Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
20 жовтня 2011 р. №2а-4164/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
суддів Білової О.В., Мельникова Р.В.
при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.
за участю сторін: представника позивача - Канівець С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТР ГРУПП" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МТР ГРУПП" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001142303/0 від 16.09.2010 р., №0001142303/1 від 23.11.2010 р. на загальну суму 1 050 774, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень є акт планової виїзної перевірки від 03.09.2010 року №2261/23-03-05/34630992, за висновками якого встановлено порушення п.п.7.2.3, п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3., п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 700616,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 350258,00 грн. Позивач зазначив, що він не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та вважає неправомірним донарахування ПДВ на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач мав законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року сум ПДВ в розмірі 700616,00 грн. Позивач зазначив, що бухгалтерський та податковий облік підприємства здійснювався без порушень цивільного, господарського законодавства України, вимог Закону України “Про податок на додану вартість”. Укладені позивачем угоди з його контрагентами - ПП "Сімер", ПП "Оптимум Престиж", ПП "Мегалот ЛТД", ПП "Петра-Сервіс" є дійсними, спрямованими на реальне встановлення між сторонами цивільних прав та обов'язків, за якими відбулося фактичне отримання послуг, проведення розрахунків. Отримані за угодами первинні документи, зокрема податкові накладні, оформлені відповідно до вимог законодавства, є підставою для відображення здійснених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.
Відповідач ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проти позову заперечував, від представника відповідача Буряківського О.В. надійшли письмові заперечення, в яких він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акту перевірки від 03.09.2010 року №2261/23-03-05/34630992, а також на дані Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в періоді з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., а саме по контрагентам позивача - ПП "Сімер", ПП "Оптимум Престиж", ПП "Мегалот ЛТД", ПП "Петра-Сервіс". Відповідач зазначив, що розбіжність виникла у зв'язку з тим, що контролюючими органами не визнана звітність контрагентів позивача за перевіряємий період, а також, посилався на інформацію, що надійшла від ДПІ у Приморському районі м. Одеса про неможливість проведення перевірки ПП "Мелагот ЛТД" з приводу взаємовідносин з ТОВ "МТР ГРУПП", у зв'язку з тим, що ПП "Мегалот ЛТД" на момент складення акту перевірки, згідно бази даних АІС РПП має стан "23" - місцезнаходження не встановлено.
В судовому засіданні представник позивача - Канівець С.І. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на наведені у позові обставини.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, від представника відповідача Буряківського О.В. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ТОВ "МТР ГРУПП" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.10.2009 року (т.1 а.с.7), перебуває на обліку у ДПІ Жовтневого району м. Харкова, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №100263300 від 14.12.2006 року (т.1 а.с.8), види діяльності за КВЕД: роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань, надання інших комерційних послуг, підбір та забезпечення персоналом, діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, здавання в оренду власного нерухомого майна (т.1 а.с.7).
Фахівцями Державної податкової інспекції Жовтневого району м. Харкова проведена планова виїзна перевірка ТОВ "МТР ГРУПП" (код 3463092) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 рік.
За результатами перевірки складений акт від 03.09.2010 року №2261/23-03-05/34630992, в якому зазначено про порушення п.п.7.2.3, п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3., п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з підприємствами-постачальниками, які не задекларували належним чином податкові зобов'язання по взаємовідносинам та не відобразили дані сумі у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 700516,00 грн.
На підставі акту перевірки від 03.09.2010 року №2261/23-03-05/34630992 року в.о. керівника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0001142303/0 від 16.09.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1050774,00 грн. (в т.ч. 700516,00 грн. - основний платіж, 350258,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням №0001142303/0 від 16.09.2010 року та оскаржив його в порядку процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, що передбачена ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
23.09.2010 року ТОВ "МТР ГРУПП" подало до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова скаргу про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення №00011423303/0 від 16.09.2010 року, яку рішенням від 19.11.2010 року №14974/10/25-016 залишено без задоволення, а податкове-повідомлення-рішення без змін.
За результатами адміністративного оскарження відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.11.2010 року №0001142303/1.
Рішенням ДПА у Харківській області від 18.01.2011 року №205/10/25-203 залишено податкове повідомлення-рішення №00011423303/0 від 16.09.2010 року (від 23.11.2010 року №0001142303/1) без змін, а повторну скаргу позивача - без задоволення.
