"25" жовтня 2011 р. Справа № 7/5027/842/2011.
За позовом Прокурора Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Магалянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Кедон”
про стягнення неотриманих доходів за фактичне використання земельної ділянки - 15091,77 грн.
Суддя О.С. Тинок
Секретар судового засідання А.В. Кошман
Представники:
від позивача -ОСОБА_1 -представник (довіреність від 21.06.2011 року)
від відповідача -ОСОБА_2 -адвокат
від третьої особи -не з'явився
в засіданні приймав участь прокурор Маріуца Р. А.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Магалянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат” про стягнення неотриманих доходів за фактичне використання земельної ділянки у сумі 15091,77 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу будівлі та споруд, розташованих на землях Магалянської сільської ради від 13 жовтня 1999 року товариство з обмеженою відповідальністю „Дукат” придбало у товариства з обмеженою відповідальністю „Кедон” будівлі залізобетонного навісу для складування сипучих матеріалів загальною площею 360 метрів квадратних, споруду залізничної колії загальною довжиною 94 метри, споруду двох резервуарів залізобетонних що вміщують 150 і 36 метрів кубічних пічного палива, що знаходились на земельній ділянці, яка знаходилась в постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю „Кедон” та розташована на землях Магалянської сільської ради. Прокурор зазначає, що рішенням сесії Магалянської сільської ради від 07 червня 2007 року товариству з обмеженою відповідальністю „Дукат” наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,4 га. в оренду для обслуговування будівлі складу сипучих матеріалів, однак відповідачем проект відводу не виготовлявся та не передавався на сесію для затвердження, договір оренди земельної ділянки не підписувався, хоча відповідач фактично використовував земельну ділянку для обслуговування будівлі. Далі прокурор вказує, що 12 квітня 2011 року директор товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат” звернувся до сільської ради з клопотанням надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для отримання її в оренду та рішенням 5 сесії VІ скликання Магалянської сільської ради від 28 квітня 2011 року на підставі клопотання адміністрації товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат” було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду площею 0,37 га. для обслуговування нежитлових будівель. Прокурор стверджує, що станом на 27 липня 2011 року, відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27 липня 2011 року, технічна документація, проект відводу та акт прийому-передачі відповідачем не виготовлялись, договір оренди не укладався, плата за землю не проводилась. Прокурор зазначає що на момент перевірки відповідач самовільно використовує земельну ділянку площею 0,37 га., чим заподіяв шкоду позивачу, а тому просить суд винести рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат” на користь Магалянської сільської ради 15091,77 грн. шкоди за фактичне використання земельної ділянки.
10 жовтня 2011 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вказаний позов було подано прокурором за результатами перевірки та на підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27 липня 2011 року, а також припису від 27 липня 2011 року № 00154, якими було встановлено використання товариством з обмеженою відповідальністю „Дукат” земельної ділянки площею 0,37 га. для обслуговування нежитлових будівель без правовстановлюючих документів. Далі, в поданому відзиві на позов відповідач вказує, що на підставі рішення управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель від 29 вересня 2011 року № 01-02 вищезазначений акт перевірки було скасовано та направлено справу на повторний розгляд для повторного проведення перевірки та за наслідками повторної перевірки 04 жовтня 2011 року складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що будівлі та споруди придбані товариством з обмеженою відповідальністю „Дукат” за договором купівлі-продажу від 13 жовтня 1999 року розташовані за межами населеного пункту Магальської сільської ради Новоселицького району, а земельну ділянку та згадані об'єкти товариство з обмеженою відповідальністю „Дукат” не використовує, останні знаходяться в запущеному стані. Також, відповідач у відзиві на позов стверджує, що розрахунок збитків, наданий до позову не є належним доказом по справі, так як орган, який здійснював вказаний розрахунок не мав на це повноважень та не зрозуміло на підставі чого здійснювався даний розрахунок. Таким чином, відповідач вважає даний позов необґрунтованим та просить суд відмовити у його задоволенні.
Ухвалою від 10 жовтня 2011 року беручи до уваги клопотання прокурора та позивача, враховуючи особливість розгляду спору, зважаючи на необхідність повторного витребування у прокурора та позивача додаткових доказів по справі, а також для всебічного, повного розгляду всіх обставин у сукупності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.
17 жовтня 2011 року позивач надав суду розрахунок неотриманих доходів за фактичне використання земельної ділянки товариством з обмеженою відповідальністю „Дукат”, в якому вказав, що даний розрахунок складено аналогічно наданих в оренду земельних ділянок за межами населеного пункту з 2007 року з урахуванням коефіцієнта функціонального використання 0,5.
Ухвалою від 17 жовтня 2011 року суд враховуючи те, що рішення зі спору може вплинути на права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю „Кедон”, залучив останнього до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Однак, як вбачається з наданої прокурором довідки відділу державної реєстрації Чернівецької міської ради № 13-1161 від 18 жовтня 2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю „Кедон” вилучено з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності 23 травня 2002 року.
25 жовтня 2011 року у судовому засіданні прокурором подано суду клопотання, в якому зазначено, що при подачі позовної заяви в резолютивній частині позову прокурором допущено технічну помилку, а тому просить суд прийняти уточнення до резолютивної частини та стягнути з відповідача на користь позивача 15091,77 грн. неотриманих доходів за фактичне використання земельної ділянки.
При цьому, суд відмовляє у задоволенні означеного клопотання з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Частиною 4 статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Отже, Господарським процесуальним кодексом України не передбачена така процесуальна дія, як уточнення прокурором чи позивачем позовних вимог.
Розглянувши подані прокурором та сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову виходячи з наступного:
Як вбачається з державного Акту на право постійного користування землею І-ЧВ № 000661 від 19 квітня 1997 року, товариству з обмеженою відповідальністю „Кедон” надано в постійне користування 0,37 га. землі в межах згідно з планом землекористування.
Відповідно до договору купівлі-продажу будівлі та споруд, розташованих на землях Магалянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області та належних товариству з обмеженою відповідальністю „Кедон” від 13 жовтня 1999 року товариство з обмеженою відповідальністю “Дукат” придбало в власність у товариства з обмеженою відповідальністю “Кедон” будівлю залізобетонного навісу для складування сипучих матеріалів, загальною площею 360 метрів квадратних, споруду залізничної колії загальною довжиною 94 метри, споруду двох резервуарів залізобетонних, що вміщують 150 і 36 метрів кубічних пічного палива кожній, які знаходились на земельній ділянці, котра передана товариству з обмеженою відповідальністю „Кедон”, згідно державного Акту 1-ЧВ № 000661 в постійне користування та розташована на землях Магалянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області.
За змістом статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
З огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.
Рішенням № 11 від 07 червня 2007 року Магалянської сільської ради 10 сесії V скликання розглянуто клопотання відповідача та вирішено погодити надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,4 га. для обслуговування будівлі складу сипучих матеріалів на території Магалянської сільської ради, а також розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4 га. в оренду подати для розгляду та затвердження у встановленому порядку.
Однак, відповідачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4 га. в оренду розроблений не був та не подавався для розгляду та затвердження у встановленому порядку.
Також, 28 квітня 2011 року рішенням № 08 5 сесії VІ скликання Магалянської сільської ради розглянуто клопотання відповідача та вирішено погодити надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,37 га. для обслуговування нежитлових будівель і споруд, а також розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,37 га. для обслуговування нежитлових будівель і споруд по вул. Комунальників, 6 за межами населеного пункту с. Магала в адміністративних межах Магалянської сільської ради подати для розгляду та погодження у встановленому порядку сесії сільради.
Проте, 27 липня 2011 року головним управлінням Держкомзему у Чернівецькій області складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,37 га. для обслуговування нежитлових будівель і споруд без правовстановлюючих документів, а також видано припис про оформлення договору оренди на зазначену земельну ділянку у тридцяти денний термін.
29 вересня 2011 року Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель прийнято рішення щодо розгляду скарги на неправомірні дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Чернівецької області № 01-02, яким Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27 липня 2011 року скасовано, а справа направлена на новий розгляд для повторного проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, але іншим державним інспектором.
Так, Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04 жовтня 2011 року встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу будівлі та споруд від 13 жовтня 1999 року товариству з обмеженою відповідальністю „Дукат” належать на праві власності будівля залізобетонного навісу для складування сипучих матеріалів, загальною площею 360 метрів квадратних, споруда залізничної колії загальною довжиною 94 метри та дві споруди резервуарів залізобетонних, що вміщують 150 і 36 метрів кубічних пічного палива кожній, які придбані останнім у товариства з обмеженою відповідальністю „Кедон”. Згадані об'єкти знаходяться на земельній ділянці площею 0,37 га., яка була надана в постійне користування товариству з обмеженою відповідальністю „Кедон” на підставі акту на право постійного користування землею серії І-ЧВ № 000664 від 19 квітня 1997 року, що розташована за межами населеного пункту Магалянської сільської ради по вул. Залізничній (Комунальників). Повороти точки зовнішніх меж згаданої земельної ділянки знищені і можуть бути відновлені лише при проведенні геодезичної зйомки. Земельну ділянку, а також згадані об'єкти на якій вони розташовані, товариство з обмеженою відповідальністю „Дукат” не використовує, останні знаходяться в запущеному стані. Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю „Дукат” не оформило правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування будівель та споруд, які належать останньому на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу будівлі та споруд від 13 жовтня 1999 року, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Одночасно, 04 жовтня 2011 року відповідачу видано припис № 00300, яким приписано в тридцяти денний термін вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку на якій розташовані об'єкти, які належать товариству з обмеженою відповідальністю „Дукат” на праві власності згідно договору купівлі-продажу будівлі та споруд від 13 жовтня 1999 року, а також на земельну ділянку, яка необхідна для їх обслуговування відповідно до вимог чинного земельного законодавства.
Так, з огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 Цивільного кодексу України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки.
Таким чином, твердження у позовній заяві прокурора про те, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку площею 0,37 га., чим заподіяв позивачу шкоду, є таким, що не відповідає дійсності.
Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 року № 110 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963” підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, а також шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема, у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
При цьому, прокурором та позивачем не надано суду належного та обґрунтованого розрахунку розміру завданої позивачу шкоди у сумі 15091,77 грн., оскільки розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, докази повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.
Отже, враховуючи вищевикладене, прокурор та позивач не довели ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог.
Таким чином, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 42, 43, 22, 43, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 25 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 31 жовтня 2011 року.
Суддя О.С. Тинок