Справа № 2-а-71/08
іменем України
27 травня 2008 року Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: Непомнящої Н.О.
при секретарі: Биковій Ю.В.
з участю позивача: ОСОБА_1
представника відповідача - УПСЗН Новокаховської міської ради : Формагей О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення (третя особа: Державне казначейство України) про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми разової щорічної грошової допомоги, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що перебуває на обліку в УПСЗН Новокаховської міської ради Херсонської області як особа, яка постраждала внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС, є інвалідом 2 групи по захворюванню, пов'язаного із роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачені щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Проте всупереч зазначеному нормативно-правовому акту відповідач нараховує зазначену компенсацію не в повному обсязі, сума недоотриманої допомоги складає 5929 грн. 50 коп., добровільно зробити перерахунок заборгованості відмовляється. Вважає таку відмову неправомірною та просить суд зобов'язати відповідача нарахувати йому допомогу у відповідності з вимогами вказаного Закону.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з УПСЗН на свою користь 5554 грн. 50 коп. - недоотриману допомогу на оздоровлення за період 2004-2007 роки, виходячи з того, що на момент здійснення виплати допомоги у 2006 року - 01.08.2006 року він був інвалідом 3 групи, тому сума, що підлягає виплаті має обчислюватися виходячи з 4 мінімальних заробітних плат в розмірі 1500 грн.
Представник відповідача - УПСЗН Новокаховської міської ради в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що при нарахуванні допомоги на оздоровлення УПСЗН керується відповідними постановами КМ України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 26.07.1996 року № 836, «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») від 20.09.2005 року № 936. Застосування ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при нарахуванні та виплаті вказаної допомоги виключається, оскільки починаючи з 1996 року у законах України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати», які приймалися Верховною Радою на відповідні роки зазначалося, що встановлений мінімальний розмір заробітної плати не повинен застосовуватися як розрахункова величина для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат, до прийняття відповідних змін до законів, у яких розрахунок розміру виплат залежить від мінімальної заробітної плати, тому вимоги позивача є безпідставними.
Представник співвідповідача - Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин - про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника співвідповідача, належним чином повідомленого про день, час та місце розгляду справи.
Заслухавши позивача, представника відповідача - УПСЗН Новокаховської міської ради, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПСЗН Новокаховської міської ради Херсонської області як особа, яка постраждала внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС, є інвалідом 2 групи (до 19.09.2006 року - інвалід 3 групи) по захворюванню, пов'язаного із роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна компенсація на оздоровлення, зокрема інвалідам 2 групи у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений:
- з 1 січня 2004 року - 205 грн.;
- з 1 вересня 2004 року - 237 грн. на місяць.
Відповідно до ст. 83 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений:
- з 1 січня 2005 року - 262 грн.;
- з 1 квітня 2005 року - 290 грн.;
- з 1 липня 2005 року - 310 грн.;
- з 1 вересня 2005 року - 332 грн. на місяць.
- з 1 січня 2006 року - 350 гривень на місяць,
- з 1 липня 2006 року - 375 гривень,
- з 1 грудня 2006 року - 400 гривень.
- з 1 січня 2007 року 400 грн. на місяць,
- з 1 липня 2007 року - 440 грн. на місяць
- з 1 жовтня 2007 року -460 гривень
Зі змісту зазначених Законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, а також враховуючи судову практику Вищого адміністративного суду України при розгляді справ у аналогічних правовідносинах, суд вважає, що застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також відповідні норми законів України про встановлення мінімального розміру заробітної плати за вказаний період, а не Постанови КМ України, на які посилається представник відповідача як на підставу своїх заперечень проти позовних заяв.
Згідно ст. 17 ч. 1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у ст.1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.
Тому при розгляді справи «ОСОБА_2 проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).
У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lех sресіаlіs.
Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п.26 рішення ОСОБА_2 проти України; рішення у справі ОСОБА_3 проти Росії, № 59498/00).
З таких підстав доводи відповідача про посилання на відсутність фінансових можливостей держави не можуть бути прийняті до уваги.
Посилання відповідача на те, що спеціальний Закон lех sресіаlіs. тобто Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, має перевагу перед Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким встановлені пільги для ліквідаторів аварії на ЧАЕС, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових законів, внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Оскільки правові положення, які передбачають виплату щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС є чинним тобто не скасовані, не змінені, і позивач, який є учасником ліквідації на ЧАЕС має право на її одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
За таких обставин та з урахуванням вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» УПСЗН Новокаховської міської ради повинно було нарахувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за вказаний період, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату у таких сумах:
- 2004 рік - 948 грн. (237х 4): момент виплати 11.11.2004 року);
- 2005 рік - 1328 грн. ( 332 х 4) момент виплати 08.08.2005, 15.12.2005 року);
- 2006 рік - 1500 грн. (375 х 4: момент виплати 01.08.2006 року);
- 2007 рік: 2100 грн. (420 х 5: момент виплати 12.06.2007року ) всього 5876 грн.
Фактично за вказаний період нараховано та виплачено позивачу 321 грн. 50 коп.
Таким чином сума недоотриманої позивачем допомоги на оздоровлення складає 5554 грн. 50 коп., проте, УПСЗН Новокаховської міської ради Херсонської області, супереч зазначеним вище нормам Законів відмовляється нарахувати та виплатити позивачу недоотриману допомогу на оздоровлення.
За таких обставин, суд визнає цю відмову неправомірною і вважає, що сума недоотриманої допомоги підлягає стягненню з УПСЗН Новокаховської міської ради на користь позивача в примусовому порядку.
Суд також дійшов висновку, що належним відповідачем у справі є саме Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради, оскільки саме цей орган визначає право на призначення одержувачу того чи іншого виду допомоги, здійснює нарахування сум допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС і веде облік вказаних осіб.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково у фактичних розмірах недоотриманої допомоги, що встановлені в судовому засіданні, а суми недоотриманої допомоги на оздоровлення підлягають стягненню на користь позивача з УПСЗН Новокаховської міської ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України ст. 48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ з подальшими змінами; ст. 1 Закону України “Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2000 рік» від 01.06.2000 року № 1766-ІІІ; ст. 89 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.2003 року № 1344-ІУ; ст. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.2004 року № 2285-ІУ, ст. 82 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-ІУ; ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; керуючись ст.ст. 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради Херсонської області у нарахуванні ОСОБА_1 недоотриманої допомоги на оздоровлення - неправомірною.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради Херсонської області на користь ОСОБА_1 недоотриману допомогу на оздоровлення в сумі 5554 грн. 50 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення зазначених строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.О.Непомняща