Іменем України
26 жовтня 2011 року Справа № 5020-843/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Голика В.С.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Міністерство оборони України;
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № 40-Д від 03.10.11, державне підприємство "Укрконверсбуд";
представник відповідача, не з'явився, закрите акціонерне товариство "Аеровіль";
прокурор, Рибкін Олексій Юрійович, посвідчення № 379 від 10.05.11, прокурор відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України;
розглянувши апеляційну скаргу Військової прокуратури Військово-Морських Сил України на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 07 липня 2011 року у справі № 5020-843/2011
за позовом Заступника Генерального прокурора України (вул. Різницька, 13/15,Київ,01601)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)
Державного підприємства "Укрконверсбуд" (вул. Мельникова, буд. 81, корп. 20,Шевченківський район, Київ,04050)
до Закритого акціонерного товариства "Аеровіль" (пр. Гер. Сталинграда, 43, оф.310 (пл. Повсталих,б. 6,кв. 10,Севастополь,99059)
до відома
Військової прокуратури Військово-Морських Сил України (вул. Леніна,41,Севастополь,99011)
Прокуратури міста Севастополя (вул. Л. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
про стягнення 7006950,19 грн., у тому числі: 5601079,29 грн. - збитки, 392075,55 грн. - штраф та 1013795,35 грн. - пеня.
У червні 2011 року заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач 1) та державного підприємства «Укрконверсбуд»(далі - позивач 2) з позовом до закритого акціонерного товариства «Аеровіль»(далі - відповідач) про стягнення 7 006 950,19 грн., у тому числі: збитки у розмірі 5 601 079,29 грн., штраф у розмірі 392 075,55 грн. та 1 013 795,35 грн. пеня.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 610, 611, 612, 623 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України та обґрунтовані вимогою до відповідача відшкодувати збитки, завданні невиконанням ним умов угоди №ЗУД від 19.02.2007 року про відступлення права вимоги боргу, угоди про розрахунки до нього від 27.02.2007 року та додаткової угоди №1 від 28.04.2009 року відносно виконання зобов'язання щодо передачі позивачу 2 нерухомого майна у вигляді квартир, розташованих у регіонах України на суму боргу у розмірі 5 601 079,29 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07 липня 2011 року у справі № 5020-843/2011 позов задоволений частково. Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Аеровіль" на користь державного підприємства "Укрконверсбуд" 1 405 870,90 грн., з яких: 1 013 795,35 грн. - пеня, 392 075,55 грн. -штраф. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, Військова прокуратура Військово-Морських Сил України звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 07 липня 2011 року у справі № 5020-843/2011 в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення з закритого акціонерного товариства "Аеровіль" збитків у розмірі 5 601 079,29 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з закритого акціонерного товариства "Аеровіль" на користь Державного підприємства "Укрконверсбуд" 5 601 079,29 грн. збитків.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Так, заявник апеляційної скарги вважає, що відповідач ніяким чином не довів відсутності своєї вини в порушенні строків виконання зобов'язання, вбачається, що саме з вини відповідача у визначений договором строк квартири не були передані позивачу.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2011 року продовжений строк розгляду справи.
11 жовтня 2011 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги.
Розпорядженням керівництва суду від 11 жовтня 2011 року суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Сотула В.В.
Також, розпорядженням керівництва суду 26 жовтня 2011 року суддю Видашенко Т.С. замінено на суддю Голика В.С.
У судовому засіданні 26 жовтня 2011 року представник державного підприємства "Укрконверсбуд" та прокурор підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі, представники Міністерства оборони України та відповідача у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 19.02.2007 року між Державним підприємством «Кримський регіональний центр адаптування та конверсії», правонаступником якого є Державне підприємство «Укрконверсбуд»(далі -Кредитор), та Закритим акціонерним товариством «Аеровіль»(далі - Новий кредитор) укладена угода №ЗУД про відступлення права вимоги боргу (далі - Угода), відповідно до пункту 1 якої Кредитор відступає Новому кредитору право вимоги боргу, який виник з Додаткової угоди №1 від 30.06.2006 до угоди від 30.06.2006 від Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД»щодо передачі боргу у сумі 5 601 079,29 грн.
Пунктом 2 Угоди передбачено, що до Нового кредитора переходить право вимоги боргу до Боржника.
Відповідно до пункту 5 Угоди придбання Новим кредитором права вимоги по цій Угоді компенсується Кредитору шляхом перерахування Новим кредитором Кредитору грошових коштів у сумі 5 601 079,29 грн. За угодою сторін замість перерахування грошових коштів Новий кредитор може передати Кредитору на цю суму цінні папери, продукцію, нерухоме майно, надати послуги або іншим засобом, не забороненим законодавством.
