19 серпня 2011 р. Справа № 45710/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Попка Я.С., Судової-Хомюк Н.М.
при секретарі судового засідання: Ливак М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій вчинених при проведенні виконавчих дій,
встановила:
У червні 2009 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися в суд із адміністративним позовом до відповідача відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, в якому просили визнати протиправними дії відповідача вчинені при проведенні виконавчих дій 09.06.2009 року на вул. Фединця - пров. Баконія по відношенню до майна позивачів - приватних підприємців.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що вони є приватними підприємцями і здійснювали торгівельну діяльність в КП «Ринок-1» в м. Ужгороді по вул. Фединця - пров. Боконія. 09 червня 2009 року о 6:00 год. представники відповідача застосовуючи погрози та фізичну силу почали громити торгівельні павільйони на ринку і майно позивачів, яке у них знаходилося, не надавши документів на підставі яких вчиняються виконавчі дії. Після звернення до начальника відділу ДВС Головного управління юстиції Закарпатської області їм було надано копію рішення господарського суду Закарпатської області від 07.05.2009 року по справі № 3/38 за позовом Ужгородської міської ради до ТОВ «Дельта Уж-Буд» (м. Ужгород) та копію наказу господарського суду Закарпатської області від 25.05.2009 року на примусове виконання рішення господарського суду від 07.05.2009 року про звільнення території вул. Фединця - пров. Баконія у м. Ужгороді від тимчасових торгових павільйонів під номерами від 23 по 143 включно, шляхом проведення їх демонтажу та вивезення із займаної території. При виконанні цього рішення господарського суду відповідач всупереч вимогам законодавства України демонтував та вивіз торгові павільйони позивачів разом із наявним у них майном, чим порушив права та інтереси позивачів. У наказі господарського суду не було вказано про демонтаж торгових павільйонів, які належать на праві власності позивачам.
Провадження по цій адміністративній справі відкрито ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 року.
Ухвалою цього ж суду від 07.04.2011 року до розгляду справи залучено третіми особами Ужгородську міську раду і ТзОВ «Дельта Уж-Буд».
Ухвалою цього ж суду від 05.05.2011 року позовну заяву ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними - залишено без розгляду, на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАС України, через неодноразову неявку цих позивачів у судові засідання.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 про визнання протиправними дій відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції.
Не погоджуючись з цією постановою суду від 05.05.2011 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 оскаржили її в апеляційному порядку. Вважають апелянти, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому така постанова суду підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просять апелянти скасувати цю постанову суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги позивачі посилаються на те, що судом першої інстанції при розгляді справи безпідставно не було враховано, що дії відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції є незаконними, оскільки були спрямовані проти осіб, які не були учасниками виконавчого провадження, тобто проти позивачів. Примусове виконання судового наказу господарського суду Закарпатської області від 25.05.2009 року було здійснено відповідачем без будь-якого попередження позивачів. Павільйони, які демонтовані та вивезені відповідачем не належали ТзОВ «Дельта Уж-Буд», а належали позивачам, відповідні документи на підтвердження права власності яких позивачами були надані суду першої інстанції. При розгляді справи суд першої інстанції не дослідив питання щодо дотримання законодавства відповідачем при вчиненні виконавчих дій 09.06.2009 року, якими фактично було порушено право власності позивачів на майно.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи та з'явились в судове засідання апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07 травня 2009 року Господарським судом Закарпатської області по справі № 3/38 за позовом Ужгородської міської ради до ТзОВ «Дельта Уж-Буд» було прийнято рішення, яким зобов'язано ТзОВ «Дельта Уж-Буд» на вимогу Ужгородської міської ради звільнити територію вулиці Фединця - провулок Баконія в м. Ужгороді від тимчасових торгових павільйонів під номерами з 23 по 143 включно, шляхом проведення їх демонтажу та вивезення із займаної території. Господарським судом по цій справі було встановлено, що землі вулиць Фединця та провулку Баконія в м. Ужгороді відносяться до земель житлової та громадської забудови, а їх проїзна частина призначена для руху автомобільного транспорту, у зв'язку з чим розміщення на вказаній території тимчасових павільйонів є незаконним (а.с. 18, 204).
Вищевказане рішення Господарського суду набрало законної сили і на його примусове виконання 25 травня 2009 року видано відповідний Наказ (а.с. 21, 70).
