Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" жовтня 2011 р. Справа № 5023/1151/11 (н.р. 42/332-10)
вх. № 1151/11 (н.р. 9571/1-42)
Суддя господарського суду Аюпова Р.М. < Текст >
при секретарі судового засідання Павленко А.В.
За участю представнкиів сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. від 31.12.10р.
відповідача - ОСОБА_2 (особисто)
прокурора - Скляров К.Г., посв. № 148 від 15.09.2010 року;
розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа < Текст >
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа < Текст >
про розірвання договору оренди землі
Прокурор Орджонікідзевського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради до відповідача - ФОП ОСОБА_2, про розірвання договору оренди землі від 28.07.2004р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.10р. припинено провадження у справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.11р. , ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.10р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 серпня 2011 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12 вересня 2011 року о 09:30 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року продовжено строк розгляд справ відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 21 вересня 2011 року о 10:00 год.
У судовому засіданні 21 вересня 2011 року оголошено перерву до 17 жовтня 2011 року об 11:30 год.
У судовому засіданні 17 жовтня 2011 року оголошено перерву до 19 жовтня 2011 року о 10:00 год.
У судовому засіданні 19.10.2011 року оголошено перерву до 19.10.2011 року о 15:30 год.
Після оголошеної перерви, представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Проте, присутній у судових засіданнях представник позивача позов прокурора не підтримує, надав заяву про відмову від позову по даній справі (вх. № 32219) та припинення провадження у справі.
Прокурор у судових засіданнях позов підтримує, заперечує проти заяви позивача про відмову від позову, вважає її необґрунтованою.
Відповідач проти позову заперечує, вказує, що відмовився від спірного договору оренди, його відмову було прийнято позивачем, про що прийнято відповідне рішення, земельною ділянкою не користується, а отже у нього відсутній і обов'язок оплачувати орендну плату.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів ”від 25.02.2004р. № 18/04 ФО-П ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку площею 0,2775 га по АДРЕСА_1 для будівництва магазину продовольчих та супутніх товарів, кафе з більярдною, станції технічного обслуговування автомобілів, авто мийки ( але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації об'єкту строком до 01.12.2029 року.
На підставі вказаного рішення між позивачем - Харківською міською радою та відповідачем - ФО-П ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2775 га, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”в Державному реєстрі земель від 28.07.2004р. за № 8229/04.
Рішенням Харківської міської ради від 06.03.2006р. № 51/06 ФО-П ОСОБА_2 припинено право користування земельною ділянкою площею 0,2775 га по АДРЕСА_1 у зв'язку з його добровільною відмовою (лист від 21.11.2005 року № 2936) та надано її ТОВ "Информ -Сервис" в оренду в межах договору оренди землі від 28.07.2004р. № 8229/04 для будівництва магазину по продажу продовольчих та непродовольчих товарів (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об'єкту до 06.03.2031р.
Пунктом 160.3. вказаного рішення встановлено, що Договір оренди землі, реєстраційний № 8229/04 від 28.07.2004 року втрачає чинність з моменту державної реєстрації нового договору.
Прокурор, в обґрунтування своїх позовних вимог, посилається на те, що відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату за зазначеним договором, станом на 19.08.2010р. заборгованість відповідача по орендній платі за земельну ділянку складає 73965,86 грн. яка є непогашеною та продовжує зростати, а тому несплата орендної плати створює загрозу економічним інтересам Харківської міської ради (позивача), отже наявні підстави для розірвання вищенаведеного договору, що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду Харківської області з відповідним позовом. При цьому, розрахунку зазначеної заборгованості та доказів, які її підтверджують суду не надано.
З наданого розрахунку, складеного інспектором ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, вбачається, що заборгованість відповідача за період з 30.01.2009р. по 30.12.2009р. сума боргу складає 20066,22 грн., а також з розрахунку вбачається, що за 2010 рік нарахування орендної плати не проводилось.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Статтею 3 Земельного кодексу України закріплено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Згідно приписів ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ч.5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
У відповідності по п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Таким чином, повноваження щодо розпорядження спірної земельної ділянки здійснює Харківська міська рада, яка є позивачем у справі.
На підставі рішення 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів ”від 25.02.2004р. № 18/04,між Харківською міською радою та ФО-П ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2775 га, відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу в оренду земельну ділянку площею 0,2775 га по АДРЕСА_1 для будівництва магазину продовольчих та супутніх товарів, кафе з більярдною, станції технічного обслуговування автомобілів, авто мийки (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації об'єкту строком до 01.12.2029 року.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, умова і строки передачі земельної ділянки орендарю.
Згідно п. а ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Крім того, відповідно до п.2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі умов договору оренди (п. 3.8), його дія припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, зокрема, у разі розірвання договору у встановленому порядку. Договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обов'язків, передбачених цим договором та законодавством України, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.
Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України, якою передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як свідчать матеріали справи, пояснення позивача та відповідача, орендар (відповідач) направив на адресу орендодавця (позивача) заяву про добровільну відмову від користування земельною ділянкою площею 0,2775 га по АДРЕСА_1, яка була йому надана в оренду в оренду в межах договору оренди землі від 28.07.2004р. № 8229/04.
