Справа №2-а-2937/10
08 квітня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Брага А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м Дніпропетровська молодшого сержанта Жукіна Володимира Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
30 березня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС ВДАІ м Дніпропетровська молодшого сержанта Жукіна Володимира Вікторовича про скасування постанови у справі адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 19 лютого 2011 року відповідачем щодо нього було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 256567, згідно якої, його було притягнуто до адміністративної відповідальності та на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач з даною постановою не згодний, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства, тому просить її скасувати.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав викладені у позові вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій він пред'явлені йому позовні вимоги не є та просить розглянути дану справу згідно норм діючого законодавства.
За таких обставин, вважаю можливим розглянути даний адміністративний позов, згідно ч. 4 ст. 122 України за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 лютого 2011 року інспектором ДПС ВДПС ВДАІ м. Дніпропетровська молодшим сержантом міліції Жукіним Віталієм Вікторовичем у відношенні позивача було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 256567, у якій зазначено, що цього ж дня об 11 годині 05 хвилин позивач, керуючи автомобілем марки «Фольсваген»д/н НОМЕР_1 по вул. Полтавське шосе у м. Дніпропетровську, рухався зі швидкістю 101 км/год, чим перевищив встановлену в населеному пункті швидкість на 41 км/год, тим самим порушив вимоги пункту 12.4 Правил дорожнього руху. Згідно даної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255,00 грн., що підтверджується копією вищезазначеної постанови, наявною в матеріалах справи.
Судом також встановлено, що правопорушення зафіксовано приладом «Сокол», яким й визначені дані швидкість. Вказаний пристрій не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДА1, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо), що суперечить ст. 14-1 КУпАП.
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Правил дорожнього руху, Кодексу і про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС №111 від 27.03.2009 року, використання спеціальних засобів ляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.
Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень Правил дорожнього руху необхідно мати відомості про цих співробітників щодо проходження ними інструктажу та складання заліків.
У відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у яких їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Судом встановлено, що таких документів позивачу надано не було.
У відповідності до ст. 10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у їх сукупності та враховуючи відсутність у постанові та протоколі належних доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, що тягне за собою неправомірність дії вчиненої посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП, слід скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 70-71, ч. 4 ст. 122, 158-163 КАС України, суд,
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 256567 від 19.02.2011 року, винесену інспектором ДПС ВДПС ВДАІ м. Дніпропетровська молодшим сержантом міліції Жукіним В.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
У відповідності до ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Брага