25.10.2011 року Справа № 11/5005/9976/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Соловйової О.І.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1( довідка з ЄДРЮОтФОП № 0849256 від 17.08.11 р.); ОСОБА_2( договір про надання юридичної допомоги № 80 від 22.08.10 р.);
від відповідача та третьої особи: представники у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 р. у справі № 11/5005/9976/2011
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Кривий Ріг
до Криворізького міського підприємства “Медтехніка” м. Кривий Ріг;
3-тя особа: Криворізька міська рада Дніпропетровської обл. м. Кривий Ріг
про припинення права користування земельною ділянкою
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 23.08.2011 р. у справі № 11/5005/9976/2011, яке підписано 31.08.2011 р. і оформлено відповідно вимог ст. 84 ГПК України (суддя Мельниченко І.Ф.), відмовлено фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 м. Кривий Ріг у позові до Криворізького міського підприємства “Медтехніка” м. Кривий Ріг та третьої особи Криворізької міської ради Дніпропетровської обл. м. Кривий Ріг про припинення права користування земельною ділянкою.
Позивач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
На думку скаржника, рішення є незаконним, так як при винесенні рішення судом першої інстанції до спірних правовідносин були застосовані норми, що не підлягають застосуванню.
Відповідач та третя особа відзив на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання. Не повідомили апеляційний господарський суд про поважні причини неявки. Справу розглянуто без участі відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні в судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2002 р. у справі № 29/9 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2002 р. у справі № 29/12, фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, на праві приватної власності, належить нежитлова будівля, яка складається зі складу для схову металу загальною площею 65,0 кв.м та котельного складу № 2 загальною площею 36,0 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1”. Право власності зареєстровано КП “Криворізьке бюро технічної інвентаризації” 30.04.2003 р. із видачею про це витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 470271 від 30.04.2003 р.
Земельна ділянка площею 2,38 га, на якій, зокрема, розташована належна позивачу нежитлова будівля, є власністю територіальної громади м. Кривого Рогу і знаходиться у постійному користуванні КМП “Медтехніка” на підставі державного акту на право постійного користування землею від 22.01.1993 р., виданого відповідно до рішення виконкому Криворізької міської ради народних депутатів від 11.11.1992 р. № 315, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 22.
Господарський суд Дніпропетровської обл. 14.02.2003 р. виніс постанову у справі Б24/135/02 за заявою трудового колективу КМП “Медтехніка” в особі ОСОБА_4 м. Кривий Ріг до боржника Криворізького міського підприємства “Медтехніка” м. Кривий Ріг про визнання банкрутом, в якій визнав підприємство боржника -Криворізьке міське підприємство “Медтехніка” м. Кривий Ріг банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру на 1 рік, ліквідатором призначив арбітражного керуючого Ракіну Аллу Анатоліївну.
В 2011 році ФОП ОСОБА_1, з метою оформлення документів на право користування земельною ділянкою, звернувся до Криворізького відділу комплексного проектування ДП “Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут ”НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ” стосовно визначення площі земельної ділянки для обслуговування вищезазначеної будівлі. У відповідь було надано листа № 9 від 21.03.2011 р., відповідно до якого розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, становить 372,25 кв.м (0,037225 га).
22.03.2011 р. позивач звернувся до ліквідатора КМП “Медтехніка” Ракіної А.А. з письмовою заявою про надання нотаріально засвідченої письмової згоди на вилучення частини земельної ділянки площею 372,25 кв.м у землекористувача КМП “Медтехніка”.
25.03.2011 р. заява була отримана ліквідатором КМП “Медтехніка” Ракіною А.А., але залишена без реагування.
11.05.2011 р. позивач повторно звернувся до ліквідатора КМП “Медтехніка” Ракіної А.А. з письмовою заявою про надання нотаріально засвідченої письмової згоди на вилучення частини земельної ділянки площею 372,25 кв.м у землекористувача КМП “Медтехніка”, при цьому повторно надав документи, що підтверджують його право власності на будівлю.
У відповідь на це звернення було отримано лист ліквідатора КМП “Медтехніка” без номера і дати про те, що звернення буде остаточно розглянуто після витребування від невизначеного кола державних органів і установ невизначених оригіналів начебто відсутніх документів.
До цього часу звернення щодо надання нотаріально засвідченої письмової згоди на вилучення частини земельної ділянки ліквідатором КМП “Медтехніка” Ракіною А.А. не розглянуто, згода не отримана.
ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської обл. з позовом до Криворізького міського підприємства “Медтехніка” про припинення право постійного користування Криворізького міського підприємства “Медтехніка” земельною ділянкою площею 0,037225 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовуючи свої вимоги, що він є власником нежитлових будівель, розташованих на частині спірної земельної ділянки, право постійного користування якою належить відповідачу.
Матеріалами справи встановлено, що спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Криворізького міського підприємства “Медтехніка”.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам визначено статтею 123 ЗК України.
Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Однак, ця норма не обмежує і не скасовує наявне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках за станом на 01.01.2002 р. до його переоформлення.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 р. № 449 “Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою” раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються дійсними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою встановлений статтею 141 ЗК України.
Поза межами підстав, визначених у названій статті, дії органів державної влади та місцевого самоврядування спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права, не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності, що випливає з положень статті 377 ЦК України і ст. 120 ЗК України.
Реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматичне не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведених нормах цивільного та земельного законодавства йдеться про перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження.
Виникнення права власності на об'єкт нерухомості не на підставі договору відчуження не тягне за собою безумовного переходу права власності на земельну ділянку під об'єкт нерухомості, а вимагає в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди в установленому порядку.
Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною 6 ст. 126 ЗК України, орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку відповідно до документа, на підставі якого відбулося відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа.
Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акту, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.
Відповідно до змісту статті 12 ЗК України, розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, а тому позивач повинен був звернутися до міської ради з заявою про укладання договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться під придбаним ним об'єктом нерухомості.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до міської ради про прийняття рішення щодо передання йому спірної земельної ділянки, позивач не має документів, що посвідчують право на спірну земельну ділянку і в установленому порядку такого права не набув.
Статтею 143 ЗК України передбачено підстави для примусового припинення права на земельну ділянку.
У названій статі визначено вичерпний перелік підстав примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку. Вказаною статтею не передбачено примусове припинення права на постійне користування земельною ділянкою в судовому порядку у разі зміни право власності на об'єкт нерухомості.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив позивачу у задоволенні позову, посилаючись на ст. 144 ЗК України і зробив висновок, що з матеріалів справи не вбачається наявність у позивача суб'єктивного матеріального права на подання позову про припинення права землекористування, оскільки він не є належним суб'єктом відповідного права, а тому рішення слід скасувати, прийняти нове рішення і в позові відмовити на підставі того, що діючим законодавством не передбачено примусове припинення прав на використання земельної ділянки з підстав, зазначених позивачем в позовній заяві.
Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м.Кривий Ріг задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 р. у справі № 11/5005/9976/2011 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О. Лотоцька
О.С. Євстигнеєв
Постанова виготовлена в повному обсязі 31.10.2011 р.
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко