"31" жовтня 2011 р. Справа №5027/1120-б/2011
За заявою державної податкової інспекції у м.Чернівці
до малого приватного підприємства “Вірнад”, м.Чернівці
про визнання банкрутом
суддя Дутка В.В.
представники сторін:
від ініціюючого кредитора - ОСОБА_1, довіреність від 26.04.2011р.
від боржника -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.10.2011 року порушено провадження у справі за заявою державної податкової інспекції у м.Чернівці про банкрутство малого приватного підприємства “Вірнад” в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за ознаками неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності та за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. При цьому, державна податкова інспекція у м.Чернівці вказує на податковий борг боржника у розмірі 635793,59 грн. Розгляд справи призначено на 31.10.2011р.
Представник ініціюючого кредитора заявлені вимоги підтримав.
Боржник не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, розглянувши матеріали справи, суд припиняє провадження у справі з огляду на таке.
Вимоги ініціюючого кредитора у сумі 4758,09 грн. обґрунтовані постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.07.2010р. у справі 2а-2199/10/2470, решта вимог у сумі 631035,50 грн. актом перевірки від 30.12.2010р., податковими повідомленнями - рішенням, податковими вимогами.
Згідно довідки заявника від 28.10.2011 року боржник не подавав звітність з 12 січня 2010 року.
У відповідності до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон) у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно ст.1 вказаного Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
До заяви кредитора, у відповідності до вимог част.8 ст.7 Закону, зокрема додаються рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.
При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) -це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Отже, законодавцем прямо передбачено ряд виключень із загального поняття грошових зобов'язань, які не вважаються грошовими зобов'язаннями в розумінні Закону про банкрутство.
Таким чином, заборгованість по сплаті штрафних санкцій, не може являтись основним грошовим зобов'язанням боржника, в розумінні Закону та слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, заявник вказував на наявність у боржника податкового боргу у розмірі 4758,09 грн., що підтверджено постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.07.2010р. у справі 2а-2199/10/2470. Проте, за змістом вказаної постанови, податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій. Доказів безспірності вимог в сумі 631035,50 грн. до заяви не подано.
Таким чином, при подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ініціюючим кредитором на надано доказів безспірності вимог та неплатоспроможності боржника. Грошове зобов'язання боржника перед кредитором яке виникло внаслідок застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства відповідно до вимог Закону не може бути підставою для порушення справи про банкрутство.
Враховуючи, що відсутні обставини, які є підставами для здійснення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” стосовно боржника, провадження у справі належить припинити у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити провадження у справі про банкрутство.
2. Ухвалу надіслати сторонам, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору.
Суддя В.В.Дутка