< Список >
Іменем України
25 жовтня 2011 року Справа № 5002-18/2572.1-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Дмитрієва В.Є.,
Балюкової К.Г.,
за участю представників сторін:
представник позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 12.08.2011, товариство з обмеженою відповідальністю "Склосервіс";
представник відповідача: не з'явився, Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський склотарний завод";
представник третьої особи: ОСОБА_2, довіреність № 09/4507 від 11.10.2011, публічне акціонерне товариство "Промінвестбанк" в особі Філії "Кримського Центрального відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк";
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Склосервіс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 06 вересня 2011 у справі № 5002-18/2572.1-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Склосервіс" (вул. Леніна, 3/27, Київська обл., смт. Гостомель, 08290; вул. Садова, 47, кв.61, Київська обл., місто Ірпінь, 08200)
до відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" (вул. Індустріальна, 41, місто Сімферополь, 95040)
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство "Промінвестбанк" (пров. Шевченко, 12, місто Київ 1, 01001)
в особі Філії "Кримське Центральне відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанку" (вул. Севастопольська, 10, місто Сімферополь, 95011)
про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Склосервіс”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський склотарний завод”, про:
- визнання права власності на товар, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року за товариством з обмеженою відповідальністю „Склосервіс”;
- зобов'язання відповідача надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року;
- виключення майна, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року з договору застави укладеного між відповідачем та третьою особою;
- виключення майна, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року з державного реєстру обтяжень;
- зобов'язання відповідача повернути майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року, власнику -товариству з обмеженою відповідальністю „Склосервіс”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, як стало відомо позивачу, між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком і відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський склотарний завод” 14 серпня 2008 року укладений договір застави №38-08/з-2, предметом якого є комплект обладнання для чистки форм Т-10. Але, в свою чергу пунктом 4.5. Контракту №001/14 від 14 січня 2008 року, який був укладений між позивачем та відповідачем, встановлено, що поставлене обладнання є власністю продавця до повної його оплати покупцем.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (а.с. 1-3 том 3), згідно яких просить:
- визнати право власності на комплект обладнання для чистки форм Т-10, що є предметом контракту № 001/14 від 14 січня 2008 року, за ТОВ «Склосервіс;
- зобов'язати відповідача надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту № 001/14 від 14 січня 2008 року;
- зобов'язати відповідача повернути майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року власнику - ТОВ «Склосервіс».
Всі судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 8 грудня 2010 року у справі №5002-8/4950-2010 позов задоволено частково: визнано право власності на комплект обладнання для чистки форм Т-10, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року; в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський склотарний завод” надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту №001/ 14 від 14 січня 2008 року -відмовлено; в задоволенні позовних вимог щодо виключення майна, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року з договору застави, укладеного між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком і відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський склотарний завод”, відмовлено; в задоволенні позовних вимог щодо виключення майна, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року з державного реєстру обтяжень -відмовлено; в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський склотарний завод” повернути майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року власнику товариству з обмеженою відповідальністю „Склосервіс” - відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 січня 2011 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 8 грудня 2010 року залишено без змін (а.с. 69-82 том 2).
Постановою Вищого господарського суду України від 18 травня 2011 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 січня 2011 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 8 грудня 2010 року -скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим (а.с. 105-109 том 2).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2011 у справі № 5002-18/2572.1-2011 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Склосервіс" до Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Промінвестбанк" в особі Філії "Кримське Центральне відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанку" про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "Склосервіс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Склосервіс" вважає, що відповідно до статті 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у ліквідаційні процедурі суд не наділений повноваженнями, щодо визнання права власності за одним із кредиторів. А тому господарський суд не може приймати рішення про визнання або невизнання права власності у ліквідаційній процедурі. Також, щодо Постанови Вищого господарського суду України, якою було скасовано попередні рішення суду лише на підставі того, що судами попередніх інстанцій не було враховано факту наявності процедури банкрутства щодо відповідача та визнання позивача конкурсним кредитором із зарахуванням його вимог.
Розгляд справи був відкладений з 18 жовтня 2011 року на 25 жовтня 2011 року.
Розпорядженням секретаря судової палати від 18 жовтня 2011 року замінено суддю Видашенко Т.С. на суддю Дмитрієва В.Є.
У судовому засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, до початку судового засідання від нього будь-яких клопотань не надавалось.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
14 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Склосервіс" (продавець) та відкритим акціонерним товариством "Сімферопольський склотарний завод" (покупець) був укладений контракт № 001/14, згідно умов якого продавець продав, а покупець купив на умовах поставки ЕХW/Гостомель комплект обладнання для чистки форм Т-10.
Згідно з пункту 2.1 контракту засвідчено, що загальна сума контракту складає 612 694, 50 грн., в тому числі ПДВ - 102 115, 75 грн.
Відповідно до розділу 3 контракту № 001/14 передбачено, що 35% загальної суми контракту будуть переведені на рахунок продавця протягом 10 днів з моменту укладення контракту; 55 % загальної суми контракту будуть переведені на рахунок продавця протягом 2 банківських днів моменту отримання покупцем повідомлення про готовність товару до відвантаження товару покупцю; 10% загальної суми контракту будуть переведені на рахунок продавця протягом 5 банківських днів з моменту пуску товару.
Згідно з пунктом 4.1 контракту встановлено, що товар повинен бути поставлений на умовах поставки ЕХW/Гостомель в другому кварталі 2008 року протягом 3 днів з моменту отримання платежу відповідно до пункту 3.2 даного контракту.