Рішенням ДПА України від 28.03.2011 року №6045/6/25-0115 вказані податкові повідомлення-рішення та рішення ДПА у Харківській області від 18.01.2011 року №205/10/25-203 - залишені без змін, а повторна скарга позивача - без задоволення.
Позивач не погодився із висновками органів податкової служби та оскаржив податкові повідомлення-рішення №00011423303/0 від 16.09.2010 року (від 23.11.2010 року №0001142303/1) до суду.
З акту перевірки вбачається, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 рік встановлено його завищення всього в сумі 700515,62 грн. в тому числі: в березні 2009 року - 37717,16 грн., в травні 2009 року - 37638,54 грн., в червні 2009 року - 22757,52 грн., в серпні 2009 року - 26151,23 грн., в вересні 2009 року - 10870,83 грн., в жовтні 2009 року - 14320,31 грн., в листопаді 2009 року - 10122,40 грн., в грудні 2009 року - 83472,58 грн., в січні 2009 року - 28992,39 грн., в лютому 2010 року - 49267,58 грн., в березні 2010 року - 379205,08 грн.
За даними Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в періоді з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. з контрагентом ПП "Оптимум-Престиж" (код 33325258) виникла розбіжність у сумі 59124,35 грн. Згідно даних АІС співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА та даних картки платника податків, розбіжність виникла за рахунок не визнання звітності контролюючим органом ПП "Оптимум-Престиж".
В ході дослідження правомірності формування податкового кредиту ТОВ "МТР ГРУПП" встановлено, що згідно договору про надання послуг (оренди торгівельних площ) та податкових накладних, виписаних ПП "Оптимум-Престиж", було придбано послуги з оренди в сумі 354746,16 грн. (в т.ч. ПДВ 59124,36 грн.). Постачальником - ПП "Оптимум Престиж" не було задекларовано податкові зобов'язання стосовно ТОВ "МТР ГРУПП" в вересні-грудні 2009 року, січні-лютому 2010 року згідно до додатку №5 "Розшифровка ПЗ та ПК в розрізі контрагентів" до звітної податкової декларації з ПДВ.
Також, за даними Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в періоді з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. з контрагентом ПП "Сімер" (код 32852033) виникла розбіжність у сумі 262186,19 грн. Згідно даних АІС співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА та даних картки платника податків, розбіжність виникла за рахунок невизнання звітності контролюючим органом ПП "Сімер".
В ході дослідження правомірності формування податкового кредиту ТОВ "МТР ГРУПП" встановлено, що згідно договору про надання послуг (оренди торгівельних площ) та податкових накладних, виписаних ПП "Сімер", було придбано послуги з оренди в сумі 2517585,32 грн. (в т.ч. ПДВ 419597,55 грн.). Постачальником - ПП "Сімер" не було задекларовано податкових зобов'язань в березні-червні 2009 року, серпні 2009 року, жовтні-грудні 2009 року, січні-березні 2010 року стосовно ТОВ "МТР ГРУПП" згідно до додатку №5 "Розшифровка ПЗ та ПК в розрізі контрагентів" до звітної податкової декларації з ПДВ та інформації, отриманої від ДПІ у Печерському районі м.Києва (вих. від 09.08.2010 року №17916/7/23-1110) про неможливість проведення перевірки з приводу взаємовідносин з ТОВ "МТР ГРУПП" у зв'язку з тим, що ПП "Сімер" на даний час не звітує до ДПІ у Печерському районі м. Києва.
За даними Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в періоді з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. з контрагентом ПП "Петра Сервіс" (код 35975888) виникла розбіжність у сумі 14438,97 грн. Згідно даних АІС співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА та даних картки платника податків, розбіжність виникла за рахунок не визнання звітності контролюючим органом ПП "Петра Сервіс".
В ході дослідження правомірності формування податкового кредиту ТОВ "МТР ГРУПП" встановлено, що згідно договору про надання послуг (оренди торгівельних площ) та податкових накладних, виписаних ПП "Петра Сервіс", було придбано послуги з оренди в сумі 706452,84 грн. (в т.ч. ПДВ 118075,44 грн.). Постачальником - ПП "Петра Сервіс" не задекларовано податкових зобов'язань стосовно ТОВ "МТР ГРУПП" в березні 2010 року згідно до додатку №5 "Розшифровка ПЗ та ПК в розрізі контрагентів" до звітної податкової декларації з ПДВ.
Згідно даних Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в періоді з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. з контрагентом ПП "Мегалот ЛТД" (код 35881418) виникла розбіжність у сумі 379205,00 грн. Згідно даних АІС співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА та даних картки платника податків, розбіжність виникла за рахунок не визнання звітності контролюючим органом ПП "Мегалот ЛТД".
