Справа: № 38/197 Головуючий у 1-й інстанції: Власов Ю.Л.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
"27" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.05р. у справі №38/197 за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Севастопольської міської ради, третя особа: фізична особа -підприємець ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення, визнання права та зобов'язання вчинити дії
Фізична особа -підприємець звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійним рішення ХVІ сесії Севастопольської міської ради народних депутатів №2759 від 09 лютого 2005 року про відміну пункту 18 Рішення XIV сесії Севастопольської міської ради народних депутатів №21 18 від 14 липня 2004 року про надання згоди позивачу на розробку проекту відводу земельної ділянки, площею 0.012 Га. розташованої за адресою: АДРЕСА_1; визнання за позивачем права користування цією земельною ділянкою; зобов'язання Севастопольську міську раду народних депутатів передати у користування позивачу земельну ділянку, площею 0.012 га. розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.06.05р. СПД ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.05р. повернута заявнику в зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.06.07р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття скарги до апеляційного провадження, яким апеляційна скарга позивача разом зі справою передана до Київського апеляційного адміністративного суду за підвідомчістю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.09р. апеляційна скарга позивача задоволена частково, рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.05.р скасовано, провадження у справі закрито.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.11р. ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.09р. скасована, справа направлена до суду апеляційної інстанції.
Як вбачається із апеляційної скарги позивача на рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.05р., останній просить апеляційну інстанцію скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що при прийнятті рішення суд першої інстанції не надав належної правової оцінки нормам законодавства, що призвело до прийняття неправомірного рішення.
Крім того, апелянт зазначив, що законодавством не передбачено можливість самостійного скасування міською радою власних рішень, що також не було взято до уваги судом першої інстанції.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового процесу не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, 14.07.04р. відповідачем було прийнято рішення №2218 «Про надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок юридичним особам і фізичним особам - суб'єктами підприємницької діяльності». Пунктом 18 додатку до вказаного рішення позивачу була надана згода на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,012 га. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1».
28.01.05р. Прокурор міста Севастополя звернувся до Севастопольської міської ради з протестом №07-3-409 на рішення відповідача від 14.07.04р. №2218 «Про надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок юридичним особам і фізичним особам - суб'єктами підприємницької діяльності» в частині надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2
Протест мотивовано тим, що в порушення ст. 16 Закону України «Про оренду землі»рішення про надання згоди на розробку проектів відводу земельних ділянок прийнято радою без проведення конкурсу або аукціону, хоча окрім позивача заяву щодо оренди вказаної земельної ділянки подано фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3
Рішенням сесії Севастопольської міської ради від 09.02.05р. №2759 протест прокурора було задоволено, п. 18 додатку рішення №2218 «Про надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок юридичним особам і фізичним особам - суб'єктами підприємницької діяльності»- скасовано.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову щодо визнання нечинним вищевказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення ст. 16 Закону України «Про оренду землі», якою визначено, що у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок -відповідачем прийнято рішення про згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки без проведення конкурсу.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне рішення відповідача, яким скасовано п. 18 додатку до рішення ради в частині надання позивачу згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки, відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про оренду землі»у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок. Порядок проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавством.
Згідно з п. 1.6. Положення про проведення конкурсу по визначенню орендаторів земельних ділянок, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради №1350 від 14.10.03р. конкурс проводиться у випадку надходження двох або більше клопотань суб'єктів підприємницької діяльності на передачу в оренду однієї й тієї ж земельної ділянкою.
Відповідно до п.3.9. вказаного Положення, Севастопольська міська рада на черговій сесії приймає рішення про дозвіл переможцю конкурсу на складання проекту відведення земельної ділянки, і в подальшому передачу її в оренду.