У відповідності до пункту 4.2 контакту передбачено, що протягом 3 днів з моменту отримання продавцем повідомлення покупця про готовність товару до монтажу продавець приступає до монтажу та пусконаладці товару. Покупець зобов'язаний надати Продавцю необхідні для монтажу та пусконаладці умови.
На підставі видаткової накладної № РН-0000020 від 24.06.2008 року позивач відвантажив, а відповідач отримав комплекс обладнання для чистки форм Т-10 на загальну суму 612 694,50 грн.
Покупець частково сплатив суму за контрактом № 001/14, а саме - 241401,50 грн., залишок заборгованості відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" за контрактом № 001/14 склав - 522 139,84 грн.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
З матеріали справи вбачається, що 14 серпня 2008 року між акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком та відкритим акціонерним товариством "Сімферопольський склотарний завод" був укладений договір застави № 38-08/з-2, відповідно до пункту 1.2 якого предметом застави є комплект обладнання для чистки форм Т-10.
Відкрите Акціонерне Товариство «Науково-виробнича торгова інвестиційна «Компанія Економікс»звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про порушення справи про банкрутство відповідача по даній справі - а саме відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод".
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2009 року відносно боржника - відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" було введено процедуру розпорядження майном. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Асріянць О.Е. та призначена дата попереднього засідання.
Також, розглядаючи дану справу по суті, суд зауважує, що ще 16 липня 2009 року відносно боржника - відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" було введено процедуру розпорядження майном, а з даним позовом до відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим лише 08 жовтня 2010 року.
На той вже час - ще 05 серпня 2009 року в газеті «Голос України»№ 144 (4644) було розміщено оголошення про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" на підставі частини 5 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачено, що з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.
Відповідно до пункту 15 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
08 жовтня 2009 року вих. № 10/08 позивач звернувся до розпорядника майна відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" з проханням повідомити про умови повернення вказаного обладнання продавцю. Демонтаж та перевезення обладання зобов'язуємося здійснити за власний рахунок. (а.с 4 том 2).
Розпорядник майна відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" 20 жовтня 2011 року за вих. №01/20-10 повідомив позивача, що сума заборгованості за контрактом № 001/14 заявлена позивачем як конкурсні вимоги, була визнана судом та включена до реєстру вимог кредиторів. У зв'язку з чим вказане обладнання може бути повернуто тільки на підставі відповідного рішення суду (а.с 3 том 2).
З цього вбачається, що позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Склосервіс»- був визнаний конкурсним кредитором з зарахуванням його вимог.
Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Як зауважив Вищий Господарський суд України у своєї Постанові від 18 травня 2011 року у справі № 5002-8/4950-2010, відповідно до п. 8.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 в силу колізії між нормами Закону та нормами Законів України «Про іпотеку»і «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», які набули чинності з 01 січня 2004 року, в частині регулювання правового становища кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з порушенням провадження у справах про банкрутство, судам слід виходити із системного тлумачення норм наведених вище законів та враховувати наступне:
До внесення відповідних змін до Закону стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»і Законом України «Про іпотеку», окремо від провадження у справі про банкрутство не можуть здійснюватись, оскільки встановлення у Законі особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань окремих кредиторів).
Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами, встановленими Законом.
У зв'язку судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що задоволення вимог кредитора товариства з обмеженою відповідальністю «Склосервіс»у порядку позовного провадження, поза межами ліквідаційної процедури поставить у невигідне становище інших кредиторів боржника, що, в свою чергу, може привести до порушення їх прав та законних інтересів.
Така ж правова позиція Верховного Суду України викладена і у Постанові ВСУ від 02 грудня 2008 року у справі № 2-7/1997-2008.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року № 01-06/249 зазначено, що відповідно до статті 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своєї діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України; невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
У зв'язку з чим, норми діючого законодавства України, постанови Верховного Суду України по аналогічним справам, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання права власності на комплект обладнання для чистки форм Т-10, що є предметом контракту № 001/14 від 14 січня 2008 року, за товариством з обмеженою відповідальністю „Склосервіс” та зобов'язати відповідача повернути майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року власнику -товариства з обмеженою відповідальністю «Склосервіс».
Також, відповідно до зобов'язання відповідача надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту № 001/14 від 14.01.2008 року, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у цієї частині, тому що спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Оскільки у справі заявлені вимоги про спонукання відповідача надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту № 001/14 від 14 січня 2008 року, судова колегія вважає безпідставними, оскільки вище переліченими договорами не встановлено обов'язок відповідача вчиняти будь-які дії відносно надання позивачу розрахунку залишкової вартості такого обладнання. Також, у позивача не існує такого права вимагати від відповідача вчинити дії, які не ґрунтуються на матеріальних правовідносинах, що склалися між сторонами.
Відповідно до пункту 2 статті 14 Цивільного Кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Склосервіс" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 вересня 2011 у справі № 5002-18/2572.1-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя підпис К.В. Волков
Судді підпис В.Є. Дмитрієв
підпис К.Г. Балюкова
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Склосервіс" ( 08290, Київська обл., смт.Гостомель, вул. Леніна, 3/27; 08200, Київська обл. м.Ірпінь, вул.Садова, 47, кв.61)
2. Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський склотарний завод" (вул. Індустріальна, 41, м.Сімферополь,95040)
3. Публічне акціонерне товариство "Промінвестбанк" (пров. Шевченко, 12, м.Київ 1,01001)
4. Філія "Кримське Центральне відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк" (вул. Севастопольська, 10, м.Сімферополь,95011)