В ході дослідження правомірності формування податкового кредиту ТОВ "МТР ГРУПП" встановлено, що згідно договорів №9 від 01.12.2009 р. на поставку товарів, №12 від 04.12.2009 року на поставку товарів, б/н від 01.01.2010 року, б/н від 24.11.2009 року на поставку товарів, договору комісії б/н від 01.11.2009 року та податкових накладних, виписаних ПП "Мегалот ЛТД" та проведених в податковому кредиті у відповідних періодах, було придбано товарів в сумі 2034756,95 грн. (в т.ч. ПДВ 339126,16 грн.). Постачальником - ПП "Мегалот ЛТД" не було задекларовано податкових зобов'язань в березні 2010 року стосовно ТОВ "МТР ГРУПП" згідно до додатку №5 "Розшифровка ПЗ та ПК в розрізі контрагентів" до звітної податкової декларації з ПДВ.
Крім того, згідно інформації, що надійшла від ДПІ у Приморському районі м.Одеси (вих. від 25.08.2010 року №64736/7/23-513/23) про неможливість проведення перевірки з приводу взаємовідносин з ТОВ "МТР ГРУПП" у зв'язку з тим, що ПП "Мегалот ЛТД", згідно бази даних АІС РПП в ДПІ у Приморському районі м.Одеси, станом на 20.08.2010 року, має стан "23"- місцезнаходження не встановлено.
Отже, відповідачем зроблений висновок, що ТОВ "МТР ГРУПП" не мало право на податковий кредит в розмірі 700515,62 грн., оскільки контрагентами-постачальниками не були належним чином задекларовані податкові зобов'язання та не відображені у податкових деклараціях з ПДВ за відповідний період, а саме: у березні 2009 року - 37717,16 грн. по ПП "Сімер", у травні 2009 року - 37638,54 грн. по ПП "Сімер", у червні 2009 року - 22757,52 грн. по ПП "Сімер", у серпні 2009 року - 26151,23 грн. по ПП "Сімер", у вересні 2009 року - 10870,83 грн. по ПП "Оптимум Престиж", у жовтні 2009 року - 14320,31 грн. по ПП "Оптимум Престиж" та ПП "Сімер", у листопаді 2009 року - 10122,40 грн. по ПП" Оптимум Престиж", у грудні 2009 року - 83472,58 грн. по ПП "Оптимум Престиж" та ПП" Сімер", у січні 2010 року - 28992,39 грн. по ПП "Оптимум Престиж" та ПП "Сімер", у лютому 2010 року - 49267,58 грн. по ПП "Оптимум Престиж" та ПП "Сімер", у березні 2010 року - 379204,88 грн. по ПП "Мегалот ЛТД".
За даними Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в березні 2010 року по контрагентам ПП "Мегалот ЛТД" виникла розбіжність у сумі 617412,46 грн., по ПП "Сімер" - 41800,68 грн., по ПП "Петра-Сервіс" - 17399,91 грн.
Дані Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в березні 2010 року надано з урахуванням коригування податкового кредиту, проведеного підприємством ТОВ "МТР ГРУПП" в квітні 2010 року. Через те, що даний період не охоплений перевіркою, сума розбіжностей надано з урахуванням даних Декларацій по ПДВ за березень 2010 року, тобто без зазначення сум по контрагентах ПП "Сімер" в сумі - 41800,68 грн., по ПП "Петра-Сервіс" - 17399,91 грн., по ПП "Мегалот ЛТД" сума податкового кредиту була врахована згідно даних декларації за березень 2010 року - 474495,20 грн.
Крім того, в акті зазначено, що суми розбіжностей співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів відкориговано на суми задекларованих податкових зобов'язань, що перевищують суми задекларованого податкового кредиту всього на суму 130518,06 грн., в т.ч. в вересні 2010 р. - 32267,00 грн., в грудні 2009 р. - 6789,40 грн., за грудень 2009 року - 1384,30 грн., в січні 2010 р. - 86981,70 грн., в лютому 2010 р. - 3095,66 грн.
Таким чином, відповідачем зроблений висновок щодо завищення податкового кредиту всього на суму 700515,62 грн.
Судом встановлено з матеріалів справи, що позивач - ТОВ "МТР ГРУПП" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року мав господарські правовідносини з контрагентами - ПП "Сімер", ПП "Оптимум Престиж", ПП "Мегалот ЛТД", ПП "Петра-Сервіс", за результатами яких були виписані податкові накладні, що стали підставою для декларування податкового кредиту позивача.
