"19" жовтня 2011 р.Справа № 15/58/5022-1117/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Бучинської Г.Б. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
Розглянув справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2
про стягнення заборгованості в сумі 25.000,00 грн.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_3, довіреність №168483 від 29.08.2011р.;
відповідача: ОСОБА_4, НОМЕР_1 від 20.03.1998р..
Суть справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 про стягнення заборгованості в сумі 25.000,00 грн.
В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача витребуваних судом матеріалів не подав, однак позовні вимоги в судовому засіданні 19.10.2011р. визнав в повному обсязі та просить суд розстрочити виплату заборгованості рівними частинами на п'ять місяців.
Представник позивача не заперечила щодо надання розстрочки виконання рішення.
Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи -підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач -ОСОБА_1, АДРЕСА_1, є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 30.09.2003р., виданого ОСОБА_5, державним реєстратором виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 2 417 017 0000 002727, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1, на підставі усної домовленості перерахував Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, АДРЕСА_2, 25.000 грн., як попередню оплату за будівельні матеріали, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.01.2009р., наявним у матеріалах справи.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Всупереч згаданих приписів закону, відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме: не поставив товар (будівельні матеріали), а відтак мало місце прострочення виконання зобов'язання, що фактично є відмовою від виконання зобов'язання з передання оплаченого товару.
У відповідності до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивач 16.06.2011р. направив на адресу відповідача вимогу про повернення коштів згідно платіжного доручення № 1 від 30.01.2009р., так як останній не виконав взяті на себе зобов'язання, підтвердженням чого є опис вкладення у цінний лист із відтиском штемпеля відділення поштового зв'язку від 16.05.2011р..
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідач в семиденний строк, встановлений ст. 530 ЦК України, від дня пред'явлення вимоги, взяті на себе зобов'язання по поставці товару, який попередньо оплачений не виконав, і, як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, за ним виникла заборгованість на час звернення з позовом в сумі 25.000 грн., що не заперечено відповідачем.
У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 25.000 грн., суд вважає позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, щодо стягнення 25.000,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
Суд, розглянувши клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення та враховуючи відсутність заперечень з боку позивача, вважає за можливе задовольнити його і на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України розстрочує виконання в межах погодженого сторонами графіку, до 01.04.2012р..
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 22, 32 - 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, п. 6 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, код НОМЕР_3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2 -25.000 грн. боргу, 250 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом сплати боргу помісячно, а саме:
- до 01.12.2011р. -5.000 грн.;
- до 01.01.2012р. -5.000 грн.;
- до 01.02.2012р. -5.000 грн.;
- до 01.03.2012р. -5.000 грн.;
- до 01.04.2012р. -5.486 грн..
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - державне мито в сумі 250 грн.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6.На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення "24" жовтня 2011р., через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8404
Суддя Г.Б. Бучинська