Справа №2-677-2011
м.Селидове 28 липня 2011 р.
Селидівськоий міський суд Донецької області в складі
- головуючого судді Хацько Н.О.
- при секретарі Костенко К.О., Чалій А.В.
- за участю позивача ОСОБА_1,
- представників відповідача Демченко Н.О., Ковтунової С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Промінвестбанк»в особі філії «Відділення Промінвестбанк в м. Селидове Донецької області» про стягнення не донарахованої заробітної плати за роботу у вихідний день та компенсацію моральної шкоди,-
Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення не донарахованої заробітної плати за роботу у вихідний день та компенсацію моральної шкоди, в якому вказала, що 16.06.2005 року вона була прийнята на роботу в якості касира відділу касових операцій до відповідача на підставі наказу 79-к від 16.06.2005 року. Згідно наказу №14-к від 21.02.2006 року була переведена відповідачем на посаду касира-контролера відділу вкладних операцій де оклад її заробітної плати складав 800 гривень. 30.09.2009 року вона була звільнена за скороченням штату працівників відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. За весь період роботи з 26.11.2005 року по 28.06.2009 року відповідач неодноразово залучав її до роботи у вихідні дні на підставі усного розпорядження, однак компенсацію за роботу у вихідний день відповідачем проведено не було. Відповідно до ч.1 ст.72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Згідно наданої у судове засідання заяви позивач уточнила свої позовні вимоги, оскільки відповідачем було компенсовано роботу у вихідний день в порядку надання половини дня відгулу, вважає, що іншу половину дня їй необхідно компенсували у грошовій формі у подвійному розмірі, тому просить суд стягнути з відповідача на її користь оплату за роботу у вихідний день у розмірі 6304,02 гривень та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.
У судовому засіданні позивач підтримала свої уточнені позовні вимоги та пояснила, що дійсно вона була неодноразово залучена відповідачем до роботи у вихідний день, графік роботи у вихідні дні складався з 8.00 годин до 14.00 години, в деяких випадках вона продовжувала працювати до 16.00 годин з метою повного зведення банківських операцій, тому вважає, що вона працювала у вихідні - повний день, а не з 8.00 до 12.000 годин, як стверджує відповідач. Крім того, вона не заперечує, що їй надавалися дні відпочинку за роботу у вихідні дні, але не повний день відпочинку за роботу у вихідний, а лише пів дня, та не в дні коли їй було зручно, тому вважає, що відповідач повинен компенсувати їй іншу половину дня роботи у вихідний день у грошовій формі у подвійному розмірі в сумі 6304 грн. 02 коп. тобто половину суми відповідно до розрахунку, який наданий до матеріалів справи. Враховуючи, що своєчасно вона не отримала компенсацію за роботу у вихідні дні, їй завдана моральна шкода яку оцінює у розмірі 5000 гривень. Просить суд стягнути з відповідача на її користь компенсацію за роботу у вихідний день у розмірі 6304,02 гривень та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.
Представник відповідача Демченко Н.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та пояснила, що дійсно позивач працювала у відповідача з 16.06.2005 року на посаді касира на підставі наказу 79-к від 16.06.2005 року. Згідно наказу №14-к від 21.02.2006 року була переведена відповідачем на посаду касира-контролера відділу вкладних операцій. 30.09.2009 року вона була звільнена за скороченням штату працівників відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Згідно розпоряджень №25 від 04.05.2005 року та №25 від 01.08.2006 року про зміну режиму роботи без балансових відділень та ощадної каси вкладних операцій був встановлений такий режим: з 8.30 до 16.30 годин, перерва з 13.00 до 14.00 годин, субота та неділя без перерви з 8.00 до 12.00 години. Також вказаними розпорядженнями було закріплено, що за відпрацьований час у вихідні дні, згідно наданих заяв, надавати касирам та касирам-контролерам відгул, за кожні два відпрацьованих вихідних дня з 8.00 до 12.00 годин надавити 1 день відгулу. Дійсно позивач працював у вихідні дні, що підтверджується книгою форми №155 «книга обліку прийнятих та виданих грошових коштів» Однак, згідно наданих заяв позивача їй надавалися дні відгулу за роботу у вихідні дні, що підтверджується копіями особистих заяв позивача та розпорядженнями про надання днів відгулу, тому вважає, що вимоги позивача є безпідставними. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення не донарахованої заробітної плати за роботу у вихідний день та компенсацію моральної шкоди.
