адміністрації, свідоцтво про реєстрацію машини серії АК№388763 від 05.07.2004р.
П.п.2.5 та 2.6 договору застави встановлено, що сільськогосподарська техніка, яка є предметом застави, зберігається на зерновому току ТОВ»Пік-2000» у с.Петрівське Петрівського району Кіровоградської області відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №15/11-3 від 15.11.2007р.
П.2.10 договору передбачено, що заставодавець (відповідач-1) не має права розпоряджатися заставленим майном без згоди заставодержателя (позивача).
Відомості про обтяження спірного комбайна заставою та про заборону його відчуження внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 05.04.2005 р., що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №3002407 від 05.04.2005 р
Зобов'язання за кредитним договором на момент розгляду справи відповідачем-1 не виконані, за дозволом щодо відчуження комбайна він до позивача не звертався, позивач дозволу на таке відчуження відповідачеві -1 не надавав.
Між тим, 02.06.2006р. ТОВ»Петрівський агроторговий дім»(продавцем) та МПП»Тікич» (покупцем) укладено договір, згідно з яким продавець зобов'язався продати, а покупець -придбати спірний комбайн за 38 000грн.
При цьому, відповідно до п.4 договору, продавець гарантував, що в момент підписання угоди, комбайн, який продається, нікому не продано, не подаровано, у спорі та під забороною (арештом) не перебуває.
Передача комбайна на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2006р. оформлена актом прийома-передачі.
14.11.2006р. на підставі договору купівлі-продажу №141/1, МПП»Тікич» продало спірний комбайн СФГ»Світлопільське» за 280 000грн. та передало його по акту приймання-передачі від 14.11.2006р.
Одночасно слід зазначити, що згідно з ст.19, 20 Закону України "Про заставу", ст. 589 Цивільного кодексу України та пунктів 2.3., 2.12., 2.16, 2.17 договору застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Ст.17 Закону України "Про заставу" та ст.586 ЦК України встановлено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, задовольняючи позов з дослідженням положень наведених вище норм, господарський суд правильно встановив, що до повного виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач-1 не мав права без дозволу позивача відчужувати чи якимось іншим способом розпоряджатися спірним комбайном, а також був зобов'язаний зберігати його за обумовленою в договорі адресою.
Ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.215 Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені, у тому числі, частиною першою ст.203 цього Кодексу.
Щодо досліджуваної справи, то вищезазначені фактичні обставини, а саме: невиконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором, відчуження ним комбайну без дозволу позивача свідчать про недодержання відповідачем-1 в момент укладення договору купівлі-продажу від 02.06.2006р. вимог ст.17 Закону України “Про заставу» та ст.586 ЦК України.
Тому договір купівлі-продажу від 02.06.2006р. має бути визнаний недійсним.
Згідно з ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ч.1 ст.658 названого Кодексу право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Ч.1 ст.216 Кодексу передбачено, що недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
При розгляді даної частини позовних вимог господарський суд обґрунтовано послався на те, що внаслідок отримання відповідачем-2 спірного комбайна від відповідача-1 за недійсним договором купівлі-продажу від 02.06.2006р., у відповідача-2 не виникло право власності на цей комбайн і тому він не мав права продавати останній.
Крім того, ст.10 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України лише за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна.
У цьому зв»язку, як вірно зазначено господарським судом, відповідачі 2 та 3 не є добросовісними набувачами спірного комбайна, оскільки на момент укладення договорів купівлі-продажу від 02.06.2006р. та від 14.11.2006р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містилися відомості про обтяження комбайна заставою на користь позивача та про заборону його відчуження.
Отже договір купівлі-продажу №141/1 від 14.11.2006р. є недійсним, як такий, що суперечить вимогам Закону України “Про заставу», оскільки на момент продажу спірний комбайн знаходився в державному реєстрі обтяжень рухомого майна і існувала заборона на його відчуження, а також вимогам ст.658 ЦК України, оскільки відповідач-2 не був власником товару.
З урахуванням встановлених вище фактів неправомірності придбання спірного комбайна 14.11.2006р. відповідачем-3 та відсутності права у власника розпоряджатися ним без згоди заставодержателя господарським судом цілком правильно скасована державна реєстрація комбайна проведена 04.12.2006р. Олександрійською районною інспекцією Інспекції державного технічного нагляду Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки під терміном “боржник» відповідно до ст.2 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» слід розуміти, у тому числі, особу, у володінні якої знаходиться майно, що належить обтяжувачу, а під терміном “обтяжувач», у тому числі - кредитора за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням.
Клопотання скаржника задоволенню не підлягає тому, що відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Експертиза, про проведення якої йдеться в клопотанні, не є доказом, що може спростувати обставини, наведені в обґрунтування підстав позовних вимог.
Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.04.08р. у справі №2/360 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Л.О.Чимбар
Суддя Т.А.Верхогляд