Іменем України
26 жовтня 2011 року Справа № 5002-29/2737-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваля В.М.,
суддів Котлярової О.Л.,
Латиніна О.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача: не з'явився, Приватне акціонерне товариство "Євпаторійська швейна фабрика";
представник відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 01-13/274 від 14.03.2011, Євпаторійська міська рада,
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Євпаторійська швейна фабрика" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 26 липня 2011 року у справі № 5002-29/2737-2011
за позовом Приватного акціонерного товариства "Євпаторійська швейна фабрика" (вул. 9 Травня, 49, місто Євпаторія, 97401)
до Євпаторійської міської ради (пр-т Леніна, 2, місто Євпаторія, 97400)
про визнання недійсним рішення
Відкрите акціонерне товариство „Євпаторійська швейна фабрика” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської міської ради про визнання недійсним рішення, обгрунтовуючи позовні вимоги посиланнями на положення статей 13 та 19 Закону України „Про плату за землю”, статті 21 Закону України „Про оренду землі”, статті 632 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2011 року у справі № 5002-29/2737-2011 (суддя Башилашвілі О.І.) у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика” до Євпаторійської міської ради відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять факту порушення у зв'язку з прийняттям спірного рішення прав та охоронюваних законом інтересів відкритого акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика”, а також з того, що спірне рішення органу місцевого самоврядування прийнято ним у межах його компетенції та у відповідності із законом, який регулює правовідносини щодо визначення розміру орендної плати.
Не погодившись з рішенням суду, приватне акціонерне товариство „Євпаторійська швейна фабрика” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована посиланням приватного акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика” на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.
Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення не враховано, що спірним рішенням збільшено грошову оцінку земель міста Євпаторія, що тягне збільшення розміру орендної плати, тобто рішення 3-ї сесії 6-го скликання Євпаторійської міської ради № 6-3/37 від 29 грудня 2010 року „Про затвердження грошової оцінки земель” порушує права приватного акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика”.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2011 року апеляційна скарга приватного акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика” прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 29 серпня 2011 року у зв'язку з відпусткою судді Антонової І.В. здійснена заміна судді Антонової І.В. на суддю Котлярову О.Л.
Розпорядженням заступника голови суду від 20 жовтня 2011 року у зв'язку з хворобою головуючого судді Градової О.Г. здійснена заміна судді Градової О.Г. на суддю Остапову К.А. Головуючим суддею по справі призначено суддю Остапову К.А.
Розпорядженням заступника голови суду від 26 жовтня 2011 року у зв'язку з відпусткою головуючого судді Остапової К.А. здійснена заміна судді Остапової К.А. на суддю Коваля В.М. Головуючим суддею по справі призначено суддю Коваля В.М.
Строк розгляду апеляційної скарги приватного акціонерним товариством „Євпаторійська швейна фабрика” був продовжений ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2011 року.
В судові засідання 06 жовтня 2011 року, 20 жовтня 2011 та 26 жовтня 2011 року приватне акціонерне товариство „Євпаторійська швейна фабрика” свого представника не направило, про місце і час розгляду апеляційної скарги було повідомлено належним чином.
Таким чином, вказаний учасник судового процесу не скористався своїм процесуальним правом у справі на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також те, що явку учасників процесу не було визнано обов'язковою, суд апеляційної інстанції вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності учасника, що не з'явився у судове засідання.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Відповідно до пункту 1.1. Статуту приватного акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика” „Товариство” створено згідно з рішенням Фонду майна Автономної Республіки Крим від 24 січня 1996 року № 65 шляхом перебудови державного підприємства Євпаторійська швейна фабрика в відкрите акціонерне товариство „Євпаторійська швейна фабрика” згідно з наказом Президента України від 26 листопада 1994 року № 699/94 „Про заходи забезпечення прав громадян з використання приватизаційних майнових сертифікатів”.
На виконання вимог Закону України „Про акціонерні товариства” „Товариством” змінено тип акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, що зазначено в найменуванні приватного акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика” та Статуті приватного акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика”, затвердженому загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика” 29 квітня 2010 року та зареєстрованому у встановленому законодавством порядку 02 червня 2010 року.