27.02.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Аеровіль» (далі - Боржник) та Державним підприємством «Кримський регіональний центр адаптування та конверсії», правонаступником якого є Державне підприємство «Укрконверсбуд»(далі - Кредитор), укладена угода про розрахунки (далі - Угода про розрахунки), відповідно до якої Боржник на виконання зобов'язання за Угодою №ЗУД від 19.02.2007 про відступлення права вимоги боргу відповідно пункту 5 вищевказаної угоди в рахунок розрахунку зобов'язується передати Кредитору нерухоме майно у вигляді квартир, розташованих у регіонах України, на суму боргу 5 601 079,29 грн. Вартість 1 м2 квартир, що передаються, буде визначена на момент передачі нерухомого майна.
Передача квартир має бути здійснена у строк до 29.12.2008 року (пункт 1.2 Угоди про розрахунки).
Передача нерухомого майна Боржником та приймання його Кредитором здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується сторонами (пункт 2.1 Угоди про розрахунки).
28.04.2009 року між Закритим акціонерним товариством «Аеровіль» (далі - Боржник) та Державним підприємством «Укрконверсбуд»(далі - Кредитор), укладена Додаткова угода №1 (далі - Додаткова угода №1), відповідно до якої, пункт 1.2 Угоди про розрахунки від 27.02.2007 року змінено та визначено вважати: «п.1.2 Передача квартир повинна бути здійснена у строк до 01.11.2010».
Відповідач зобов'язання за Угодою та Угодою про розрахунки, з урахуванням змін до неї, належним чином не виконав, нерухоме майно у вигляді квартир, розташованих у регіонах України, у строк до 01.11.2010 на суму боргу 5 601 079,29 грн. позивачу 2 не передав.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором відступлення права вимоги.
Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги.
Відповідно до частини першої статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в часині першій статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статей 610 та 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідач зобов'язання за Угодою та Угодою про розрахунки, з урахуванням змін до неї, у встановлений строк до 01.11.2010 не виконав, нерухоме майно у вигляді квартир, розташованих у регіонах України, на суму боргу 5 601 079,29 грн. позивачу 2 не передав.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач 2 просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.11.2010 по 30.04.2011 у розмірі 1 013 795,35 грн. та штраф у розмірі 392 075,55 грн.
Перевіривши розрахунок пені за період з 01.11.2010 по 30.04.2011 у розмірі 1 013 795,35 грн. та штраф у розмірі 392 075,55 грн. (а.с.5), суд першої інстанції правомірно визнав їх правильними, вимоги щодо стягнення пені та штрафу обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, тому пеня у сумі 1 013 795,35 грн. та штраф у сумі 392 075,55 грн. підлягають стягненню.
За твердженням Прокурора, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо, передачі нерухомого майна у вигляді квартир, розташованих у регіонах України, в позивача 2 виникло право відповідно до частини першої статі 623 Цивільного кодексу України вимагати відшкодування збитків на суму боргу 5 601 079,29 грн.
За загальним правилом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).
При цьому частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, є наявність цивільного правопорушення із наступним складом: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначив, що право вимагати відшкодування збитків у позивача 2 виникло внаслідок прострочення боржника і втратою у кредитора інтересу до зобов'язання та на підставі частини третьої статті 612 Цивільного кодексу України.
Відповідно до зазначеної статті Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Проте, судом встановлено, що прокурором не надано належних та допустимих доказів відмови позивача 2 від прийняття виконання за зобов'язанням та його волевиявлення щодо втрати інтересу до виконання зобов'язання. Крім того, прокурором не викладено у позовній заяві обґрунтування наявності у поведінці відповідача цивільного правопорушення із визначенням його складу.
Згідно зі статями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 7 Угоди вона діє з моменту підписання її сторонами. При цьому строк дії Угоди певною датою не визначений, тобто, нею не встановлений.
З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за Угодою та Угодою про розрахунки, з урахуванням змін до неї, не припинено, оскільки Відповідачем воно не виконане, договір не розірваний. Угода та Угода про розрахунки, з урахуванням змін до неї, недійсною не визнана.
Крім того, Угодою та Угодою про розрахунки, з урахуванням змін до неї, встановлено зобов'язання Відповідача передати Позивачу 2 нерухоме майно у вигляді квартир, а не грошове зобов'язання Відповідача в розмірі 5 601 079,29 грн. Зміни до Угоди відносно виконання зобов'язання шляхом перерахування грошових коштів сторонами не вносились.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Військової прокуратури Військово-Морських Сил України залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 07 липня 2011 року у справі № 5020-843/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді В.С. Голик
В.В.Сотула
Розсилка:
1. Генеральний прокурор України (вул. Різницька, 13/15,Київ,01601)
2.Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)
3.Державне підприємство "Укрконверсбуд" (вул. Мельникова, буд. 81, корп. 20,Київ 50,04050)
4.Закрите акціонерне товариство "Аеровіль" (пр. Гер. Сталинграда, 43, оф.310 (пл. Повсталих,б. 6,кв. 10,Севастополь,99059)
5.Військова прокуратура Військово-Морських Сил України (вул. Леніна,41,Севастополь,99011)
6.Прокуратура міста Севастополя (вул. Л. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)