Справа № 2-2153
2011 року
09 червня 2011 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого - судді Бугери О.В.,
при секретарі -Тихенькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунального майна Луганської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування , -
Позивачем подано до суду відповідний позов, в обґрунтування позову зазначено, що житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право приватної власності, виданого Ворошиловградським міським відділом комунального господарства 09.03.1971 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Позивач є сином померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження від 24.09.1964 року та є спадкоємцем першої черги за законом. Після смерті ОСОБА_2 позивач звернувшись до Четвертої Луганської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, з'ясував, що правовстановлюючий документ на житловий будинок -свідоцтво про право власності, видане на ім'я померлої, втрачено. Можливість отримати дублікат свідоцтва про право приватної власності від 09.03.1971 року позивач позбавлений, оскільки архів Ворошиловградського міського відділу комунального господарства за 1970-1992 року на зберігся. Таким чином, на теперішній час через втрату та неможливість відновлення правовстановлюючих документів на житловий будинок позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальному порядку. Внаслідок наведеного позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом. Позивач з 1972 року по теперішній час зареєстрований та постійно проживає за адресою АДРЕСА_1. За вказаною адресою до своєї смерті також проживала ОСОБА_2 вказані обставини підтверджуються відмітками про місце проживання в паспорті позивача, відомостями домової книги. Після смерті ОСОБА_2 позивач фактично вступив у володіння та користування спадковим майном -спірним житловим будинком, яким він володіє та користується до теперішнього часу. Вказані обставини свідчать про те, що позивач прийняв спадщину після смерті померлої ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку. Внаслідок викладеного позивач просить суд визнати право власності на житловий будинок з господарськими побудовами та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_2
В судове засідання позивач не з'явився, але був присутній представник позивача, який підтримав обставини викладені в позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але до початку судового засідання надав суду свій відзив на позовну заяву, який був долучений до матеріалів справи, у яких зазначив, щодо питання задоволення позову, просить покласти на розсуд суду згідно діючого законодавства та просив справу розглядати за його відсутності.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право приватної власності, виданого Ворошиловградським міським відділом комунального господарства 09.03.1971 року. Вказана обставина підтверджується довідкою від 03.09.2010 року, виданою Міським комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації. /а.с.8/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 25.02.2002 року. /а.с.9/. Позивач є сином померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 24.09.1964 року /а.с10/, та є спадкоємцем першої черги за законом.
Після смерті ОСОБА_2 позивач звернувшись до Четвертої Луганської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, з'ясував, що правовстановлюючий документ на житловий будинок -свідоцтво про право власності, видане на ім'я померлої, втрачено. Можливість отримати дублікат свідоцтва про право приватної власності від 09.03.1971 року позивач позбавлений, оскільки архів Ворошиловградського міського відділу комунального господарства за 1970-1992 року на зберігся. Вказані обставини підтверджуються відповіддю УЖКГ Луганської міської ради від 07.10.2010 року. /а.с. 12/.
Таким чином, на теперішній час через втрату та неможливість відновлення правовстановлюючих документів на житловий будинок позивач позбавлений можливості отримати свідоцтва про права на спадщину у нотаріальному порядку. Внаслідок наведеного позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом. Позивач з 1972 року по теперішній час зареєстрований та постійно проживає за адресою АДРЕСА_1. За вказаною адресою до своєї смерті також проживала ОСОБА_2 вказані обставини підтверджуються відмітками про місце проживання в паспорті позивача, відомостями домової книги. /а.с. 13-24/.
Згідно до ст.524 ЦК УРСР (1963р.) спадкоємство здійснюється за законом або по заповіту; спадкоємство за законом має місце при відсутності заповіту.
Відповідно до ст.529 ЦК УРСР (1963р.), спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив.
Відповідно до ст.548,549 ЦК УРСР (1963р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець його прийняв, про що свідчить подача у шестимісячний термін з дня відкриття спадщини заяви до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини або фактичний вступ у володіння або управління спадковим майном.
У відповідності зі ст. 1217, 1223 ЦК України (2003р.) спадкування здійснюється за законом або за заповітом; спадкування за законом має місце при відсутності заповіту.
У відповідності зі ст. 1261 ЦК України (2003р.) спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, та той із подружжя, що його пережив, та батьки.
У відповідності до ст.ст.1268, 1270 ЦК України (2003р.) спадкоємець, який мешкав із спадкодавцем постійно на момент відкриття спадку, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у шестимісячний термін не заявив відмови від неї.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Після смерті ОСОБА_2 позивач фактично вступив у володіння та користування спадковим майном -спірним житловим будинком, яким він володіє та користується до теперішнього часу. Вказані обставини свідчать про те, що позивач прийняв спадщину після смерті померлої ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до висновку про вартість об'єкту оцінки ринкова вартість житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 дорівнює 42 000 грн. 00 коп. /а.с. 36/.
Згідно відповіді Четвертої Луганської державної нотаріальної конторі № 732/01-16 від 02.06.2011 року спадкова справа не заводилась після померлої ОСОБА_2 місто відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1, про надано витяг із спадкового реєстру №27111119 від 02.06.2011 року.
За таких обставин, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 392, 1217, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України (2003 року), ст.ст.524, 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими побудовами та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: суддя Бугера О.В.