З аналізу первинних документів вбачається, що згідно договору суборенди нерухомого майна №11-с/т-09 від 09.09.2009 року (т.1 а.с.86-100) між ПП "Петра-Сервіс" (орендар) та ТОВ "МТР ГРУПП" (суборендар), позивач приймає у тимчасове платне користування нежиле приміщення - перший поверх торгівельної частини комплексу - додаток №1 (частина будівлі), за яке сплачує щомісяця орендну плату (п. 10 договору), а також компенсаційні витрати у зв'язку з утриманням та експлуатацією комплексу та приміщення (п. 12 договору), зокрема, витрати на комунальні послуги (опалення, газопостачання, водопостачання, водовідведення). Позивачем до матеріалів справи надано акт приймання-передачі приміщення (т.1 а.с.101), додаткову угоду №1 від 01.03.2010 року щодо встановлення розміру орендної плати, акти здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.103-104), податкові накладні на загальну суму ПДВ 17399,91 грн. (т.1 а.с.105-106).
Також позивачем до матеріалів справи наданий договір суборенди №В4-1/К-1 від 16.05.2008 року (т.1 а.с.107-117), згідно якого ПП "Сімер" (орендар), а ТОВ "МТР ГРУПП" (суборендар) приймає в оплатне користування приміщення, яке знаходиться в будівлі ТРЦ "Караван", за адресою: м. Києв, вул. Лугова, 12, за яке сплачує щомісяця орендну плату (п. 8 договору), а також експлуатаційні витрати -компенсацію витрат по сплаті використаної у приміщенні електроенергії та води, утриманню електромережі (п. 9 договору). Згідно додаткових угод від 08.07.2008 року, від 12.12.2008 року, від 12.02.2009 року, від 12.05.2009 року, сторони за вказаним договором домовились щодо вартості орендної плати за серпень-вересень 2008 року, січень-лютий 2009 року, березень 2009 року - травень 2009 року, червень-липень 2009 року. Відповідно до додаткової угоди від 02.06.2009 року, договір №В4-1/К-1 від 16.05.2008 року був розірваний за згодою сторін. До матеріалів справи позивачем надано первинні документи: акт повернення приміщення, акти здачі-прийняття послуг, податкові накладні (т.1 а.с.125, 127-147).
Згідно договору №Pr112/К-1 від 08.04.2008 року (т.1 а.с.191-201) ПП "Сімер" (орендар), а ТОВ "МТР ГРУПП" (суборендар) приймає в оплатне користування приміщення, яке знаходиться в будівлі ТРЦ "Караван", за адресою: м. Києв, вул. Лугова, 12, за яке сплачує щомісяця орендну плату (п. 8 договору), а також компенсацію витрат по сплаті використаної у приміщенні електроенергії та води, утриманню електромережі (п. 9 договору). До матеріалів справи позивачем також надано акт повернення приміщення, акти здачі-прийняття послуг, додаткові угоди щодо вартості орендної плати, податкові накладні (т.1 а.с.203-248).
Згідно договору суборенди №А38-1/К-1 від 01.07.2009 року (т.2 а.с.8-18) ПП "Сімер" (орендар), а ТОВ "МТР ГРУПП" (суборендар) приймає в оплатне користування приміщення, яке знаходиться в будівлі ТРЦ "Караван", за адресою: м. Києв, вул. Лугова, 12, за яке сплачує щомісяця орендну плату (п. 8 договору), а також експлуатаційні витрати -компенсацію витрат по сплаті використаної у приміщенні електроенергії та води, утриманню електромережі (п. 9 договору). До матеріалів справи позивачем також надано акт повернення приміщення, акти здачі-прийняття послуг, податкові накладні, додаткові угоди щодо вартості орендної плати (т.2 а.с.22-54).
Згідно договору суборенди №А37/д-1 від 28.08.2009 року (т.1 а.с.148-161), ПП "Оптимум-Пресиж" (орендар), ТОВ "МРТ ГРУПП" (суборендар) приймає у оплатне користування приміщення, яке знаходиться в приміщенні ТРЦ за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 17, за яке сплачує щомісяця орендну плату (п. 8 договору), а також експлуатаційні витрати -компенсацію витрат по сплаті використаної у приміщенні електроенергії та води, утриманню електромережі (п. 9 договору). До вказаного договору додані акт приймання-передання приміщення, додаткові угоди щодо вартості оренди, акти здачі-прийняття, податкові накладні (т.1 а.с. 162-190).