17 січня 2004 року між Євпаторійською міською радою (Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством „Євпаторійська швейна фабрика” (Орендатор) був укладений договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору Орендодавець передає, а Орендар набуває право оренди земельної ділянки з міських земель, яка є комунальною власністю та зареєстрована за Євпаторійською міською радою за кадастровим №0110900000:01:046:0029, за адресою Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вул. 9 Травня, 49, загальною площею 5031,87 кв.м.
Договір оренди від 17 січня 2004 року укладений на строк 50 років та діє до 26 листопада 2053 року і зареєстрований в Євпаторійському міському управлінні земельних ресурсів 30 червня 2004 року за № 599.
17 січня 2004 року між Євпаторійською міською радою (Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством „Євпаторійська швейна фабрика” (Орендатор) був підписаний й акт прийому-передачі земельної ділянки за адресою Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вул. 9 Травня, 49, загальною площею 5031,87 кв.м.
Відповідно до підпунктів 4.1.1. та 4.1.2. пункту 4.1. договору оренди від 17 січня 2004 року зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.
10 листопада 2005 року між Євпаторійською міською радою (Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством „Євпаторійська швейна фабрика” (Орендатор) була укладена Додаткова угода до спірного договору оренди земельної ділянки, якою внесені наступні зміни, а саме:
- орендна плата визначається відповідно до рішення міської ради від 03 березня 2005 року № 4-28/8;
- орендна плата справляється виключено у грошовій формі. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає 1352,86 грн.
Рішенням Євпаторійської міської ради № 6-3/37 від 29 грудня 2010 року „Про затвердження грошової оцінки земель” була затверджена нова нормативна грошова оцінка земель міста Євпаторії.
Пунктом 3 даного рішення Департаменту з організації роботи ради в строк до 01 березня 2011 року доручено внести зміни в договори оренди земельних ділянок в частині орендної плати.
У червні 2011 року приватне акціонерне товариство „Євпаторійська швейна фабрика” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської міської ради та просило визнати недійсним рішення 3-ї сесії 6-го скликання Євпаторійської міської ради № 6-3/37 від 29 грудня 2010 року „Про затвердження грошової оцінки земель” в частині обов'язкового внесення змін в договори оренди земельних ділянок стосовно зміни орендної плати в строк до 01 березня 2011 року.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутнього у судових засіданнях представника Євпаторійської міської ради, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика” не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини щодо визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування, яким врегульовано питання оренди земельної ділянки, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме Закону України „Про оцінку землі”, Закону України „Про оренду землі”, Закону України „Про місцеве самоврядування”, а також Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Як вже зазначалось, 29 грудня 2010 року Євпаторійською міською радою було прийнято рішення № 6-3/37 „Про затвердження грошової оцінки земель”, яким була затверджена нова нормативна грошова оцінка земель міста Євпаторії.
Пунктом 3 вказаного рішення Департаменту з організації роботи ради в строк до 01 березня 2011 року було доручено внести зміни в договори оренди земельних ділянок в частині орендної плати.
Відповідно до норм статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” закріплено, що ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктом 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до положень статті 18 Закону України „Про оцінку землі” нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.
Згідно з нормами статті 20 Закону України „Про оцінку землі” за результатами та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
Положеннями статті 23 Закону України „Про оцінку землі” закріплено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Відповідно до пункту 5 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Рішення Євпаторійської міської ради № 6-3/37 від 29 грудня 2010 року було оприлюднено 05 січня 2011 року в газеті „Евпаторийская здравница”, що є друкарським органом цієї ради.
Отже, рішення № 6-3/37 від 29 грудня 2010 року „Про затвердження грошової оцінки земель” було прийнято Євпаторійською міською радою у межах визначеної Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та Законом України „Про оцінку землі” компетенції та оприлюднено у встановленому Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” порядку.
Оскаржуючи рішення Євпаторійської міської ради № 6-3/37 від 29 грудня 2010 року в частині обов'язкового внесення змін в договори оренди земельних ділянок стосовно зміни орендної плати в строк до 01 березня 2011 року, приватне акціонерне товариство „Євпаторійська швейна фабрика” посилається на те, що вказаним пунктом рішення Євпаторійська міська рада в односторонньому порядку вирішила питання щодо розміру орендної плати.
