"25" жовтня 2011 р.Справа № 11/55/5022-1094/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Сидорук А.М. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
Розглянув справу
за позовом: Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради бульвар Т.Шевченка,21, м.Тернопіль, 46001;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар "ЛТД", вул.Шевченка,21, м.Тернопіль, 46001
про стягнення 103 577,74 грн. за фактичне користування нежитловим приміщенням комунальної власності.
За участю представників сторін
Позивача: ОСОБА_1, довіреність № 12 від 29.06.2011р. -представник.
Відповідача: не з'явився;
Суть справи: Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради бульвар Т.Шевченка,21, м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар "ЛТД", вул. Шевченка,21, м. Тернопіль про стягнення 103 577,74 грн. плати за фактичне користування нежитловим приміщенням комунальної власності.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України допущено заборгованість за фактичне користування нежитловим приміщенням комунальної власності по бульвару Шевченка,21 в м.Тернополі. В зв'язку з цим просить стягнути плату за фактичне користування приміщенням.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов не подав, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений, в порядку ст. 64 ГПК України.
Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, явка сторін не визнавалася судом обов'язковою; відповідач не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду витребуваних документів, в тому числі відзиву на позов, однак зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті та на закінчення передбаченого ст. 69 ГПК України строку розгляду господарського спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, за правилами ст. 75 ГПК України.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на 06.10.2011 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "Янтар ЛТД", бульвар Т.Шевченка,21, м.Тернопіль, ідентифікаційний номер 14041675, зареєстрований 20.10.1995р. виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
21 лютого 1996 року між Фондом комунального майна міста Тернополя (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтар" та (Орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 3011, за умовами якого орендодавець на підставі патенту № 52, Наказу Фонду комунального майна здав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення, за адресою: вул. Бульвар Шевченка,21, м. Тернопіль для використання «під офіс», строком дії з 19.02.1996р. по 19.02.2006р., а за згодою сторін договір продовжено до 17.02.2007р., 31.03.2007р. та до 01.04.2007р.
19 червня 2008 року між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради , а управління комунальної власності, як уповноважений орган по укладенню договорів оренди (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтар ЛТД" (Орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 3011, за умовами якого орендодавець здав, а орендар прийняв в орендне користування індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності, площею 70,1 кв.м., розміщене за адресою м.Тернопіль, бульвар Т.Шевченка,21 на другому поверсі для використання «під офіс», строком дії з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.
Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.6 п.3 Договору сторони встановили розмір орендної плати за перший місяць оренди в сумі 3 010 грн. 78 коп., яка вноситься орендарем протягом 10 днів з дня підписання Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць оренди і перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця, не внесена своєчасно сума орендної плати при сплаті збільшується на індекс інфляції попередніх місяців в залежності від часу прострочення.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності, регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (далі Закон), який передбачає однією з істотних умов договору серед іншого орендну плату та порядок її сплати, які ТОВ "Янтар ЛТД" порушено ( ст. 10 Закону).
Згідно з п.п.1,2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви від однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же термін і на тих же самих умовах, які були передбачені договором.
На виконання п.10.3 Договору оренди та вимог статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 24.01.2009року Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради направило ТОВ "Янтар" листа № 92 -у, в якому зазначило, що договір припинив свою дію 31.12.2008р. і не буде продовжуватися на наступний строк, а тому зобов'язувало звільнити приміщення і в 10-ти денний строк передати по акту прийому-передачі Департаменту.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач після закінчення терміну дії договору орендоване майно позивачу не повернув, оскільки акт приймання-передачі майна сторонами не підписаний, таким чином відповідач безпідставно використовував спірне майно.
Відтак, Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.04.2009 року зобов'язано ТОВ "Янтар ЛТД" звільнити нежитлове приміщення комунальної власності, яке знаходиться за адресою бульвар Шевченка,21 в м.Тернополі.
На виконання рішення господарським судом Тернопільської області 02 жовтня 2009 року видано Наказ № 10/18-347.
Державною виконавчою службою Тернопільського міського управління юстиції виконано 28 квітня 2011 року, про що складено Акт опису та арешту майна ТОВ "Янтар ЛТД" за адресою: м.Тернопіль, бульвар Т.Шевченка,21.
Згідно п.п.2.7. Договору оренди за № 3011 відносини між орендарем та орендодавцем припиняються з дати зазначеної в Договорі оренди та акті передачі приймання орендованого майна від орендаря до орендодавця.
Згідно п. 2.5. Договору за затримку повернення орендованого приміщення орендар сплачує орендодавцю плату за фактичне користування приміщенням в розмірі орендної плати . Відповідно до цього нараховано позивачем плату за фактичне користування приміщенням в розмірі 103 577 грн.74коп.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно з ч.3 ст.18, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданим Позивачем, ТОВ "Янтар ЛТД", вчасно не передавши приміщення допустив заборгованість за фактичне користування об'єктом оренди з моменту вступу в законну силу рішення суду до моменту передачі приміщення Позивачу в сумі 103 577 грн.74коп.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про стягнення з ТОВ "Янтар ЛТД" 103 577 грн. 74 коп. -плати за фактичне користування приміщенням підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 1 035 грн.78коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 33,43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар", вул. Шевченка,21, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ - 14041675, на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради бульвар Т.Шевченка,21, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 37519833 -103 577 грн. 74 коп. -плату за фактичне користування нежитловим приміщенням комунальної власності, 1 035 грн.78 коп. - в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -28 жовтня 2011 року) через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8492
Суддя А.М. Сидорук