"01" листопада 2011 р. м. Київ К-12990/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Рибченка А.О., Федорова М.О.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 року по справі № 2-а-1376/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Оснастка»до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 року, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Оснастка»(далі-ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Оснастка», позивач) до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області (далі-ДПІ у м. Краматорську Донецької області, відповідач) про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення -задоволено. Визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення від 19.03.2007 №0000512302/0/10880 та зменшено податкове зобов'язань на суму 4745,50грн. та штрафна санкції на суму 949,10грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 23.07.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 30.10.2008 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 року, в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1, п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №199/23-2-13517472 від 05.03.2007, складеного за результатами виїзної планової перевірки ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Оснастка»з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2006, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000512302/0/10880 від 19.03.2007, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12218,10грн., у тому числі основний платіж - 10114,00грн., штрафні (фінансові) санкції -2104,10грн.
Зі змісту акту №199/23-2-13517472 від 05.03.2007 вбачається, що за наслідками проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.1.22.1, п.1.22, п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.п. 5.6.1 ст. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток за період з 01.10.2005 по 30.09.2006 на суму 10114,00грн. у тому числі за 4 кв. 2005 року на суму 271грн., за 3 кв. на суму 9843,00грн.
Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивачем було занижено суму скоригованого валового доходу за 3 квартал 2006 року на суму кредиторської заборгованості 21475,13грн., по якій минув строк позовної давності, яка підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги.
Актом перевірки встановлено, що кредиторська заборгованість позивача, яка залишилась нестягнутою по закінченню строку позовної давності, на підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включається до складу валового доходу, при цьому одночасно згідно п. 5.1 ст. 5 цього закону на суму отриманих товарів (робіт, послуг) у розмірі 17895,94грн. зменшується сума валових витрат, оскільки фактично витрати не були понесені.
Позивачем вищезазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується в частині податкового зобов'язання за основним платежем - 4745,50грн, штрафних санкцій - 949,10грн. стосовно встановлених актом перевірки порушень при формуванні валових витрат.
За змістом п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до п. 1.22.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.
За приписами п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 цього Закону України суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді включаються до валового доходу платника податку.
Враховуючи, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлений обов'язок платника податку коригувати валові витрати на суму кредиторської заборгованості, яка залишилася нестягнутою по закінченню строку позовної давності, висновок судів попередніх інстанцій щодо безпідставного зменшення відповідачем валових витрат на суму кредиторської заборгованості, яка залишилася нестягнутою по закінченню строку позовної давності.
Матеріалами справи також спростовано висновок податкового органу про включення позивачем до валових витрат в листопаді 2055 року суми невиплаченої заробітної плати в сумі 1085,58грн., оскільки у декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік, позивачем відображено витрати на оплату праці за січень-серпень 2005 рік в сумі 970,5тис.грн. Згідно уточнюючого розрахунку з податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік позивачем була скорегована строка 04.3 (970,5+175,7=1146,20тис.грн.), що не перевищує валові витрати на оплату праці за січень жовтень 2005 року.
Таким чином, зменшення валових витрат ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Оснастка» за 4 квартал 2005 року на суму 1085,58грн. здійснено безпідставно.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: ___________________Г.К. Голубєва
___________________ М.І. Костенко
___________________ А.О. Рибченко
___________________ М.О. Федоров
Суддя Т.М. Шипуліна