< Список >
Іменем України
27 жовтня 2011 року Справа № 5002-11/3380-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Волкова К.В.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність № 385 від 17.10.11, Кримське республіканське підприємство "Кримкомунпроект";
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградний";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 20 вересня 2011 року у справі № 5002-11/3380-2011;
за позовом Кримського Республіканського підприємства "Проектний інститут проектування об'єктів комунального будівництва "Кримкомунпроект" (вул. Київська, 1-а, місто Сімферополь, 95000)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" (вул. Промислова, 9, с. Кольчугине, Сімферопольський район, 97551)
про стягнення 65279,61 грн.
Позивач, Кримське Республіканське підприємство "Проектний інститут проектування об'єктів комунального будівництва "Кримкомунпроект" звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" та просив стягнути заборгованість у сумі 65279,61 грн., у тому числі: основний борг у сумі 44263,00 грн., пеню у сумі 4511,28 грн., 3314,26 грн. 3% річних та 13191,07 грн. інфляційних втрат (а. с. 2-5).
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов контракту № 3469 від 02 червня 2008 року, а саме неповною сплатою за виконані проектні роботи.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2011 року (суддя Потопальський С.С.) у справі № 5002-11/3380-2011 позов задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" на користь Кримського республіканського підприємства "Кримкомунпроект" 44263,00 грн. основного боргу, 4511,28 грн. пені, 3314,26 грн. 3% річних та 13191,07 грн. інфляційних витрат.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення пені на користь Кримського Республіканського підприємства "Проектний інститут проектування об'єктів комунального будівництва "Кримкомунпроект" відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що на думку відповідача стягнення пені у сумі 4511,28 грн. є незаконним та необґрунтованим, тому що застосування пені не передбачено контрактом, крім того, період нарахування не відповідає дійсності.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження.
21 жовтня 2011 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Кримського Республіканського підприємства "Проектний інститут проектування об'єктів комунального будівництва "Кримкомунпроект" надійшло заперечення на апеляційну скаргу. Так, позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
У судове засідання призначене на 27 жовтня 2011 року представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого суду залишити без змін з підстав викладених у запереченні на апеляційну скаргу. Представник відповідача у судове не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлен належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2008 року між Кримським Республіканським підприємством "Проектний інститут проектування об'єктів комунального будівництва Кримкомунпроект" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виноградний" (замовник) було укладено контракт № 3469 на виконання проектної продукції (а. с. 11).
Відповідно пункту 1.1 контракту замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання РП "Котельна винзаводу" ТОВ "Виноградний", в с. Кольчугино Сімферопольського р-ну.
Згідно пункту 2.1 контракту за виконані роботи по вказаному контракту замовник перераховує виконавцю згідно до кошторису 124702,00 грн., у тому числі ПДВ - 20784,00 грн.
Пунктом 2.2 контракту передбачено, що оплата здійснюється поетапно - з авансовим платежем.
У пункту 3.1 контракту встановлено, що при завершенні робіт виконавець надає замовнику акт здачі - приймання виконаних робіт.
Відповідно пункту 3.2 контракту, замовник у 10-ти денний строк з дня отримання акта зобов'язаний повернути його виконавцю підписаним та провести оплату.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача був направлений акт здачі - приймання проектно - вишукувальної продукції на суму 124702,00 грн. (а. с. 21).
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково сплачено за виконані позивачем роботи у сумі 15000,00 грн., що підтверджено банківськими виписками КРФ АКБ "Укрсоцбанк" (а. с. 22-26).
Кримським Республіканським підприємством "Проектний інститут проектування об'єктів комунального будівництва "Кримкомунпроект" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" були направлені листи за вихідним №01\806 від 16 грудня 2008 року, за вихідним №01\717 від 18 листопада 2008 року, за вихідним №01\756 від 08 грудня 2008 року, за вихідним №04\539 від 15 жовтня 2009 року з вимогою про сплату заборгованості за виконані роботи у сумі 44263,00 грн. та акт приймання - передачі виконаних робіт (а. с. 28-32).
