Колегія суддів Cудової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Британчука В.В.
суддів Широян Т.А., Романець Л.А.
за участю прокурора Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 жовтня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Овідіопольський районний суд Одеської області постановою від 23 березня 2011 року застосував до неповнолітніх:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, учениці 8-го класу
примусові заходи виховного характеру у виді передачі її під нагляд матері ОСОБА_3
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_2, учениці 8-го класу
примусові заходи виховного характеру у виді передачі її під нагляд матері ОСОБА_4
Суд встановив, що неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18 жовтня 2010 року приблизно о 9 годині 30 хвилин, за попередньою змовою, шляхом вільного доступу проникли до приміщення роздягальні спортивної зали Великодолинського УВК, розташованої по вул. Леніна, 95 в с. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області, звідки таємно викрали мобільний телефон, що належить ОСОБА_5, вартістю 1350 грн., яким розпорядились на власний розсуд.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
У касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області просить постанову щодо неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу стосовно них направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд , застосувавши до неповнолітніх заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд батьків, не встановив їх строк, не в повній мірі дослідив дані про особу неповнолітніх та неправильно кваліфікував їх дії за ч. 3 ст. 185 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 105 КК України у разі застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 ч. 2 цієї статті, суд повинен встановити їх тривалість. Такі ж роз'яснення містяться у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру».
Зазначені вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України суд першої інстанції при ухваленні постанови про застосування примусових заходів виховного характеру щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив поза увагою, не зазначив у своєму рішенні їх тривалість, що призвело до неправильного застосування кримінального закону.
За таких обставин постанова суду про застосування щодо неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заходів виховного характеру підлягає безумовному скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого слід також дослідити і інші питання, порушені у касаційній скарзі і дати їм відповідну оцінку.
Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -
касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити.
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати.
Справу направити у той же суд на новий судовий розгляд.
Судді:
Т.А. Широян В.В. Британчук Л.А. Романець