Справа № 2-2113
2011 року
07 червня 2011 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого - судді Бугери О.В.,
при секретарі - Тихенькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про захист права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.2008 року, посвідченого ПН Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером 19650087, запис № 2254 в книзі № 13, позивач є власником вбудованого нежитлового приміщення №11, загальною площею 79, 2 кв. м., розташованого за адресою АДРЕСА_1. Потягом 2008 року зазначене нежитлове приміщення було реконструйовано позивачем за власні кошти, із залученням найманих робітників, а саме -було збудовано додаткове приміщення площею 38,0 кв.м. за результатом проведення обстеження, 03.12.2008 року МКП БТІ м. Луганськ йому було видано оновлений технічний паспорт на вбудоване нежитлове приміщення №11 з прибудовою, загальною площею 117,2 кв. м. таким чином, в результаті проведеної реконструкції їм було створено нове майно. Але вчинити подальші дії щодо реєстрації належним чином свого права власності на зазначене знов створене нерухоме майно він не має можливості з наступних причин. До виникнення спірної ситуації, позивач підтримував близькі стосунки з відповідачем, яка є його бабкою. Під час придбання їм спірного майна та його реконструкції, відповідач всіляко приділяла увагу його справам, пропонувала свою допомогу. Аби не ображати бабку, він давав її дрібні доручення, пошук потрібної інформації в газетних об'явах, телефонувати за потрібними об'явами та фіксувати отриману інформацію. Вона залюбки виконувала його прохання. Про необхідність оплати таких послуг відповідач жодним чином ніколи не заявляла. Але після реконструкції спірного приміщення., вже приблизно у вересні 2009 року відповідач заявила позивачу, що вона має право власності на його частку, оскілки вона нібито приймала участь у процесі побудови нового приміщення. Коли позивач пояснив відповідачу, що вона, скориставшись довірою, заволоділа ключами від вхідної двері до приміщення та не допускала його туди. Крім тог в приміщені знаходиться оригінал договору купівлі-продажу, на підставі якого позивач є власником. За таких обставин він не може вчинити жодних дії для належної реєстрації свого права власності на знов створене майно. Спроби вирішити протягом 2010 року спір шляхом переговорів результату не дали. Спроби вирішити спір шляхом переговорів результату не дали протягом 2010 року. Відповідач не визнає право власності на спірне майно, та не дає мені можливості користуватися належним йому приміщенням.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд визнати за ним право власності на вбудоване нежитлове приміщення №11 з прибудовою, загальною площею 117,2 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 вбудоване нежитлове приміщення №11 з прибудовою, загальною площею 117,2 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1.
У ході розгляду справи відповідачем було подано зустрічну заяву, яку ухвалою від 23.05.2011 року було прийнято до спільного провадження за первісним позовом.
Відповідач, за зустрічним позовом позивач, звернувся з зустрічним позовом в обґрунтуванні якого зазначив, що вона заперечує проти первісної позовної заяви. Починаючи реконструкцію свого вбудованого нежитлового приміщення за первісним позовом позивач звернувся до неї з пропозицією позичити йому кошти для ремонту та реконструкції вбудованого нежитлового приміщення №11, розташованого за вищевказаною адресою. Але позивач за зустрічним позовом відмовила йому, через те що вона вже похилого віку та не могла залишитися без заощаджень. Після чого відповідач за зустрічним позовом запропонував примножити її заощадження, а саме спільно з ним за її кошти реконструювати вищезазначене приміщення, після чого обіцяв зареєструвати Ѕ частину приміщення на неї й спільно з ним отримувати прибуток від приміщення. Дана пропозиція її зацікавила та вона дала згоду. Нею було запропоновано скласти з відповідачем за зустрічним позовом договір, але він запевнив, що договір не потрібен.
Після усіх домовленостей нею було надано кошти у сумі 20000, 00 грн. на будівництво, але також вона займалась організаційними питаннями, а саме замовляла будівельні матеріали, знаходила робітників. Після закінчення реконструкції у 2009 році, ОСОБА_2 відмовився оформити частину приміщення на мене. Свою відмову він аргументував тим, що занадто дорого коштує переоформлення. 11 жовтня 2009 року зателефонував та звернувся з пропозицією продати її іншу частину приміщення за 50000, 00 грн. при зустрічі ми обговорили, але не було можливості оформити нотаріально купівлю-продаж, тому що не вистачало документів, а була неділя і було не можливо їх зробити. ОСОБА_2 написав її розписку, а вона дала йому гроші. Але домовленості по укладанню договору не було виконано, тому позивачем за зустрічним позовом були забрані ключі від приміщення.
На підставі вищевикладеного позивач за зустрічним позовом просить суд визнати договір купівлі-продажу дійсним, визнати право власності на вбудоване нежитлове приміщення №11 з прибудовою, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 за нею.
В судове засідання позивач та представник позивача, відповідач та представник відповідача за зустрічним позовом не з'явились, але до початку судового засідання представником було подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов визнали у повному обсязі та зазначили, що дійсно ОСОБА_2 одержував кошти від ОСОБА_1 на ремонт спірного приміщення, а згодом за купівлю-продаж цього же приміщення, на теперішній час не має можливості повернути кошти. Просив залишити первісний позов без розгляду, задовольнити зустрічний позов у повному обсязі та розглянути справу за їх відсутності.
Ухвалою від 07 червня 2011 року первісний позов ОСОБА_2 був залишений без розгляду.
Відповідач за зустрічним позовом позивач, також у судове засідання не з'явився, але до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги зазначені у зустрічної позовній заяві підтримала, просила їх задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає зустрічні позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що дійсно вбудоване нежитлове приміщення №11, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 приміщення №11, належить ОСОБА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу від 12 лютого 2008 року. /а.с.9-11/.
Також даний факт підтверджується технічним паспортом від 03.12.2008 року /а.с14/.
Відповідно до вимог ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Згідно наданих відповідачем за зустрічним позовом позивачем розписок /а.с.32-33/, ОСОБА_2 було отримано кошти у розмірі 20000,00 грн. на реконструкцію та ремонт належного йому нежитлового приміщення розташованого за вищевказаною адресою. Також як встановлено судом останній зобов'язався по закінченню будівельних робіт приміщення, переоформити Ѕ частину на ОСОБА_1 , в рахунок продажу приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_1 приміщення №11, кошти в сумі 50000, 00 грн. зобов'язується нотаріально оформити договір купівлі-продажу.
Відповідно до вимог ст.205 ЦК України визначено вимоги до форми правочину. А саме, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 206 ЦК України визначено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. А стаття 639 ЦК України визначає вимоги до форми договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що між сторонами фактично відбувся договір купівлі-продажу приміщення. Відповідач за справою ухиляється від його нотаріального оформлення.
Відповідно до вимог ст.328 ЦК України підстави набуття права власності. А саме, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Право власності оспорюється відповідачем у справі, у зв'язку з чим вимоги позову підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 із свого боку виконані всі зобов'язання, вона приймала участь у будівництві, надавала кошти, але відповідач перешкоджає оформленню відповідної документації щодо переходу права власності, що позбавляє можливості позивача ОСОБА_1 використовувати своє право власності.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 205, 206, 328, 331, 392, 638, 639 ЦК України, ст. ст. ст. 10, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення №11 з прибудовою, загальною площею 117,2 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11.10.2009 року, дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на вбудоване нежитлове приміщення №11 з прибудовою, загальною площею 117,2 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя О.В.Бугера