Відповідачем на адресу позивача було надіслано лист від 29 жовтня 2009 року за вихідним № 190, в якому він зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградний" знаходиться у скрутному фінансовому становищі, тому не може погасити заборгованість (а. с. 34).
Отже, несплата відповідачем заборгованості за контрактом № 3469 від 02 червня 2008 року у сумі 44263,00 грн. стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представник позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору підряду, у зв'язку з чим підлягають регулюванню положеннями глави 61 Цивільного кодексу України та загальними положеннями про виконання господарських зобов'язань.
Відповідно пункту 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав умови контракту № 3469 від 02 червня 2008 року на загальну суму 124702,00 грн. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було сплачено 77351,00 грн. Однак, відповідач зобов'язання за контрактом виконав не у повному обсязі та не сплатив заборгованість перед позивачем у сумі 44263,00 грн. (а. с. 21).
В матеріалах справи міститься лист за вихідним № 190 від 29 жовтня 2009 року товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" скерований на адресу позивача, у якому зазначено, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі та не може погасити заборгованість, однак, зі змісту вказаного листа вбачається, що відповідач не заперечує проти наявності заборгованості у зазначеній сумі.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічної ж правової позиції дотримується стаття 193 Господарського кодексу України.
Таким чином, у зв'язку з доведеністю наявності за відповідачем заборгованості судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає правомірним стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" заборгованість за контрактом № 3469 від 02 червня 2008 року у сумі 44263,00 грн.
Крім цього, позивач також просив стягнути з відповідача збитки від інфляції у сумі 13191,07 грн. та 3 % річних у сумі 3314,26 грн. Судова колегія перевіривши розрахунок позивача вважає зазначену суму такою, що підлягає стягненню у зв'язку з наступним.
Відповідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно приписам частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати та 3% річних.
Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача пеню у сумі 4511,28 грн. Судова колегія перевіривши правомірність заявленої вимоги вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно пункту 1 статті 546 Цивільного коексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У пункті 1 статті 547 Цивільного кодексу України зазначено, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Пунктом 2 цієї статті передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Пунктом 1 статті 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Однак, необхідно зазначити, що у контракті № 3469 на виконання проектної продукції від 02 червня 2008 року відсутні умови про нарахування пені.
Отже, відповідно пункту 2.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду "Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.
Розмір пені, яка підлягає стягненню за неналежне виконання договору підряду діючим законодавством не встановлено.
Таким чином, враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що пеня у сумі 4511,28 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" стягненню не підлягає, отже рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає частковому скасуванню.
Також, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно пункту 6 Роз'ясненню Вищого арбітражного суду від 04 березня 1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд повинен виходити з такого.
Згідно пункту 6.1 зазначеного роз'яснення, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову у повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані із сплатою державного мита, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судових витрат застосовуються як у майнових спорах, так і у спорах немайнового характеру.
Викладене свідчить про те, що апеляційна скарга підлягаю задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції повинно бути частково скасовано.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, частиною 1 пунктом 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2011 року у справі № 5002-11/3380-2011 скасувати частково.
Резолютивну частину рішення суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2011 року у справі № 5002-11/3380-2011 викласти у наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний", (95000, Сімферопольський р-н, с. Кольчугіне, вул. Промислова, 9, ЄДРПОУ 34744635) на користь Кримського Республіканського підприємства "Проектний інститут проектування об'єктів комунального будівництва "Кримкомунпроект", (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 1-А, ЄДРПОУ 05463963) 44263,00 грн. основного боргу, 3314,26 грн. 3% річних, 13191,07 грн. інфляційних втрат, 607,68 грн. державного мита та 219,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в інший частині позовних вимог відмовити".
3. Доручити Господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідний наказ.
Головуючий суддя < Підпис > В.Є. Дмитрієв
Судді < Підпис > К.В. Волков
< Підпис > С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Кримське республіканське підприємство "Кримкомунпроект" (вул. Київська, 1-а,Сімферополь,95000)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградний" (вул. Промислова, 9,Кольчугине, Сімферопольський район, Автономна Рес,п97551)
3. Господарському суду Автономної Республіки Крим (вул. Р.Люксембург/речна, 29/11, Сімферополь, 95000)
4. наряд