З наведених правових норм вбачається, що у випадку наявності двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки відповідач має провести конкурс щодо набуття права оренди цієї земельної ділянки, при цьому такий конкурс проводиться до надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, який надається саме переможцю такого конкурсу.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, до прийняття радою рішення про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки позивачу, третьої особою було подано клопотання про надання їй в користування земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Так, листом від 09.03.04р. №767/13 Нахимивська районна державна адміністрація м. Севастополя погодила СПД ОСОБА_3 виділення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. У вказаному листі третю особу також повідомлено, що враховуючи, що погодження на цю ж земельну ділянку було видано СПД ОСОБА_2 дане питання буде розглянуто на конкурсній основі (а.с. 103).
Аналогічна інформація міститься в листі Севастопольського міського управління земельних ресурсів від 24.02.04р. №240/1 (а.с. 104).
Крім того, матеріали справи містять лист Севастопольської міської ради від 03.06.04р. №Г-08/2 (а.с. 106) адресований Голові Севастопольської міської державної адміністрації, яким були надіслані матеріали вибору і погодження місця розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1 СПД ОСОБА_3 для розгляду їх на конкурсній основі.
Факт наявності клопотань від інших осіб, за виключенням позивача, щодо оренди вказаної земельної ділянки підтверджується актом вибору та погодження місця розташування і цільового призначення земельної ділянки (а.с. 54), в п. 3 якого зазначено, що ділянка вільна, однак видані листи погодження ПП «Міка», громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
Отже, враховуючи наявність щонайменше двох клопотань суб'єктів підприємницької діяльності на передачу в оренду однієї й тієї ж земельної ділянкою, Севастопольською міською радою неправомірно, з порушенням ст. 16 Закону України «Про оренду землі»та п.п.1.6., 3.9. Положення про проведення конкурсу по визначенню орендаторів земельних ділянок, було прийнято рішення про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки позивачу без проведення конкурсу.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року N 1789-XII, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, давати приписи про усунення очевидних порушень закону.
Відповідно до ст. 21 цього ж Закону, протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає правомірним рішення Севастопольської міської ради від 09.02.05р. №2759, яким задоволено протест прокурора та скасовано п. 18 додатку до Рішення Севастопольської міської ради від 14.07.04р. №2218 «Про надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок юридичним особам і фізичним особам - суб'єктами підприємницької діяльності».
Доводи апелянта щодо того, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»не передбачено право скасування міською радою своїх рішень не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до ст. 121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, відповідно до п. 5 цієї норми (в редакції, чинній на момент проведення прокуратурою перевірки та складання припису) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність (ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»).
Враховуючи викладені норми, а також те, що в даному випадку, відповідачем скасовано власне рішення в порядку виконання протесту прокурора, колегія суддів не вбачає порушень діючого законодавства або перевищення міської радою повноважень, наданих їй Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Враховуючи встановлений судом факт відсутності правових підстав для задоволення позову щодо визнання недійсним оспорюваного рішення відповідача, яким скасовано п. 18 додатку до Рішення щодо надання позивачу згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки - колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача передати у користування позивачу земельну ділянку, площею 0.012 га. розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, відповідно до ст.. 125 Земельного Кодексу України (у відповідній редакції) право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вимога позивача про визнання за останнім права користування цією земельною ділянкою не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Між тим, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори, що належить розглядати в порядку господарського судочинства, навіть якщо учасником такого спору є суб'єкт владних повноважень.
Частиною 2 ст. 17 КАС України визначено публічно -правові спори, на які поширюється юрисдикція адміністративного суду.
Спір про визнання права користування земельною ділянкою відноситься до сфери приватно -правових відносин, не є публічно -правовим, в зв'язку з чим не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і може розглядатися господарським судом за правилами ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 203 КАС України, постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.
Згідно п.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, провадження у справі в частині вимоги про визнання права користування земельною ділянкою підлягає закриттю.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 203, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.05р. у справі №38/197 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.05р. у справі №38/197 щодо відмови у задоволенні позовних вимог стосовно визнання за Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 права користування земельною ділянкою -скасувати, провадження у справі в цій частині вимог закрити.
В іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.05р. у справі №38/197 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.