01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" листопада 2011 р. Справа № 20/034-11/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Піро-шоу», м. Київ
до Ради профспілкових комітетів Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», Київська обл., м. Українка
про стягнення 15 000,00 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.10.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №3 від 28.10.2011р.)
Закрите акціонерне товариство «Піро-шоу»(далі-ЗАТ «Піро-шоу»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Ради профспілкових комітетів Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(далі-відповідач) про стягнення 15 000,00 грн., заборгованості за договором №68/10 від 11.10.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2011р. (суддя Бабкіна В.М.) порушено провадження у справі №20/034-11 та призначено її до розгляду.
Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2011р. у справі №20/034-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2011р. рішення господарського суду Київської області від 26.04.2011р. у справі №20/034-11 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. скасовано з огляду на невстановлення судами попередніх інстанцій факту підписання сторонами, у відповідності до п. 3.1 Договору, акту наданих послуг, а також факту надіслання/передання акту позивачем відповідачу. Матеріали даної справи направлені на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2011р. справу №20/034-11 прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А., справі присвоєно №20/034-11/21 та призначено її до розгляду на 24.10.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2011р. розгляд даної справи відкладено на 02.11.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2011р. здійснено процесуальне правонаступництва у даній справі шляхом заміни позивача - ЗАТ «Піро-шоу» його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Піро-шоу»(далі-ПАТ «Піро-шоу»/позивач) в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
11.10.2010р. між ЗАТ «Піро-шоу», правонаступником якого являється ПАТ «Піро-шоу» (далі-виконавець) та Радою профспілкових комітетів Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(далі-виконавець) укладено договір №68/10 (далі-Договір).
Пунктами 1.1, 2.1-3.1 Договору передбачено, що виконавець зобов'язується виконати роботи по проведенню феєрверку на культурно-масовому заході замовника присвяченого 15 річниці ВАТ «Центренерго», відповідно до додатку №1.
Загальна вартість проведення феєрверку становить 65 000,00 грн.
Розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця в наступному порядку:
- передплата 50% від загальної вартості Договору у сумі 32 500,00 грн. у термін до 13.10.2010р.;
- залишок 50% протягом 5 днів після надання послуг та підписання сторонами Акту про надання послуг.
Як посилається позивач, ним свої обов'язки за Договором в частині проведення феєрверку на культурно-масовому заході замовника присвяченого 15 річниці ВАТ «Центренерго»виконані належним чином та у повному обсязі.
Втім, як зазначає позивач, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної повної оплати вартості наданих послуг (65 000,00 грн.) належним чином не виконав, сплативши 50 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 15 000,00 грн. заборгованості.
Факт сплати відповідачем 50 000,00 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача від 13.10.2010р. та 24.11.2010р. та визнається сторонами.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 15 000,00 грн. заборгованості за Договором.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що виконавець зобов'язується виконати роботи по проведенню феєрверку на культурно-масовому заході замовника присвяченого 15 річниці ВАТ «Центренерго», відповідно до додатку №1.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, на виконання вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 28.09.2011р., судом встановлено наступне.
Пунктами 2.2, 3.1 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця в наступному порядку:
- передплата 50% від загальної вартості Договору у сумі 32 500,00 грн. у термін до 13.10.2010р.;
- залишок 50% протягом 5 днів після надання послуг та підписання сторонами Акту про надання послуг.
Зі змісту наведених пунктів Договору слідує, що сторони досягли згоди щодо моменту настання у замовника обов'язку по остаточній оплаті (50%) вартості наданих послуг, а саме протягом 5 днів після надання послуг та підписання сторонами Акту про надання послуг.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Приписами ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині повної оплати вартості наданих позивачем послуг.
Натомість, в порушення вищезазначених вимог Закону, позивачем не надано суду доказів підписання сторонами Акту про надання послуг за Договором на суму 65 000,00 грн.
До того ж, заперечуючи проти позову у даній справі, відповідач посилається на відсутність в нього обов'язку по сплаті решти 15 000,00 грн. за Договором з огляду на надання позивачем неякісних послуг, у зв'язку з чим, відповідачем було надіслано позивачу Акт про надання послуг за Договором на суму 50 000,00 грн. Копія зазначеного акту та докази його надіслання позивачу містяться в матеріалах справи.
Посилання ж позивача на невизначеність умовами Договору особи, на яку покладено обов'язок по складанню та надісланню для підписання Акту про надання послуг не спростовує вимоги п. 2.2 Договору в частині виникнення у відповідача обов'язку по оплаті решти 50% вартості наданих послуг за умови підписання обома сторонами такого акту.
Крім того, посилання позивача на надіслання відповідачу Акту наданих послуг за Договором на суму 65 000,00 грн. від 18.10.2010р. оцінюється судом критично з огляду на те, що зазначений акт був надісланий позивачем відповідачу для підписання 24.10.2011р., що підтверджується фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта»№9819 від 24.10.2011р. та описом вкладення у цінний лист від 24.10.2011р., у той час як з позовною вимогою про стягнення 15 000,00 грн. заборгованості за Договором позивач звернувся до господарського суду Київської області 16.03.2011р.
Інших доказів, що підтверджують факт підписання сторонами Акту про надання послуг на суму 65 000,00 грн. за Договором суду не надано.
За таких обставин, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують факт підписання сторонами Акту про надання послуг на суму 65 000,00 грн., з наявністю якого пов'язується виникнення у відповідача обов'язку по оплаті решти 50% вартості наданих послуг за Договором, суд дійшов висновку, що у відповідності до п. 2.2 Договору, на момент винесення даного рішення у позивача не настало право вимоги до відповідача по сплаті решти вартості наданих послуг за Договором у сумі 15 000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 15 000,00 грн. заборгованості за Договору є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.09.2010р. у справі №31/149.
Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, відповідно до статті 49 ГПК України, у разі відмові у позові покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 627, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Повне рішення складено 03.11.2011р.