Справа: № 2а-11777/10/1003 Головуючий у 1-й інстанції: Агафонов С.А.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
Іменем України
"20" жовтня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів Хрімлі О.Г.,
Коротких А.Ю.,
Файдюка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, -
ОСОБА_4 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2010 року адміністративний позов задоволений.
Визнано неправомірними дії відповідача, зобов'язано провести перерахунок і виплату позивачу підвищення до пенсії, відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 червня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Крім того, постанову допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - зміні.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю має розраховуватись відповідно до мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується у повному обсязі, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивач є громадянином, який постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Разом з тим, при визначенні розміру доплати до пенсії, відповідач керувався положеннями постанови КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами вищенаведеної постанови Уряду.
Щодо обґрунтованості рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, колегія суддів виходить із засад пріоритетності положень законів на підзаконними нормативно-правовими актами, якими, в свою чергу, є постанови Кабінету Міністрів України.
Крім того, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Разом з тим, при винесенні рішення, судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.
Оскільки судом першої інстанції не був зазначений строк негайного виконання постанови, рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Згідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області -задовольнити частково.
Абзац п'ятий резолютивної частини постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2010 року -змінити, виклавши його наступним чином:
«Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць».
В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2010 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді А.Ю. Коротких
В.В. Файдюк