Справа №2а-2524/11
Іменем України
24 червня 2011 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого судді: Бугери О.В.
при секретарі: Тихенькій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Виконавчого комітету Луганської міської ради про визнання бездіяльності щодо не розгляду заяви, зобов'язання розглянути заяву, -
Позивачі звернулися до суду із відповідним позовом, в якому просили визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви про надання дозволу на відключення квартири від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання і влаштування індивідуальної (автономної) системи опалення та зобов'язати відповідача розглянути заяву позивачів про надання дозволу на відключення квартири від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання і влаштування індивідуальної (автономної) системи опалення з дотриманням встановленого порядку таких заяв.
В обґрунтування позову зазначили наступне, що звернулися до виконавчого комітету Луганської міської ради (голови постійно діючої міжвідомчої комісії з питань відключення споживачів від централізованого опалення гарячого водопостачання) про надання дозволу на відключення належної їй на праві приватної власності квартири від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання та надання дозволу на встановлення індивідуальної системи опалення. На звернення позивачів відповідач відповіді не надіслав та питання щодо надання дозволу не вирішив.
Згідно рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 09.08.2006 №177 Постійно діюча міжвідомча комісія з питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, діяльність якої регламентована Положенням про роботу комісії, повинна була розглянути заяву на засіданні комісії та прийняти відповідне рішення. Це рішення оформлюється відповідним протоколом, який позивачі мали отримати.
Позивачі та представник позивачки у судове засідання не з'явилися, до початку судового засідання позивачта представник позивачки надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та дату слухання справи повідомлений належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив.
У відповідності з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю належно повідомленого представника відповідача, на підставі наявних у матеріалах адміністративної справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено право усіх громадян направляти індивідуальні чи колективні звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, та обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про звернення громадян» орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ,організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань),зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв ( клопотань). Рішення про відмову в задоволені вимог, викладених у заяві (клопотанні) доводиться до відома громадян в письмовій формі з посиленням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивачами на адресу відповідача було спрямовано заяву про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання будинку і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.
Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.05.2009 №112 Комісії було заборонено приймати рішення щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, надавати дозволи на відключення квартир від мереж, між, тим, діяльність Комісії зупинена не була і іншому органу компетенція щодо вирішення питання про надання відповідного дозволу не надавалась.
Згідно Положення, Комісія є колегіальним органом, який приймає рішення на засіданнях, які оформлюються відповідним витягом з протоколу. Саме такий витяг з протоколу відповідач повинен направити позивачам.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ «Про звернення громадян»органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
1) об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
2) у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної
інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
3) на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу,
що розглядає його заяву чи скаргу;
4) скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
5) забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
6) письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
7) вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний
термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
8) у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
9) мне допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг
іншим органам;
11) особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян,
вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Згідно ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»звернення розглядаються та вирішуються питання не більше одного місяця з дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення -терміново, але не пізніше 15 днів з дня їх отримання.
Відповідач порушив право позивачів на отримання відповіді, оскільки відповідь не надав до теперішнього часу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 40 Конституції України, ст.ст.15, 19, 20, Законом України «Про звернення громадян»ст.ст. 2, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2до Виконавчого комітету Луганської міської ради про визнання бездіяльності щодо не розгляду заяви, зобов'язання розглянути заяву задовольнити у повному обсязі.
Визнати бездіяльність виконавчого комітету Луганської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про надання дозволу на відключення квартири від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання і влаштування індивідуальної (автономної) системи опалення неправомірною.
Зобов'язати виконавчий комітет Луганської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про надання дозволу на відключення квартири від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання і влаштування індивідуальної (автономної) системи опалення з дотриманням встановленого порядку таких заяв.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий: суддя Бугера О.В.