Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" жовтня 2011 р. Справа № 5023/8309/11
вх. № 8309/11
Суддя господарського суду Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання Філіппова В.С.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 01.01.11р.
відповідача - ОСОБА_2, дов. №16 від 29.03.11р. 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Харків 3-я особа < Текст >
до Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" м. Харків 3-я особа < Текст >
про визнання недійсним договору
Позивач - ТОВ "Високі енергетичні технології" звернувся до господарського суду із позовною заявою про визнання недійсним договору №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р. та Додаткових угод до нього №1 від 06.11.07р., №2 від 09.11.07р., №3 від 14.11.07р., №4 від 16.11.07р., №5 від 11.01.08р., №6 від 15.01.08р. та №7 від 11.04.08р.
Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Крім того, представник позивач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі, мотивуючи його оскарженням ним в апеляційному порядку рішення господарського суду Харківської області від 10.10.11р. по справі №5023/3641/11 (н.в.о. №37/56-09), зазначаючи, що справи №5023/3641/11 (н.в.о. №37/56-09) та №5023/8309/11 пов"язані між собою, оскільки підстави, які переглядалися рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.11р. по справі №5023/3641/11 (н.в.о. №37/56-09), є підставами, на яких позивач звернувся до суду із позовом у справі №5023/8309/11.
Однак, в порушення вимог положень ст.ст.4-3, 32, 33, 36 ГПК України, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у вказаному клопотанні, а саме: ані доказів прийняття до провадження апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 10.10.11р. по справі №5023/3641/11 (н.в.о. №37/56-09), ані доказів подання такої скарги до суду апеляційної інстанції. Крім того, позивачем належним чином не обгрунтовано пов"язаності справ №5023/3641/11 (н.в.о. №37/56-09) та №5023/8309/11 як підстави для зупинення провадження у справі, у відповідності до ст.79 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні повністю, посилаючись на те, що рішення господарського суду Харківської області від 10.10.11р. по справі №37/56-09, на яке посилається позивач як на одну з підстав для визнання спірного договору недійсним - скасовано; спірний договір спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
01 серпня 2007 року між Харківською обласною радою - Орендодавець та ТОВ «Високі енергетичні технології» - Орендар було укладено договір оренди комунального майна № 20Н нежитлових приміщень, балансоутримувачем яких є відповідач - ВЕП «Держпром», згідно з яким орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові окремо розташовані одноповерхові будівлі літ. "В-1", "Д-1", "Ж-1", "З-1", "К-1", "Н-1" за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 54, загальною площею 2038,6 кв.м. з метою розміщення виробничої бази.
Відповідно до п.10.1. договору оренди №20Н від 01.08.07р., він діє з 01.08.07р. по 30.06.10р. включно.
05.11.07р. між ТОВ «Високі енергетичні технології» та ВЕП «Держпром» було укладено договір №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого за договором оренди №20Н від 01.08.07р. комунального майна за яким Балансоутримувач (відповідач по справі) взяв на себе зобов"язання забезпечувати обслуговування орендованого позивачем майна (нежитлових приміщень, літ. "Д-1", загальною площею 92,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Котлова, 54, а також утримання прибудинкової території, а Орендар (позивач по справі) зобов"язався відшкодовувати витрати Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно займаної ним загальної площі в цій будівлі.
В подальшому між позивачем та відповідачем було укладено низку додаткових угод до договору №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р. (№1 від 06.11.07р., №2 від 09.11.07р., №3 від 14.11.07р., №4 від 16.11.07р., №5 від 11.01.08р., №6 від 15.01.08р. та №7 від 11.04.08р.), якими сторони внесли до вказаного договору зміни щодо площі обслугованих приміщень, а також щодо розміру відшкодування Балансоутримувачу суми витрат на обслуговування майна.
Згідно п.5.1. договору №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р., він діє з 05.11.07р. по 30.06.10р. включно.
Дія цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку дії договору оренди №20Н від 01.08.07р. (п.5.6 Договору).
Мотивуючи позовні вимоги про визнання недійсним договору №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р., позивач вказує на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 02.12.09р. по справі №37/56-09 договір оренди №20-Н від 01.08.07р. визнаний неукладеним. У зв"язку з чим, позивач, вважаючи, що договір оренди №20-Н від 01.08.07р. та договір №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р., тісно пов"язані між собою, посилається на відсутність підстави, на якій укладався договір №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р. та на те, що зміст цього договору не відповідає фактичним відносинам між сторонами. Таким чином, на думку позивача, має місце помилка щодо природи правочину, що спричинило певні правові наслідки. В якості правового обгрунтування позовних вимог в цій частині позивач посилається на ч.1 ст.229 ЦК України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Верховний Суд України, у постанові №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зазначив, що відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.