Закарпатський окружний адміністративний суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача відділу ДВС Ужгородського МУЮ щодо проведення виконавчих дій 09.06.2009 року по виконанню вищевказаного рішення Господарського суду від 07.05.2009 року виходив з того, що дії відповідача були зумовлені необхідністю примусового виконання вищевказаного рішення Господарського суду, такі дії відповідали вимогам законодавства України і були спрямовані на демонтаж і вивезення торгівельних павільйонів, які знаходились в м. Ужгороді на вул. Фединця - пров. Баконія і належали ТзОВ «Дельта Уж-Буд», а не позивачам. Забезпечення виконання цього рішення суду було покладено на стягувача Ужгородську міську раду, який і забезпечив відповідною технікою для виконання рішення суду.
З висновками суду першої інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог про визнання протиправними дій відділу ДВС, колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі в редакції чинній на час розглядуваних правовідносин), судовий наказ являється виконавчим документом.
Тому, 03 червня 2009 року заступником начальника відділу ДВС Ужгородського МУЮ на законних підставах винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 13143354 щодо виконання наказу Господарського суду від 25.05.2009 року, із встановленням боржнику ТзОВ «Дельта Уж-Буд» строку для добровільного виконання до 04.06.2009 року.
Оскільки боржником у визначений державним виконавцем строк не було у добровільному порядку виконано рішення Господарського суду, тому сторін виконавчого провадження, а саме Ужгородську міську раду і ТзОВ «Дельта Уж-Буд» було повідомлено про те, що примусове виконання рішення господарського суду буде проводитись відділом ДВС в 06-00 год. 09.06.2009 р., 10.06.2009 р. і 11.06.2009 р..
За невиконання рішення Господарського суду на боржника ТзОВ «Дельта Уж-Буд» і на директора цього товариства було накладено державним виконавцем штрафи у розмірі 340 грн. і 170 грн..
Вищенаведене підтверджується наявними у адміністративній справі матеріалами виконавчого провадження № 681 індекс 9 (а. 3-9, 12-15 виконавчого провадження).
Для забезпечення охорони громадського порядку під час проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 3/38 від 25.05.2009 року державним виконавцем залучено працівників міліції, а саме Ужгородського МУ ГУМВСУ в Закарпатській області (а. 10, 11 виконавчого провадження).
Матеріалами виконавчого провадження, а саме Актами державного виконавця та Актами опису й арешту майна від 09.06.2009 р. і від 10.06.2009 р. підтверджується, що у ці дні 09.06.2009 р. і 10.06.2009 р. виконавчі дії по виконанню судового наказу стосувалися здійснення демонтажу і вивезення торгових павільйонів з території вул. Фединця - пров. Баконія в м. Ужгород лише тих, що зазначені у рішенні та наказі Господарського суду, тобто під номерами з 23 по 143. Виконавчі дії проводились за участі сторін виконавчого провадження, понятих, працівників міліції. Описане майно було передано на відповідальне зберігання в ТОВ «Кадубей-7». Виконання рішення суду фактично закінчено 10.06.2009 р. (а. 16-27 виконавчого провадження).
Постановою державного виконавця від 11.06.2009 року стягнено із боржника ТзОВ «Дельта Уж-Буд» 850 грн. виконавчого збору, а постанову про закінчення виконавчого провадження винесено 30.06.2009 року (а. 28-34 виконавчого провадження).
При вирішенні питання щодо законності і правомірності вищевказаних виконавчих дій, колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями.
Статтею 5 цього Закону передбачено права і обов'язки державних виконавців, де зокрема зазначено, що на державного виконавця покладено обов'язок вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і повно вчиняти виконавчі дії. Такі дії повинні здійснюватись у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ст. 76 цього Закону, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до ст. 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення суду. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника накладається штраф.
Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконання вищевказаних рішення і наказу Господарського суду здійснювалось заступником начальника міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області Венжега М.Р..
Спосіб і порядок виконання рішення щодо звільнення території вул. Фединця - пров. Баконія в м. Ужгороді від тимчасових торгових павільйонів під номерами з 23 по 143 включно, було визначено цим же рішенням суду від 07.05.2009 р., де зокрема зазначено, що звільнення території повинно проводитись шляхом проведення демонтажу та вивезення торгових павільйонів із займаної території.