Однак суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 21 Закону України „Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Розмір орендної плати за договором оренди землі, в тому числі і земель державної та комунальної власності, є виключно договірною умовою, а не встановленим тарифом.
Статтею 30 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки відповідно до статті 20 Закону „Про оренду землі” укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни, які вносяться шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.
Згідно з вимогами статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при не досягненні згоди між сторонами щодо змін договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Беручи до уваги положення наведених норм чинного законодавства, а також пояснення представника Євпаторійської міської ради, надані у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що визначене пунктом 3 рішення Євпаторійської міської ради № 6-3/37 від 29 грудня 2010 року доручення Департаменту з організації роботи ради в строк до 01 березня 2011 року внести зміни в договори оренди земельних ділянок в частині орендної плати є дорученням Департаменту з організації роботи ради у встановлений строк підготувати відповідні проекти додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок.
Внесення змін до вже чинних договорів оренди земельних ділянок, у тому числі й до договору оренди земельної ділянки, укладеному 17 січня 2004 року між Євпаторійською міською радою та відкритим акціонерним товариством „Євпаторійська швейна фабрика”, що також підтверджено представником Євпаторійської міської ради у судовому засіданні, можливо та буде проведено не на підставі пункту 3 рішення Євпаторійської міської ради № 6-3/37 від 29 грудня 2010 року, а з дотриманням вимог статті 188 Господарського кодексу України та саме під час внесення змін до договору в порядку, визначеному статтею 188 Господарського кодексу України, й мають розглядатися вимоги приватного акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика” щодо розміру орендної плати.
Відповідно до положень частини 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Статтею 15 Цивільного кодексу України також закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з вимогами статті 1 Господарського процесуального кодексу України фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З наведених норм чинного законодавства чітко вбачається, що захисту підлягають лише порушені або оспорювані права особи, яка звертається з позовом до суду.
Аналогічні положення містяться й у пункті 2 роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 року „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, яким закріплено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, беручи до уваги той факт, що внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеному 17 січня 2004 року між Євпаторійською міською радою та відкритим акціонерним товариством „Євпаторійська швейна фабрика”, можливо не на підставі пункту 3 рішення Євпаторійської міської ради № 6-3/37 від 29 грудня 2010 року, а з дотриманням вимог статті 188 Господарського кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що приватним акціонерним товариством „Євпаторійська швейна фабрика” всупереч положенням статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів порушення прийнятим рішенням його прав.
Стосовно питання підвідомчості спору суд апеляційної інстанції зазначає, що у вирішенні питання щодо підвідомчості спору, що виникають із земельних правовідносин, господарські суди насамперед аналізують не лише предмет та склад сторін спору, але і його підставу, яка розкриває характер спірних правовідносин між сторонами і вказує на рівність або адміністративне підпорядкування сторін спору.
З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного Кодексу України, статей 2,8, 133 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або у користування, відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, укладення, зміна, розірвання договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки, про встановлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Звернення приватного акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика” до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним рішення місцевої ради було обумовлено тим, що, на думку заявника, оскаржуваний пункт рішення є підставою для зміни розміру орендних платежів за договором оренди земельної ділянки, який був укладений між сторонами по справі, що свідчить про те, що зазначене рішення впливає на господарсько-правові відносини між сторонами по даній праві в частині визначення розміру орендних платежів та обумовлює приватно-правовий характер даного спору й виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
Отже, вимоги приватного акціонерного товариства „Євпаторійська швейна фабрика”, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2011 року у справі № 5002-29/2737-2011 відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Євпаторійська швейна фабрика" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2011 року у справі № 5002-29/2737-2011 залишити без змн.
Головуючий суддя < Підпис > В.М. Коваль
Судді < Підпис > О.Л. Котлярова
< Підпис > О.А.Латинін
Розсилка:
1. Приватне акціонерне товариство "Євпаторійська швейна фабрика" (вул. 9 Травня, 49, місто Євпаторія, 97401)
2. Євпаторійська міська рада (пр-т Леніна, 2, місто Євпаторія, 97400).