Представник відповідача Ковтунова С.М. у судовому засіданні вимоги позивача не визнала та надавала суд пояснення, що дійсно позивач перебувала з відповідачем у трудових відносинах та неодноразово була залучена до роботи у вихідний день. Графік роботи у вихідні складався з 8.00 годин до 12.00 годин, тому згідно розпорядження №25 від 01.08.2006 року касирам було надано право взяти один відгул за два відпрацьованих вихідних дня з 8.00 до 12.00 годин. Розпорядження про залучення працівників до роботи у вихідні дні та надання відгулу за роботу у вихідні, належним чином доводилося до відома працівників банку. Позивач скористалася своїм право на компенсацію за роботу у вихідні та на підставі заяв, складених особисто позивачем, останній надавалися дні відпочинку за роботу у вихідні дні, які вона відпрацювала в період з 2005 року по 2008 рік. Крім того, позивачці надавалися дні відпочинку в той період коли саме вона бажала. Зазначені обставини свідчать про те, що позивач отримавши дні відгулу за роботу у вихідний день відповідно до порядку, який був закріплений у розпорядженні №25 від 01.08.2006 року, вона погодилася з вказаним порядком компенсації. За весь час роботи позивач не зверталася до відповідача компенсувати їй роботу у вихідні дні у грошовій формі. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення не донарахованої заробітної плати за роботу у вихідний день та компенсацію моральної шкоди.
Суд вислухав пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтерес юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України ( ст. 4 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами є трудовими і регулюються нормами законодавства про працю.
Згідно наказу № 79- к від 16.06.2005 року ОСОБА_1 прийнята на роботу в філію «Відділення Промінвестбанку в м. Селидове Донецької області»»на посаду касира відділу касових операцій з 16.06.2005 року по 30.06.2005 року (л.д.56 ).
Згідно наказу №14-к від 21.02.2006 року ОСОБА_1 була переведена відповідачем на посаду касира-контролера відділу вкладних операцій з 03.01.2006 року (а.с.57).
Відповідно до наказу №24-к від 29.09.2009 року ОСОБА_1 була звільнена в зв,язку з скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.58).
Згідно зі ст.67 КЗпП України при п,яти денному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні -один вихідний день. загальним вихідним днем є неділя. Другим вихідним днем при п,ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації. Погодженим з виробним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), підприємства, установи, організації, і ,як правило, має надавати підряд з загальним вихідним днем.
