"08" листопада 2011 р.Справа № 12/17-3266-2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового засідання -Ткачук Є.О.,
за участю представників:
КП „Одесаоблкіно”- ОСОБА_1 (за дорученням),
ТОВ „КРЕДО ПЛЮС ЛТД” -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ТОВ „КРЕДО ПЛЮС ЛТД” на рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2011р.у справі № 12/17-3266-2011 за позовом Комунального підприємства „Одесаоблкіно” до ТОВ „КРЕДО ПЛЮС ЛТД” про стягнення 242 907,90 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.09.2011р. (повний текст якого підписано суддею Цісельським О. В. 03.10.2011р.) задоволено частково позовні вимоги (з урахуванням уточнень та доповнень) Комунального підприємства „Одесаоблкіно” (далі - позивач) до ТОВ „КРЕДО ПЛЮС ЛТД” (далі - відповідач). Суд стягнув з відповідача на користь позивача: 130789,40 грн. - заборгованості по орендній платі; 13950,96 грн. - земельного податку; 9747,15 грн. - комунальних послуг та експлуатаційних витрат; 1544,87 грн. витрат по сплаті державного мита та 86,78 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, а в іншій частині позову (розірвання договору оренди , виселення відповідача та стягнення з нього штрафу та збитків) відмовив. Суд також стягнув з позивача до державного бюджету України недоплачене ним державне мито у розмірі 1314,62 грн.
Позивач, незважаючи, що позов його задоволено лише частково не оскаржив це рішення в апеляційному порядку, тобто погодився зі зробленими судом висновками.
Частково не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого суду змінити виключивши з його резолютивної частини висновок про стягнення з нього 9 747,15 грн. (комунальних послуг та експлуатаційних витрат), пославшись на те, що місцевий суд не врахував, що сторони при перевірці взаєморозрахунків склали відповідний акт, якій на час розгляду справи був підписаний лише позивачем і який (акт) представник відповідача надав суду в судовому засіданні 21.09.2011р., з якого вбачається, що вказана сума стягнута з нього судом зайве.
До скарги відповідач надав акт взаєморозрахунків від 23.09.2011р.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.2011 р. зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.11.2011 р. о 15:00, про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
У письмовому відзиві на скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився і колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.
Колегія суддів відхилила клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи акту взаєморозрахунків від 23.09.2011р., оскільки заявник не довів поважність причин ненадання його суду першої інстанції ( хоча з дати його підписання вбачається, що він був наявним у сторін під час розгляду справи в суді першої інстанції, тобто скаржник мав реальну можливість надати цей акт суду), а саме лише у цих випадках відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція має право прийняти додаткові докази.
Представник позивач в усний поясненнях наданих суду просив залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши усні пояснення представника позивача, ознайомившись з доводами викладеними в апеляційній скарзі, а також у відзиві на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги скаржник не погоджується з рішенням місцевого суду лише в частині стягнення з нього 9 747,15 грн. ( комунальних послуг та експлуатаційних витрат).
При цьому свою позицію він мотивує тим, що місцевий суд не врахував, що сторони при перевірці взаєморозрахунків склали відповідний акт, який на час розгляду справи був підписаний лише позивачем і який (акт) представником відповідача надавався для огляду суду в судовому засіданні 21.09.2011р., з якого вбачається, що вказана сума стягнута з нього судом зайве.
Проте, з цією позицією погодитись не можна з огляду на таке.
Згідно приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними та достатніми доказами обставини, на які посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень на них.
З матеріалів справи вбачається, що при розгляді спору в суді першої інстанції відповідач заперечував лише проти вимог позивача про розірвання договору, виселення його з орендованих приміщень, стягнення штрафу та збитків і не заперечував прости стягнення з нього заборгованості по орендній платі та за комунальні послуги і експлуатаційні витрати у визначеному позивачем розмірі та не надавав суду першої інстанції будь-яких належних доказів відсутності заборгованості за комунальні послуги та експлуатаційні витрати у визначеному позивачем розмірі.
Посилання на акт взаєморозрахунків також не може прийматись до уваги з огляду на таке.
З протоколу судового засідання місцевого суду від 21.09.2011р. не вбачається, щоб хто-небудь із представників сторін, в т.ч. відповідача, надавав, як то стверджує у скарзі відповідач, суду для огляду будь-який акт взаєморозрахунків.
На зазначений протокол будь-які зауваження сторонами не вносились, тобто сторони погодились з його змістом, а відтак, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний акт суду першої інстанції в судовому засіданні 21.09.2011р. не пред'являвся.
Більш того, з вказаного протоколу вбачається, що місцевий суд оголосив у судовому засіданні перерву з 21.09.2011 року до 28.09.2011 року, витребувавши у сторін акт звірки по комунальним платежам.
Однак, як вбачається з протоколу судового засідання від 28.09.2011р. (на який сторони також не внесли зауважень), такий акт не надавався суду і в цьому засіданні, а відтак, місцевий суд не міг врахувати його при ухваленні рішення і за відсутністю цього акту дійшов обґрунтованого висновку, щодо наявності у відповідача вказаної заборгованості по комунальним платежам і, як наслідок, вмотивовано задовольнив цю вимогу.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд повно дослідив обставини справи на підставі наданих сторонами доказів і обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за комунальні платежі та експлуатаційні витрати, а ненадання відповідачем місцевому суду доказів відсутності цієї заборгованості, тобто не реалізація відповідачем за своєю недбалістю наданих йому ст.22 ГПК України прав та встановленого ст.33 ГПК України обов'язку не можуть бути підставою для скасування рішення в цій частині, що не позбавляє сторони можливості при виконання судового рішення зарахувати вказану суму.
Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені місцевим судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування або/та зміни рішення місцевого суду
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2011р.у справі № 12/17-3266-2011 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „КРЕДО ПЛЮС ЛТД” - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.
Повний текст постанови підписано 08.11.2011 р.