Рішення від 01.11.2011 по справі 2-252/11

Справа № 2-252/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 року

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Семенової Л.М.,

при секретарі -Торжинській М.В.,

за участю: позивачки -ОСОБА_1,

представника позивачки -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, сільськогосподарського виробничного кооперативу «Злагода», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій, з урахуванням уточнених вимог, просила визнати право її чоловіка ОСОБА_6, який помер в липні 2010 року, на земельну ділянку (пай) в розмірі 5, 683 умовних кадастрових га, вартістю 16030, 90 грн., розташовану в межах земель сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода»М-Ларинської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. Зобов'язати Жовтневу районну державну адміністрацію Миколаївської області включити її чоловіка -ОСОБА_6 до списків осіб, що мають право на земельну ділянку в СГВК «Злагода», визнати за нею право на цю земельну ділянку в порядку спадкування після смерті чоловіка та зобов'язати Жовтневу райдержадміністрацію Миколаївської області виділити цю ділянку в межах земель ріллі резервного фонду Жовтневого району Миколаївської області на території Михайло-Ларинської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що на підставі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»її чоловік мав право на вказаний земельний пай як засновник та колишній член вказаного кооперативу та радгоспу «Гвардії Ілліча», та на підставі рішення загальних зборів про приватизацію. Посилаючись на приписи ст. 5.11 Статут СГВК «Злагода», відповідно до якого право власності членів Кооперативу -фізичних осіб на пай є спадковим, та оскільки на час смерті її чоловіка вона постійно мешкала із ним та є такою, що прийняла спадщину, то вважає, що за нею має бути визнано право на вказану земельну ділянку як за спадкоємцем.

В серпні 2011 року позивачка уточнила підстави набуття нею прав на вказане нерухоме майно та вказала, що у зв'язку з відсутністю законодавчих норм, які б на сьогодні регулювали спірні правовідносини, то застосуванню підлягає аналогія права чи закону. Посилаючись на Укази Президента України від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сільськогосподарського виробництва», та від 08.09.1995 Р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», вважає, що її чоловік набув право на вказану земельну частку (пай).

В судовому засіданні ОСОБА_1 викладені у позовній заяві обставини підтвердила, вимоги підтримала та просила її позов задовольнити.

Представник позивача також вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив її позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5-діти позивачки та померлого ОСОБА_6, у судове засідання не прибули, але згідно адресованих суду їх заяв, проти задоволення позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на земельну ділянку не заперечували та просили справу розглянути у їх відсутність.

Відповідач Жовтнева районна державна адміністрація Миколаївської області свого представника до суду не направила, але згідно листа відповідача, за життя ОСОБА_6 не набув право власності на земельну ділянку, про яку просить позивачка, оскільки рішення про паювання приймалося відносно державних земель ДГ «Гвардії Ілліча»та на час прийняття цього рішення ОСОБА_6 помер у зв'язку з чим щодо нього такого розпорядження не виносилося.

За змістом цього листа спростовується інформація, що була надана ОСОБА_1 Жовтневою райдержадміністрацією за № Д-482-10 від 06.12.2010р. про виготовлення та реєстрацію державного акту на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території М-Ларинської сільської ради на ім'я ОСОБА_6

Відповідач сільсокгосподасрький виробничий кооператив «Злагода» свого представника до суду не направив.

Третя особа -Жовтнева державна нотаріальна контора свого представника до суду не направила, але просила справу розглянути у їх відсутність і прийняти рішення на розсуд суду.

Відділ держкомзему у Жовтневому районі Миколаївської області свого представника до суду не направив, про причини неявки не повідомив, хоча про час та дату слухання справи повідомлений належно.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Згідно копій свідоцтва про одруження та про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки -ОСОБА_6 (а.с. 28-29).

Відповідно до довідок Михайло-Ларинської сільської ради, виданих 08 та 10.12.2010 р., позивачка проживала і вела спільне господарство разом із спадкоємцем ОСОБА_6 до смерті останнього (а.с. 22, 26).

За даними трудової книжки ОСОБА_6, та довідкою СГВК «Злагода»від 29.09.2010 р. підтверджується трудова діяльність ОСОБА_6 в ДГ «Гвардії Ілліча»(а.с. 19-20,24).

Щодо списку пенсіонерів та працівників колишнього ДГ «Гвардії Ілліча»які бажали скористатися земельною часткою (пай) в натурі, складеного 12.07.2010 р., то вказаний список не був остаточним і дороблявся (а.с. 15-17).

За змістом протоколу засідання робочої групи по розгляду списку пенсіонерів та працівників колишнього ДГ «Гвардії Ілліча», які мають право на земельну частку (пай), то остаточний список вказаних осіб було прийнято 29 липня 2010 р., до якого ОСОБА_6 не увійшов у зв'язку зі смертю (а.с. 81-82).

Із вказаних підстав ОСОБА_6 не увійшов до списку осіб, затверджених Розпорядженням Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області № 497-р від 26.08.2010 р., громадян -працівників та пенсіонерів з їх числа, яким передаються земельні ділянки з визначенням кожному з них земельної частки (паю) при приватизації ДГ «Гвардії Ілліча», та доповнення до цього розпорядження № 582-р від 23.09.2010 р. (а.с. 83-84).

З наданих суду письмових доказів, вбачається, що Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 26 серпня 2010 р. приймалося рішення про приватизацію державних земель ДГ “Гвардії Ілліча” на підставі ст. 25, 116, 118 Земельного кодексу України, що не пов'язане із членством в СГВК “Злагода”.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», на який посилається позивачка, як підставу набуття її чоловіком права на земельну частку, то цим законом регулюється набуття права на земельну частку (пай) особами, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Разом з тим, з наданих суду документів, не вбачається, що ОСОБА_6 одержував такий сертифікат.

Щодо посилань позивачки, в її доповненні до позовної заяви, на необхідність застосування аналогії закону чи права, оскільки за її думкою, на сьогодні відсутнє законодавче регулювання вказаних правовідносин, то такі посилання є надуманими та безпідставними виходячи з наступного.

Так, паювання вказаних земель проводилося в серпні 2010 році, чоловік позивачки помер в липні 2010 року, отже спірні правовідносини регулюються Земельним Кодексом України, що набрав чинності 1 січня 2002 року.

Згідно абзацу другого п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час паювання земель ДГ «Гвардії Ілліча», члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 25 Кодексу, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа.

Згідно ст. 25 Цивільного кодексу України, здатність фізичної особи мати цивільні права та обов'язки припиняється у момент її смерті, а отже на час прийняття Жовтневою райдержадміністрацією рішення про приватизацію державних земель, ОСОБА_6 не був і не міг бути включений до списку осіб, яким передавалися земельні ділянки при приватизації ДГ «Гвардії Ілліча».

Відповідно до ч.1 ст.116 Кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Оскільки рішення органу виконавчої влади про передачу у власність (шляхом приватизації) земельної ділянки ОСОБА_6 не приймалося, то останнім таке право власності набуто не було.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Оскільки на час смерті, ОСОБА_6 не набув права на земельну ділянку, про яку просить позивачка, то відсутній і предмет спадкування, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, сільськогосподарського виробничного кооперативу «Злагода», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання за ОСОБА_6 права на земельну ділянку (пай), зобов'язання Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області до включення ОСОБА_6 до списків осіб, які мають право на земельну ділянку (пай), визнання права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування та зобов'язання Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області до виділення вказаної земельної ділянки -відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.М.Семенова