Позивач, в якості обставин, щодо яких він помилився та які, за його твердженням, існували станом на момент укладання спірного договору №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р., визначає відсутність у нього права використовувати приміщення, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 02.12.09р. по справі №37/56-09 договір оренди №20-Н від 01.08.07р. визнаний неукладеним. При цьому позивач наголошує на тому, що дане рішення набрало законної сили.
Як свідчить надане відповідачем до відзиву на позовну заяву (вх.№32404 від 19.10.11р.) рішення господарського суду Харківської області від 10.10.11р. по справі №5023/3641/11 (н.в.о. №37/56-09), рішення господарського суду Харківської області від 02.12.09р. по справі №37/56-09 переглянуто за нововиявленими обставинами; за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2009 року по справі № 37/56-09 скасовано та прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" 290635,73 грн. заборгованості за договором оренди №20-Н від 01.08.07р., 2906,36 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Підставою для задоволення первісного позову у вказаній справі стало невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" зобов"язань за договором оренди №20-Н від 01.08.07р. щодо сплати орендної плати. Факти, встановлені вказаним рішенням, свідчать про те, що договір оренди №20-Н від 01.08.07р. був укладений.
Доказів скасування рішення господарського суду Харківської області від 10.10.11р. по справі №5023/3641/11 (н.в.о. №37/56-09) у встановленому законом порядку позивачем не надано.
Посилання позивача на те, що при укладанні спірного договору він помилявся щодо природи цього договору, є безпідставними, не мають під собою достатнього правового підгрунтя та спростовуються матеріалами справи, оскільки у договорі №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р. сторонами чітко визначений предмет договору, права та обов"язки сторін тощо, і факт укладання та підписання цього договору свідчить про те, що позивач погодився з його умовами та усвідомлював наслідки його підписання.
Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним (п.19 постанови Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Таким чином, позивач, (який в даному випадку є особою, яка повинна довести, що спірний договір ним було укладено внаслідок помилки), в порушення положень ст.ст.4-1, 33, 34 ГПК України, не обгрунтував належними та допустимими доказами того факту, що при укладанні спірного договору мала місце помилка щодо його природи.
Суд вважає необгрунтованими та такими, що базуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства посилання відповідача на ч.5 ст.203, ст.215 ЦК України, як на підставу для визнання недійсним договору №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р., з огляду на наступне.
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відповідно до ст.203 ЦК України, є такі:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається на ч.5 ст.203 ЦК України, таким чином вважаючи, що договір №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р. не спрямований на реальне настання правих наслідків, що обумовлені ним.
Як свідчать матеріали справи, предметом вказаного договору є забезпечення ВЕП "Держпром" (відповідачем у справі) обслуговування орендованого майна, що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Котлова, 54, а також утримання прибудинкової території та відшкодування ТОВ "Високі енергетичні технології" (позивачем у справі) витрат відповідача та виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. У судовому засіданні 24.10.11р. сторонами не заперечувався факт виконання ними цього договору, у відзиві на позовну заяву (вх.№32404 від 19.10.11р.) відповідач зазначав, що ним надавалися послуги по обслуговуванню майна, а позивачем (хоча несвоєчасно та не в повному обсязі) здійснювалась оплата цих послуг. Крім того, матеріали справи свідчать, що протягом листопада 2007 року - квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено низку додаткових угод до договору №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р. (№1 від 06.11.07р., №2 від 09.11.07р., №3 від 14.11.07р., №4 від 16.11.07р., №5 від 11.01.08р., №6 від 15.01.08р. та №7 від 11.04.08р.), якими сторони внесли до вказаного договору зміни щодо площі обслугованих приміщень, а також щодо розміру відшкодування Балансоутримувачу суми витрат на обслуговування майна.
Крім того, як свідчать пояснення представників сторін у судовому засіданні, сторонами виконувався договір оренди №20-Н від 01.08.07р., предметом якого є оренда приміщень (літ. "Д-1", які знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Котлова, 54), частина яких обслуговувалась відповідачем на підставі спірного договору №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р.
Вказані обставини спростовують твердження позивача про те, що договір №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р. не спрямований на реальне настання правих наслідків, що обумовлені ним, а тому підстави для визнання його недійсним згідно ч.5 ст.203, ст.215 ЦК України відсутні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Високі енергетичні технології" про визнання недійсним договору №20Н/О з надання послуг по обслуговуванню орендованого майна від 05.11.07р. та Додаткових угод до нього №1 від 06.11.07р., №2 від 09.11.07р., №3 від 14.11.07р., №4 від 16.11.07р., №5 від 11.01.08р., №6 від 15.01.08р. та №7 від 11.04.08р.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.203, 207, 215, 216, 229 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України - < Текст >
В задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі - відмовити.
В задоволенні позову - відмовити.
Суддя (підпис< Текст > Суярко Т.Д.
Повний текст рішення по справі №5023/8309/11 складено та підписано 27.10.11р.