Як уже зазначено вище, матеріалами виконавчого провадження та показами в судовому засіданні представника відділу ДВС підтверджується, що виконавчі дії стосувалися здійснення демонтажу і вивезення торгових павільйонів з території вул. Фединця - пров. Баконія в м. Ужгород лише тих, що зазначені у рішенні господарського суду, тобто під номерами з 23 по 143. Забезпечення виконання рішення суду здійснювалось стягувачем, тобто Ужгородською міською радою, яка визначила нумерацію торгових павільйонів і забезпечила технікою для демонтажу та вивезення торгових павільйонів із займаної території.
Колегією суддів не встановлено і в матеріалах адміністративної справи відсутні докази та належні обґрунтування протиправності дії державного виконавця Венжеги М.Р. щодо виконання рішення від 07.05.2009 р. і наказу від 25.05.2009 р. Господарського суду Закарпатської області. Позивачами не зазначено і не обґрунтовано, які саме конкретні виконавчі дії, що вчинені 09.06.2009 року були протиправними.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставними позовні вимоги про визнання протиправними дій 09.06.2009 року самого відділу ДВС, який являється установою і не вчиняє безпосередніх дій щодо виконання рішення суду.
Статтею 181 КАС України, передбачено, що до адміністративного суду можуть бути оспорені рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, які порушили права, свободи чи інтереси учасників виконавчого провадження чи інших осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій.
Із змісту вищевказаної ст. 181 КАС України вбачається, що хоча відповідачем у такій справі являється відповідний орган ДВС, однак предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Крім цього, колегія суддів враховує, що позивачі не були учасниками виконавчого провадження щодо виконання рішення Господарського суду від 07.05.2009 року і не залучались до проведення виконавчих дій, оскільки за вищевказаним рішенням Господарського суду вони не були особами, які брали участь у справі і в рішення суду було чітко визначено, які саме торгові павільйони підлягають демонтажу і вивезенню.
Колегія суддів також враховує, що права громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні гарантовані ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», де зокрема зазначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Позивачі свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що при виконанні рішення суду 09.06.2009 року було порушено їх права власності на майно, зокрема було пошкоджено і вивезено із займаної території їхні торгові павільйони із наявним у них майном.
Досліджуючи такі обгрунтування, колегія суддів враховує, що позивачі не надали суду належних доказів про те, що на території вул. Фединця - пров. Баконія в м. Ужгороді знаходились їхні власні торгові павільйони під відповідними номерами із 23 по 143, і які були демонтовані і вивезені 09.06.2009 року із цієї території.
Так, із наявних в матеріалах справи копій договорів оренди торгового місця, які укладені в 2005 і 2006 роках між позивачами як орендарями і КП «Ринок-1» як орендодавцем про тимчасове платне користування позивачами відповідними торговими місцями на території КП «Ринок-1», вбачається, що строк дії таких договорів оренди закінчився ще у 2007 році (а.с. 90, 104, 111, 124, 125, 143, 139, 157, 170, 171).
Із повідомлення № 64/02-12 від 05.05.2011 року Управління економіки та підприємництва виконкому Ужгородської міської ради вбачається, що станом на 09.06.2009 року відсутня інформація щодо паспортизації торгових місць колишнього ринку КП «Ринок-1» (м. Ужгород вул. Фединця - пров. Баконія) (а.с. 210).
Рішенням же Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2009 року встановлено, що торгові павільйони під інвентарними номерами від 23 по 143 станом на той час належали відповідачу по тій справі ТзОВ «Дельта Уж-Буд».
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Таким чином, з врахуванням встановлених судом обставин справи та приписів законодавства України, колегія суддів вважає необґрунтованими і безпідставними твердження позивачів про те, що відділом ДВС 09.06.2009 року при проведенні виконавчих дій було порушено права позивачів як приватних підприємців.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставним і необґрунтованим та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачам їхнє право на оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2009 року, якщо позивачі вважають, що таким рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, а також право на звернення до суду із вимогами про відшкодування шкоди в разі, якщо таку шкоду їм було заподіяно під час чи після виконання вищевказаного рішення Господарського суду.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій вчинених при проведенні виконавчих дій - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Я.С. Попко
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.08.2011 року.