Відповідно до ст.71 КЗпП України залучення працівників до роботи у вихідний день проводиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Стаття 72 КЗпП України передбачає, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Згідно розпорядження керуючого філії «Відділення Промінвестбанку в м. Селидове Донецької області»від 09.02.2004 року №6 було встановлено робочий день касира без балансових відділень в м. Селидове відповідно до графіку роботи філії, щоденно з 8,30 до 16.30 годин, у суботу з 8.30 до 13.30 годин без перерви (а.с.18 ). Згідно розпорядження заступника керуючого філії «Відділення Промінвестбанку в м. Селидове Донецької області»від 04.04.2005 року №25 «про зміну режиму роботи», було встановлено касирам, що працюють з вкладами населення робочий день відповідно до графіку роботи філії, з понеділка по п,ятницю режим роботи с клієнтами з 8.50 годин до 16.30 годин, у суботу без перерві з 8.00 до 12.00 годин. (а.с.19). Згідно розпорядження в.о. керуючого філії «Відділення Промінвестбанку в м. Селидове Донецької області»від 01.08.2006 року №25 «про зміну режиму роботи БО та ощадкаси вкладних операцій», на підставі наказу філії 339 від 17.07.2006 року «Про зміну режиму роботи касирів, касирів-контролерів, робітників комп,ютерних відділів», було встановлено режим роботи з клієнтами:БО №1 м. Селидове з 8.30 до 16.30 годин, перерва з 12.00 до 13.00 годин, вихідні: субота, неділя; ощадкаси відділу вкладних операцій з 8.30 годин до 16.30 годин, перерва з 13.00 до 14.00 годин, в суботу та неділю без перерви з 8.00 до 12.00 годин. Надати касирам та касирам-контролерам відгул за відпрацьований час у вихідні дні, згідно наданих заяв, за кожні два відпрацьованих вихідних дня з 8.00 до 12.00 годин надавити 1 день відгулу. (а.с 20). Після чого, згідно розпорядження в.о. керуючого філії «Відділення Промінвестбанку в м. Селидове Донецької області»від 10.10.2008 року №47 було встановлено режим роботи безбалансових відділень та каси відділу вкладних операцій у м. Селидове: понеділок -четверг з 8.30 до 16.00 годин, п,ятниця з 8.30 до 15.00 годин, перерва з 12.00 до 13.00 годин та вихідні: субота неділя.(а.с.21). Зазначені розпорядження були доведені до відома начальників БО та відділів вкладних операцій, про що свідчать їх особисті підписи в зазначеному документі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, згідно розпоряджень філії «Відділення Промінвестбанку в м. Селидове Донецької області»від 06.08.2008 року, 03.09.2008 року, 15.05.2009 року та 30.09.2009 року ОСОБА_1 були надані дні відгулу за роботу у вихідні дні на підставі її особисто наданих заяв, що долучені до справи. Крім того, позивач не заперечує, що вона отримала дні відгулу за роботу у вихідні дні в період з 2005 по 2008 рік, в порядку за два відпрацьовані вихідні дні з 8.00 до 12.00 годин -один день відгулу, що підтверджується заявами, складеними власноручно ОСОБА_1, які надані у судове засідання представниками відповідача (а.с. 26-49).
Таким чином, згідно наданих в судове засідання доказів встановлено, що між позивачем та відповідачем був встановлений та узгоджений порядок компенсації за роботу у вихідний день, що підтверджується як заявами особисто складеними позивачем так і розпорядженням від 01.08.2006 року №25 виданого відповідачем, де зазначений порядок надання відгулів за відпрацьований час у вихідні дні, а саме: за два відпрацьовані вихідні дні з 8.00 годин до 12.00 годин -один день відгулу, відповідно до чого позивачу були надані дні відпочинку пропорційно відпрацьованим вихідним дням. Зазначені обставини свідчать про те, що позивач отримавши дні відгулу фактично погодилася з вказаним порядком компенсації та скористалася своїм право на відпочинок у повному обсязі. Крім того, за весь час роботи у відповідача та при звільненні ОСОБА_1 не ставила питання про компенсацію її роботи у вихідний день у грошовій формі у подвійному розмірі.
Ствердження позивача, що вона працювала у вихідні - повний день, суд не приймає до уваги, оскільки позивачем у судовому засідання не було надано доказів, що підтверджують зазначені обставини, крім того вони спростовуються доказам, які знаходяться в матеріалах справи.
На підставі викладеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення не донарахованої заробітної плати за роботу у вихідний день та компенсацію моральної шкоди є безпідставними і задоволенню не підлягають.
На підставі ст.ст.67,71,72 КЗпП України, керуючись ст.ст. 3,60,213-214 ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Промінвестбанк»в особі філії «Відділення Промінвестбанк в м. Селидове Донецької області»про стягнення не донарахованої заробітної плати за роботу у вихідний день та компенсацію моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя