01 березня 2011 р. Справа № 73734/09
01 березня 2011 року № 73734/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
судді-доповідача Довгополова О.М.,
суддів: Пліша М.А., Святецького В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області про визнання відмови протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
11.02.2009 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та зобов'язати виплатити 6949,92 грн. такої допомоги за вказаний період.
У запереченні проти позову відповідач просив відмовити у задоволенні такого, покликаючись, зокрема, на дотримання положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 серпня 2009 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною відмову відповідача щодо непризначення та невиплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з подвійного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, як дитині постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням здійснених виплат у зазначений період.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги обгрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи наявність вищевказаних умов, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач є матір'ю дитини ІНФОРМАЦІЯ_1, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується свідоцтвом про народження та посвідченням осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС та перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до п. 10 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (в редакції, яка діяла в 2007 році), батькам потерпілих дітей, допомога за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України.
Згідно ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240) позивач мала статус застрахованої особи, а тому допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі - допомога) повинна була їй надаватись згідно з цим Законом.
Відповідно до ст.43 Закону № 2240 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Також, судом було встановлено, що виплата позивачеві такої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, здійснювалася у розмірах, менших, ніж передбачено законом.
Задовольняючи позовні вимоги за період 22 травня по 31 грудня 2008 року суд першої інстанції керувався Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, яким визнано неконституційним положення пп.12 п.25 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. №107-VI, в частині зупинення на 2008 рік дії ст. 43 Закону № 2240-ІІІ щодо встановлення розміру допомоги.
Проте, судом першої інстанції не враховано наступне. Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що з січня 2008 року дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Дані положення Закону «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 неконституційними не визнані.
Таким чином, право позивача за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року порушеним не було, оскільки нарахування та виплата допомоги здійснювалась відповідно до положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».
Наведене є підставою для скасування постанови та прийняття нової про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 195, 197 ч. 1 п.2, ст.ст. 198, 202 п.4, ст. 205 ч. 2, ст.ст. 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області задовольнити, постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 серпня 2009 року у справі №2-а-530/09- скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Суддя-доповідач: О.М. Довгополов
Судді: М.А. Пліш
В.В. Святецький