Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
19 жовтня 2011 р. № 2-а- 13117/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В. при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язковежавне пенсійне страхування в сумі 1288,80 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Внаслідок невиконання Ісаєвим Семьоном вимог чинного - законодавства щодо своєчасності та повноти перерахування внесків, у відповідача виник борг по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно розрахунків сум страхових внесків за 2010 р. Сума на момент подачі позову боргу складає 1288,80 грн. Управлінням ПФУ в Дзержинському районі міста Харкова на адресу страхувальника була направлена вимога про сплату боргу № Ф 1076 від 11.05.2011р., яку підприємство повинно було виконати протягом 10-ти робочих днів з дня одержання, але відповідач борг не сплатив. Оскільки неперерахування коштів до Пенсійного фонду України може привести до виникнення заборгованості з виплати пенсій, що наносить шкоду Пенсійному фонду та державі в цілому, Управління ПФУ в Дзержинському районі міста Харкова звернулось з даним позовом до суду.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав суду заяву в якій просив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в порядку ст.ст. 33-35 КАС України, поштовий конверт із рекомендованим повідомленням повернувся до суду із відміткою: адресат вибув.
Відповідно до приписів статті 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:
Матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, реєстраційний номер 11-26594.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2461-VІ від 08.07.2010 року, абз.2,3 п.2 розділу 1 визначено, шо фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.
Відповідно до ч.2 п. 4 ч.1 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач як страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) і на виконання даної Інструкції відповідач подав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період грудень 2010 р. У рядку 8 цих розрахунків зазначена загальна сума страхових внесків в розмірі 489. 13 грн.(а.с.9-10).
Загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 складає 1288,80 грн.
Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки положеннями даної статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.
Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).
Розглядаючи справу, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обов'язку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Як з'ясовано судом, відповідач обов'язку по своєчасній сплаті у повному обсязі внесків на обов'язкове пенсійне страхування за липень - вересень 2010 року та жовтень - грудень 2010 року не виконав.
Згідно з ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
При цьому, як визначено абз. 2 даної статті вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і за приписами абз. 3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.
Судом досліджена наявна в матеріалах справи копія корінця вимоги від 11.05.2011р. № Ф-1076.
Доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин, заявлена по даній справі вимога про стягнення заборгованості по оплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визнається судом обґрунтованою і задовольняється, оскільки доведена зібраними доказами.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, 61072) на користь управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова (р/р256073012098 ВАТ «Державний ощадний банк України» в Харківській області, МФО351823) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язковежавне пенсійне страхування в сумі 1288,80 грн.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
< Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Суддя О.В. Панченко