Справа № 2-4070/11
09 серпня 2011 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до КФ ПАТ КБ «Приват Банк» про захист прав споживачів банківських послуг шляхом розірвання кредитного договору, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначав, що 15.02.2008 року в ПАТ КБ «Приватбанк» він оформив споживчий кредит на покупку автомобіля загальною сумою 62520,74 грн. Проте, 18.07.2011 року йому стало відомо, що банк змінив умови кредитного договору, піднявши відсоткову ставку. В зв»язку з чим просив розірвати кредитний договір № KGMDAN08630108 від 15.02.2008 року укладений між ним та ПАТ КБ «Приват Банк».
Позивач посилається на те, що його позовна заява подана в порядку захисту прав споживачів, а тому і подана в суд за місцем його проживання. Але виходячи із змісту позову, правовідносини що склались між сторонами мають договірний характер з питань виконання та розірвання кредитного договору і не стосуються питань захисту прав споживачів.
Відповідно до п.23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції;
Згідно з ч.1,4 ст. 11 цього Закону договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві.
Застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, тини відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.
Тобто між позивачем та відповідачем виникли договірні відносини, які перш за все регулюються нормами ЦК України, а не Законом України «Про захист прав споживачів».
Оскільки між сторонами не існує відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», по підсудність позову визначається ст.. 109 ЦПК України, відповідно до якої позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Згідно зі ч.4 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: справа не підсудна цьому суду. Позивач пред'являє позов до КФ ПАТ «Приватбанк» і зазначає її адресу: м. Кіровоград, вул. Преображенська, 26/70, яка знаходиться в Ленінському районі м. Кіровограда. Тому позов не підсудний Кіровському районному суду м. Кіровограда і позивач може звернутися до суду за місцезнаходженням юридичної особи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до КФ ПАТ КБ «Приват Банк» про захист прав споживачів банківських послуг шляхом розірвання кредитного договору повернути позивачу для подання у належній суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Галаган