На підставі поданої заяви, пунктом 160.2 рішення Харківської міської ради від 06.03.2006р. № 51/06 ФО-П ОСОБА_2 припинено право користування земельною ділянкою площею 0,2775 га по АДРЕСА_1 у зв'язку з його добровільною відмовою (лист від 21.11.2005 року № 2936) та надано її ТОВ "Информ -Сервис" в оренду в межах договору оренди землі від 28.07.2004р. № 8229/04 для будівництва магазину по продажу продовольчих та непродовольчих товарів (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об'єкту до 06.03.2031р.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як свідчать пояснення позивача, зазначене рішення Харківської міської ради від 06.03.2006р. № 51/06 є чинним.
Таким чином, з дати прийняття рішення Харківської міської ради від 06.03.2006р. № 51/06 про припинення ФО-П ОСОБА_2 користування спірною земельною ділянкою, відповідач фактично позбавлений своїх прав як землекористувач, встановлених ст. 95 Земельного кодексу України, а отже не повинен нести обов'язки землекористувача визначені ст. 96 Земельного кодексу України.
Окрім того, відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 08.11.2010р. № 3597/10 відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради земельна ділянка по пр. Московському (напроти житлового будинку №302-А) не огороджена, будівництво магазину по продажу продовольчих а непродовольчих товарів ТОВ "Информ -Сервис" не розпочато.
Договір оренди землі ТОВ "Информ - Сервис" не переоформлено.
Зазначене свідчить про те, що спірна земельна ділянка відповідачем фактично не використовується.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з дати прийняття рішення Харківської міської ради № 51/06, тобто з 06.03.2006 року припинилось право користування ФОП ОСОБА_2 (відповідачем) земельною ділянкою площею 0,2775 га по АДРЕСА_1 наданої йому в оренду в межах договору оренди від 28.07.2004р. № 8229/04, а отже з дати прийняття вказаного рішення Харківської міської ради (06.03.2006 року) і припинився обов'язок сплачувати орендну плату, встановленою п. 9 договору оренди. Зазначене спростовує посилання прокурора про наявність заборгованості відповідача по орендній платі за земельну ділянку, яка виникла з 06.03.2006 року по теперешній час.
Встановлюючи обставини щодо права звернення прокурора з позовом про розірвання договору оренди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини першої ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. У ст. 1 ГПК України зазначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Ч. 2 ст.29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Згідно з ч.2 ст.21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
З наведених норм Господарського процесуального кодексу України, випливає, що прокурор має право звертатися до господарського суду з позовом за захистом порушених і охоронюваних законом інтересів держави в особі уповноваженого органу, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У даному разі, прокурор звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради із позовною заявою про розірвання договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою (позивачем) та ФОП ОСОБА_2 (відповідачем) 28.04.2004 року.
Проте, статтями 31, 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. 188 Господарського кодексу України передбачено виключно право лише сторони по договору на його зміну або розірвання, проте, прокурор не є стороною по вказаному договору оренди землі, а тому суд дійшов висновку, про те, що прокурор не мав права звертатися з відповідними позовними вимогами до суду.
При цьому, в процесі розгляду справи, позивач надав заяву (вх. № 32219) про відмову від позову. Заява мотивована тим, що прокурор не є стороною спірного договору оренди, прокурором не надано доказу порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів з боку відповідача за договором оренди землі, а також тим, що відповідачу припинено право користування спірною земельною ділянкою, шляхом прийняття відповідного рішення Харківською міською радою, а процедура оформлення нового договору оренди з особою (ТОВ Інформ Сервіс»), якій рішенням Харківської міської ради № 51/06, тобто з 06.03.2006 року в межах спірного договору оренди від 28.07.2004 року надано в оренду спірну земельну ділянку займає тривалий час, а невикористання відповідної земельної ділянки значною мірою позбавляє Харківську міську раду того, на що вона розраховувала при укладенні договору - використання відповідної земельної ділянки на умовах оренди, та отримання плати за її користування від особи, яка її фактично займає.
Враховуючи те, що процедура оформлення договору оренди землі займає тривалий час, а невикористання відповідної земельної ділянки позбавляє територіальну громаду в особі Харківської міської ради отримання прибутку у вигляді плати за землю, позивач відмовляється від позову та не позбавлений права подати новий позов до відповідача про стягнення відповідної суми заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, відмову від позову підписано представником Харківської міської ради ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності №08-11/3150/2-10 від 31.12.10 р. Даною довіреністю представнику Харківської міської ради надано право на відмову від позову цілком або частково.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову, господарський суд відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України приймає відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та на підставі чого у господарського суду є підстави для припинення провадження по справі згідно п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.. 1, 2, 21, 29, ст.22, ст.49, ст.78, п.4 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, суд, -
Прийняти відмову позивача від позову.
Провадження у справі < Текст > припинити < Текст >.
< Текст >
Суддя (підпис< Текст > Аюпова Р.М.
Повний текст ухвали підписано 24 жовтня 2011 року.