Справа № 2-2111
2011 року
09 червня 2011 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого - судді Бугери О.В.,
при секретарі - Тихенькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про спільну діяльність та визнання права власності, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання договору про спільну діяльність та визнання права власності.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 25 лютого 2011 року належить будівля прохідної, що розташована за адресою АДРЕСА_1. Після придбання вказаної будівлі він домовився із відповідачем про спільну діяльність, було укладено письмовий договір, шляхом об'єднання спільних зусиль та грошових коштів, без створення юридичної особи, спільно здійснити перепланування та переобладнання будівлі прохідної, розташованої за адресою АДРЕСА_1 під будівлю магазину-складу. За умовами договору його вкладом до спільної діяльності було належне нерухоме майно та оплата половини вартості будівельних матеріалів та робіт. Аналогічно з боку відповідача передбачалась участь у будівництві, оплаті вартості матеріалів та робіт. Після закінчення будівництва домовились набути право власності на створене спільними зусиллями майно та оформити відповідні правовстановлюючі документи. Обов'язки за договором про спільну діяльність відповідачем не було виконано, фактично всі матеріали та роботи сплачувались за кошти позивача, після закінчення будівництва та оформлення матеріалів в бюро технічної інвентаризації відповідач почав звертатись до нього з вимогами оформлення його частки майна. При цьому він заперечував про відсутність його права на частину в будівництві. Вважав, що такі дії відповідача порушують його право власності та просив розірвати договір про спільну діяльність, укладений 25 лютого 2011 року між ними та визнати за ним право власності на будівлю магазину-складу літ.9-1 загальною площею 244,1 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1..
В судовому засіданні позивач не був присутній, ще під час попереднього розгляду справи вимоги позову підтримав, подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідач в судове засідання також не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та визнання позову, в попередньому судовому засіданні також не заперечував проти вимог позову.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.02.2011 року позивач ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3, що діяв від імені ОСОБА_4, будівлю прохідної, що розташована по АДРЕСА_1, що складається з 1-9-1 будівлі прохідної (цегла), загальною площею 12,0 кв.м. /а.с.11-12/.
Рішенням від 30.07.2008 року №37/60 Луганської міської ради було передано громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в оренду земельні ділянки під розміщення адміністративної будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_1 /а.с.16/.
Відповідно до копії витягу про державну реєстрацію прав право власності за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу /а.с.13/.
25 лютого 2011 року між сторонами у справі було укладено договір про спільну діяльність /а.с.7-8/. Згідно до умов зазначеного договору сторони домовились, що шляхом обєднання спільних зусиль та грошових коштів без створення юридичної особи, спільно здійснити перепланування та переобладнання будівлі прохідної, розташованої за адресою АДРЕСА_1 під будівлю магазину-складу. Визначено вклад сторін -з боку позивача будівля прохідної, що розташована за адресою АДРЕСА_1, Ѕ частка вартості будівельних матеріалів та вартості будівельних робіт, необхідних для досягнення мети договору, з боку відповідача -Ѕ частка вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт, необхідних для досягнення мети договору.
Так само зазначеним договором було визначено обов'язки сторін придбати будівельні матеріали, оплатити будівельні роботи згідно до умов договору, оформити правовстановлюючі документи на новостворене майно.
Як вбачається з матеріалів технічного паспорту на громадський будинок будівля магазину-складу АДРЕСА_1 /а.с.14-15/ позивачем проведено переобладнання приміщення. Зазначені обставини також підтверджуються висновком обстеження технічного стану магазину-складу за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до стаття 526 ЦК України умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до стаття 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ч.1 статті 611 ЦК України правові наслідки порушення зобов'язання, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до статті 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну
сторону від відповідальності за порушення зобов'язання, внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було виконано умови договору про спільну діяльність, участі у придбанні будівельних матеріалів та участі у будівництві відповідачем не приймалось. Суд вважає, що оскільки твердження позивача щодо особистого придбання будматеріалів та будівництва не були спростовані відповідачем, вимоги позову в частині визнання договору про спільну діяльність розірваним підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідач у справі відповідно до вимог договору про спільну діяльність вимагав від позивача оформлення права власності на частку ново строєного майна, тобто не визнавав права власності позивача.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 655, 622, 663, 689, 530, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати договір про спільну діяльність укладений 25 лютого 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю магазину-складу літ.9-1 загальною площею 244,1 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя О.В.Бугера