01 березня 2011 р. Справа № 692/10
01 березня 2011 року № 692/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого: Довгополова О.М.,
суддів: Пліша М.А., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про стягнення невиплаченої щомісячної соціальної державної допомоги, -
06.03.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3902,91 грн. недополаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2006 року по 01 січня 2009 року та зобов'язати в подальшому при нарахуванні пенсії здійснювати підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісяця. При цьому заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо невиплати у підвищеному розмірі пенсії, як дитині війни, зобов'язати здійснити перерахунок пенсії за 2007-2008 роки з врахуванням щомісячного підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, що діяла до внесення до вказаного закону змін п.п.2 п. 41 р-лу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та зобов'язано в подальшому при нарахуванні пенсії позивачу здійснювати підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісяця. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі покликаючись на неправильне застосування статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить постанову скасувати, відмовивши в позові.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи наявність вищевказаних умов, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове її задоволення, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позовні вимоги за 2006 рік задоволенню не підлягають, оскільки положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на поточний рік було зупинено дію статті 6 Закону № 2195.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195, з урахуванням статті 111 цього Закону, з 09.07.2007 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року .
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону № 2195, а тому з 22.05.2008 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню з 22.05.2008 року.
Позовні вимоги за періоди до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року у межах цих років задоволенню не підлягають, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому його дії є правомірними.
Неврахування наведеного є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи позовні вимоги та відсутність з 01.01.2009 року обмежень щодо здійснення виплат згідно зі статтею 6 Закону № 2195, - позовні вимоги підлягають задоволенню у частині нарахування та виплати підвищення до пенсії починаючи з 22.05.2008 року до внесення змін в законодавство, що регулює спірні правовідносини.
Позовна вимога про зобов'язання відповідача стягнути конкретні суми спірних виплат задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому захист такого порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача вчинити кореспондуючі цьому праву дії.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України судовому захисту не підлягає позовна вимога щодо зобов'язання відповідача здійснювати подальшу виплату перерахованої пенсії, оскільки така не стосується спірних відносин, а носить перспективний, на думку позивача - ймовірний протиправний характер поведінки відповідача у відносинах із позивачем, у яких право останнього не є порушеним.
Керуючись статтями 195, 197 ч. 1 п. 2, 198, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області задовольнити частково, постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2009 року у справі № 2-а-2409/09 - скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. Зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та нараховувати і виплачувати з 22.05.2008 року на користь позивача підвищення до пенсії (30% мінімальної пенсії за віком) відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: М.А. Пліш
В.В. Святецький