10червня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Довгополова О.М.,
суддів: Носа С.П., Любашевського В.П.
при секретарі судового засідання - Каблак Т.П.,
за участю осіб:
від позивача -Козмич І.І., Мазурашу М.Г.;
від відповідача- Левченко Д.В.
від третьої особи- Амаріца В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу
за апеляційними скаргами- Вадул - Сіретської митниці та представника Міністерства економіки України
на постановугосподарського суду Чернівецької області від 12.11.2007р. у справі № 6/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ТЕХ»
доМіністерства економіки України
з участю третьої особи: Вадул - Сіретської митниці
провизнання нечинним висновку, -
Суддя у І-й інст. -Скрипничук І.В.
Господарський суд Чернівецької області
Суддя-доповідач - Довгополов О.М.22-а-3139_08.doc
Реєстр . .08Справа № 22-а-3139/08
Рядок статзвіту № 47
Постановою господарського суду Чернівецької області від 12.11.2007р. у даній справі задоволено позовні вимоги ТзОВ «АВ ТЕХ» до Міністерства економіки України, з участю третьої особи Вадул - Сіретської митниці, визнано нечинним висновок відповідача від 25.07.2006р. № 103-21/503 про те, що операція з розпорення вживаного одягу та розкрою його на ганчір»я за договором від 01.01.2004 року № 1 між позивачем та фірмою «АВtех» (Бельгія) не відповідає вимогам Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» (далі - Закон), а тому не відноситься до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.
Постанову оскаржили відповідач та третя особа з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянти вважають операцію з давальницькою сировиною за зазначеним договором, укладеним між позивачем та фірмою «АВtех» (Бельгія) таким, що не відповідає вимогам Закону, а висновок відповідача щодо операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній діяльності - правомірним. Апелянти просять постанову суду скасувати, а представник відповідача, крім того, просить ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за спірним договоромТзОВ «АВ ТЕХ» (Україна) - виконавець, зобов'язався виконати роботу з переробки давальницької сировини - одягу текстильно-трикотажного, який був у вжитку (окрім верхнього одягу осінньо-зимового асортименту) у готову продукцію - ганчір»я, а фірма «АВtех» ВVВА (Бельгія) - замовник, зобов'язався прийняти готову продукцію, тобто ганчір»я розрізані, сортовані та упаковані в тюки і оплатити проведену роботу у встановленому договором порядку, а також прийняти залишки, що залишаться після переробки давальницької сировини.
Згідно роз'яснення Департаменту зовнішньоекономічної політики Міністерства економіки України на лист Вадул-Сіретської митниці від 02.06.2006р. № 11/25/1-2328 операція з розпорення вживаного одягу та розкрою його на ганчір»я за зазначеним договором не відповідає вимогам Закону, а тому не відноситься до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що операція за вищевказаним договором, виходячи з визначень давальницької сировини, операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, передбачених ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, відповідає її вимогам як операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду по ТН ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику.
Покликання відповідача на невідповідність положень п. 7.1 договору вимогам Закону є безпідставним, оскільки положення частини 17 ст. 2 зазначеного Закону визначає правову долю зобов»язань фінансового характеру на випадок втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, як от, погашення векселя (письмового зобов»язання), звільнення від справляння ввізного мита, податків і зборів (крім митних зборів) та не спрямовані на встановлення вичерпного переліку випадків можливої втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини. Крім того, п. 9.1 договору передбачає звільнення за повне або часткове невиконання взятих зобов»язань на випадок форс-мажорних обставин внаслідок обставин непереборної сили (землетрусу, пожежі, повені, епідемії), а також некласичних видів форс-мажорних обставин, які можуть мати місце на території України, такі як непередбачені політичні події, у тому числі бойові (учбові), страйки, національні та еміграційні хвилювання, рішення органів влади, зміни національного законодавства, про що підставно зазначено у постанові суду. Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що вказана відповідачем суперечність положень пунктів 7.1 та 9.1 договору не може бути підставою для визнання операції позивача за договором такою, що не відноситься до операцій з давальницькою сировиною.
На підставі аналізу пунктів 7.1 та 7.6 договору судом першої інстанції правильно встановлено й те, що вказані пункти не передбачають перехід права власності на сировину чи готову продукцію до виконавця; зазначені положення договору відповідають вимогам Закону, а тому твердження відповідача й у цій частині є безпідставними.
Відповідачем всупереч положенням ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідно до яких обов»язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача-суб»єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову, не доведено правомірності свого рішення (висновку), а томуколегія суддів приходить до висновку про нечинність оспорюваного висновку, а отже, відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Вадул - Сіретської митниці та представника Міністерства економіки України залишити без задоволення, постанову господарського суду Чернівецької області від 12.11.2007р. у справі № 6/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді С.П. Нос
В.П. Любашевський