Справа № 2-А-2980/2009/1231
07 жовтня 2009р. Стахановський міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Кузнецової М.Л., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м.Стаханові про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірною, покладення зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
24.07.09р. позивач звернувся з позовом до суду, зазначивши, що має статус дитини війни, оскільки народився у 1939р. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.06р. пенсія йому має бути підвищена на суму, що становить 30 % мінімального розміру пенсії за віком. Однак УПФ України у м.Стаханові таке підвищення не призначає і не виплачує. Позивач заявив вимогу про покладення на відповідача зобов'язання зробити перерахунок підвищення до пенсії за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.208р. по 01.07.2009р. та з 01.07.2009р. у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії, відновивши строк на звернення до суду.
Відповідачем надано письмові заперечення за позовом, у яких зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України будь-які видатки Держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України про Державний бюджет України. Крім того, позивач у справі пропустив визначений ст.99 КАС України річний строк для звернення до суду.
Позивачем та представником відповідача надано заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, у зв'язку з чим, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Паспортом та пенсійним посвідченням (ар.с.5, 6) підтверджено, що позивач відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни». Позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни і йому було у цьому відмовлено (ар.с.10, 11).
Правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовано Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.06р., Законами України „Про державний бюджет України на 2007рік", „Про державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня 380 грн., з 1 квітня 406 грн. Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України. Статтею 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», текст статті було викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 положення статті 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким була змінена стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» втратило чинність, як таке, що є неконституційним. Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю або в окремій частині за рішенням Конституційного Суду України. Закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, суд вважає, що на увагу заслуговують доводи позивача про те, що відповідач зобов'язаний був сплачувати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.08р.
Однак, суд враховує, що ст.99, 100 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, якщо суд не визнає причину пропуску строку поважною. Досудовий порядок врегулювання спору (звернення до вищестоящої по відношенню до відповідача установи зі скаргою) позивач у справі не використовував. Оскільки платежі є періодичними - щомісячними, то річний строк обмежується 24 липня 2008р. Позивач просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що про порушення своїх прав дізнався лише після висвітлення відповідних питань у засобах масової інформації. Оцінюючи доводи позивача у цій частині, суд вважає, що підстав для визнання причини пропуску строку поважною немає. При цьому суд виходить з того, що відповідно до ст.57 Конституції України усі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян підлягають обов'язковому оприлюдненню і оприлюднюються, що є обставиною загальновідомою і, відповідно до ч.2 ст.72 КАС України, не потребує доказування, а отже, обізнаність щодо змісту таких актів залежить виключно від волі особи, прав та інтересів якої вони стосуються. Відповідач у справі наполягає на відмові у позові саме з причини пропуску строку. Тому суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню лише за період з 24 липня 2008р. по 31.12.2008р.
Вирішуючи позов в частині вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії за період з 01.01.2009р. суд виходить з того, що відповідно до ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції та п.1 ч.3 ст.2 та ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи має керуватись принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положення ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530, відповідно до яких відповідачем здійснено нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни, до теперішнього часу не визнані не конституційними. А отже, підстави вважати, що у 2009р. відповідач сплачуючи позивачу виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530, діяв всупереч закону та не у межах своїх повноважень, відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо вимог зобов'язання проводити в подальшому доплату до пенсії, суд також вважає їх такими, що задоволенню не підлягають т.я. відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто захист прав, свобод та інтересів передбачає встановлення факту їх порушення на час вирішення публічно-правового спору. А отже, прийняття судом рішення щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє, не ґрунтується на законі.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати, понесені позивачем присуджуються йому з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду у м. Стаханові у частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 24 липня 2008р. по 31 грудня 2008р. у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком незаконною та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду у м.Стаханові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 24.07.08р. по 31.12.08р. у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р.
У іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 0, 9 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів по тому.