26 червня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді - Яворського І.О.,
суддів - Любашевського В.П., Довгополова О.М.,
при секретарі судового засідання - Ступницькій Г.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за апеляційною скаргою- Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватсервіспостач»
напостанову господарського суду Львівської області від 08 листопада 2007 року у справі № 13/278 А
за позовомДержавної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Приватсервіспостач»
простягнення 129 428,58 гривень, -
27 вересня 2007 року Позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про звернення стягнення на активи на суму 129 428 грн. 58 коп. З адміністративного позову вбачається, що ТзОВ «Приватсервіспостач» має податкову заборгованість перед бюджетом, яка складається з сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість по акту документальної перевірки та самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань і своєчасно не сплачених, пені. Вказана сума підтверджується довідкою про стан заборгованості від 30 серпня 2007 року та актом перевірки, копіями податкових повідомлень-рішень та рішеннями податкового органу. На час звернення до суду, ТзОВ «Приватсервіспостач» податковий борг до бюджету не сплатило.
Постановою господарського суду Львівської області від 08 листопада 2007 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача в доход державного бюджету України 129 428,58 гривень податкового боргу та 1294,28 гривень судового збору. У мотивувальній частині постанови суд першої інстанції вказав, зокрема, що відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Постанова оскаржена в апеляційному порядку ТзОВ «Приватсервіспостач». Апелянт вказує, що постанова винесена без дослідження всіх обставин, товариство не було повідомлене належним чином про час розгляду справи, що унеможливило подання заперечень та інших доказів і тому рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» стосується перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності і регулює порядок перевірки органами державної податкової служби виключно питань, які пов'язані із сплатою податків, зборів та обов'язкових платежів внаслідок здійснення такої фінансово-господарської діяльності і при проведенні перевірок, пов'язаних з іншими питаннями, не застосовується.
Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів(обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів, які віднесені до їх компетенції. Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці в межах їхньої компетенції. ТзОВ «Приватсервіспостач» має податкову заборгованість перед бюджетом, яка складається з сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно з актом документальної перевірки, самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань та своєчасно не сплачених, пені. Сума заборгованості підтверджується довідкою про стан заборгованості від 30 серпня 2007 року, актом перевірки, копіями податкових повідомлень та рішеннями податкового органу. Кошти в розмірі 129 428,58 грн. Товариством добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, а тому рахується податкова заборгованість: з ПДВ - 3339,00 грн. основного платежу; основного платежу за актом перевірки - 82690,23 грн.; 43344,39 грн. штрафної санкції; 54,96 грн. - пені. Всього - 129428,58 грн. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених матеріалами справи.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватсервіспостач» залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Львівської області від 08 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції - Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий І.О.Яворський
Суддя В.П. Любашевський
Суддя О.М. Довгополов