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, до складу податкового кредиту позивачем були включені, зокрема, податкові накладні за вказаними договорами по сплаті позивачем компенсаційних та експлуатаційних витрат, які є компенсацією витрат по сплаті використаної у приміщенні електроенергії та води, інших комунальних послуг, витрат по утриманню електромережі орендарям-контрагентам ПП "Сімер", ПП "Оптимум Престиж", ПП "Петра-Сервіс", на загальну суму 32064,49 грн. а саме: від 31.01.2009 року №610 (т.1 а.с.136) на суму ПДВ - 945,50 грн., від 30.04.2009 року №2383 (т.1 а.с.139) на суму ПДВ - 945,54 грн., від 31.03.2009 року №1676 (т.1 а.с.142) на суму ПДВ - 945,54 грн., від 30.06.2009 року №3351 (т.1 а.с.143), від 31.05.2009 року №3394 (т.1 а.с.145) на суму ПДВ - 935,46 грн., від 31.01.2010 року №335 (т.1 а.с.179) на суму ПДВ 2523,50 грн., від 31.12.2009 року №92230 - ПДВ 2444,06 грн., від 30.11.2009 року №3668 - ПДВ 2461,43 грн., від 31.10.2009 року №3299 (т.1 а.с.187) ПДВ 2519,68 грн., від 31.09.2009 року №2873 (т.1 а.с.190) ПДВ - 656,21 грн., від 31.01.2010 року №389 (т.1 а.с.246) - ПДВ 2065,48 грн., від 31.08.2009 року №4970 (т.2 а.с.42) ПДВ - 852,17 грн., від 31.10.2010 року №6448 (т.2 а.с.44) ПДВ - 860,36 грн., від 31.12.2009 року №7723 (т.2 а.с.47) ПДВ - 852,17 грн., від 31.01.2010 року №470 (т.2 а.с.53) ПДВ - 1058,90 грн., від 30.09.2009 року №5804 на суму ПДВ 860,36 грн.
Правовідносини щодо формування податкового кредиту по податку на додану вартість врегульовано Законом України “Про податок на додану вартість”, який діяв на час періоду, що перевірявся відповідачем.
Відповідно до п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:
передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;
передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;
поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;
поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;
в інших випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що компенсаційні та експлуатаційні витрати, які є компенсацією витрат по сплаті використаної у приміщенні електроенергії та води, інших комунальних послуг, витрат по утриманню електромережі не відповідають визначенню «поставка послуг», яка є об'єктом оподаткування податку на додану вартість. Оскільки фактично витрати по оплаті комунальних послуг, електроенергії, тощо, несуть орендодавці -контрагенти позивача, які не є постачальниками таких послуг та, відповідно, не надавали ці послуги позивачу, такі компенсаційні та експлуатаційні витрати не є об'єктом оподаткування податку на додану вартість.
Наведене підтверджується, зокрема, Правилами користування електричною енергією, які затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28, а також роз'ясненнями щодо оплати електроенергії при оренді приміщення, наданими НКРЕ України в листі від 31.07.2009 г. № 5146/11/17-09. Так, між орендарем та суб'єктами електроенергії повинні бути укладені відповідні договори користування електроенергією, згідно вимог Правил. У разі відсутності договірних правовідносин щодо електропостачання між орендатором та енергопостачальником, плату за спожиту електричну енергію здійснює орендодавець і включає її до орендної плати.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються (пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону).
За підсумовуючим аналізом наведених правових норм слідує про неможливість в даному випадку включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого платником податку ТОВ "МТР ГРУПП" у відповідному податковому періоді у зв'язку з придбанням компенсації спожитої електроенергії, комунальних послуг та експлуатаційних витрат по сплаті електроенергії та води, витрат по утриманню електромережі по податковим накладним, наведеним вище, отриманим позивачем від контрагентів ПП "Сімер", ПП "Оптимум Престиж", ПП "Петра-Сервіс".
Таким чином, сума податку на додану вартість 32064,49 грн. позивачем включена до складу податкового кредиту неправомірно, з порушенням п.п.7.4.1, п.п. 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, через що відповідачем в цій частині правомірно донараховано податкові зобов'язання та застосовано на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції у розмірі -16032,25 грн.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0001142303/0 від 16.09.2010 р., №0001142303/1 від 23.11.2010 р. в частині основного платежу - 32064,49 грн. та штрафних (фінансових) санкцій -16032,25 грн., а всього на суму 48096,74 грн. належить відмовити.
Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень №0001142303/0 від 16.09.2010 р., №0001142303/1 від 23.11.2010 р. в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1002677.27 грн., в т.ч. основний платіж - 668451.51 грн., штрафні (фінансові) санкції - 334225.76 грн., суд зазначає наступне.
Позивачем до матеріалів справи надано договір поставки від 01.01.2010 року між ПП "Мегалот ЛДТ" (постачальник) та ТОВ "МТР ГРУПП" (покупець), згідно якого постачальник передає у власність покупцю товар, кількість, асортимент та ціна кожної партії товару узгоджується сторонами та вказується у специфікаціях (т.2 а.с.55-56). Також надано первинні документи до вказаного договору, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.58-250, т.3 а.с. 8-68)
Факт поставки та отримання товарів по договору від 01.01.2010 року між ПП "Мегалот ЛДТ" - постачальник та ТОВ "МТР ГРУПП" підтверджено видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та копіями податкових накладних.
Також, суду надано реєстр отриманих та виданих податкових накладних ТОВ "МТР ГРУПП" за березень-червень 2009 року, вересень-грудень 2009 року, січень-квітень 2010 року (т.3 а.с.69-114).
З аналізу первинних документів вбачається, що за договорами суборенди між позивачем та його контрагентами ПП "Сімер", ПП "Оптимум Престиж", ПП "Петра-Сервіс" надані належним чином оформлені податкові накладні.
Факт здійснення оплати товарів та послуг за вказаними договорами підтверджується банківськими виписками (т.3 а.с.160-248, т.4 а.с.1-44).
Надані первинні документи від контрагентів позивача складені відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечувалось відповідачем.
Таким чином, позивачем до суду надано належні та достатні докази того, що господарські операції фактично відбулися, у позивача виникло право на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ПП "Сімер", ПП "Оптимум Престиж", ПП "Петра-Сервіс", ПП "Мегалот ЛТД".
Крім того, судом встановлено, що згідно оригіналів довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.3 а.с.146-169) всі контрагенти позивача - ПП "Сімер", ПП "Оптимум Престиж", ПП "Мегалот ЛТД", ПП "Петра-Сервіс" зареєстровані згідно чинного законодавства, в реєстрі містяться записи державного реєстратора щодо підтвердження відомостей про юридичну особу.
На момент здійснення господарських операцій, та на момент перевірки контрагенти позивача був зареєстрований як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були платниками податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Статус позивача як платника ПДВ підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем, ні в акті перевірки, ні в ході судового засідання.
Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача, відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.
Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Абзацами 1, 2 підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.
Судом встановлено, що позивач на момент здійснення перевірки мав належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують розмір податкового кредиту, відображений в деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період, реальність здійснення господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, у позивача виникло право на віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від його контрагентів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами - ПП "Сімер", ПП "Оптимум Престиж", ПП "Петра-Сервіс", ПП "Мегалот ЛТД". Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту позивачем сформовано правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцю.
Посилання відповідача на те, що позивач відносив до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від їх податкова звітність не визнана як податкові декларації, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.
Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у складі ціни товару. Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України “Про податок на додану вартість”, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, або не задекларував податкові зобов'язання, не надав податкову звітність, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Зазначена правова позиція висловлена в п. 1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008 -квітні 2009 року).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку відповідача, який міститься в акті перевірки, щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 668451,51 грн.
З огляду на відсутність порушення позивачем порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відсутні підстави для донарахування ТОВ "МТР ГРУПП" податку на додану вартість та відсутні підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій в розмірі 334225,76 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 16.09.2010 року №0001142303/0 , від 23.11.2010 року № 0001142303/1 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1002677.27 грн., в т.ч. основний платіж - 668451.51 грн., штрафні (фінансові) санкції - 334225.76 грн., прийняті відповідачем необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень в частині основного платежу - 668451.51 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 334225.76 грн. підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МТР ГРУПП" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень -задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 16.09.2010 року №0001142303/0 , від 23.11.2010 року № 0001142303/1 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1002677.27 грн., в т.ч. основний платіж - 668451.51 грн., штрафні (фінансові) санкції - 334225.76 грн.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова виготовлена в повному обсязі 27.10.2011 року.
Головуючий суддя Л.М.Мар'єнко
Судді О.В.Білова
Р.В.Мельников