Справа № 2-а/1970/1432/11
"13" липня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
при секретарі Бойко Н.Б.
за участю:
представника позивача Жукевич Л.Б.
представника відповідача 1 Ткач І.Я.
представника відповідача 3 Ємчука Р.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Престиж», приватного підприємства «Агролеон - Захід», товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»про стягнення коштів, отриманих без встановлених законом підстав,-
Тернопільська об'єднана державної податкової інспекція, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Престиж»(далі по тексту - відповідач 1, ТзОВ «Агро Престиж»), приватного підприємства «Агролеон - Захід»(далі по тексту - відповідач 2, ПП «Агролеон - Захід»), товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»(далі по тексту - відповідач 3, ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»), в якому просить застосувати наслідки передбачені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України та стягнути в дохід держави з відповідача 1 - 2320600 грн., відповідача 2 -1818000 грн., з відповідача 3 - 502600 грн. на користь держави.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що довідкою від 31.03.2011 року №1844/23-04/35708410 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Агро Престиж» щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП «Агролеон-Захід»та TOB «Торговий дім «Агроімпорт», з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 по 31.12.2010»Тернопільською ОДПІ встановлено недодержання членами органу управління, посадовими особами або іншими особами, які діяли від імені юридичної особи TзOB гpo Престиж»вимог, встановлених ст. 23, ст. 42, ст. 67, ст. 68 Конституції України в порушення ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 13, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України вимог ст. 1, ст. 2, ст. 3, п. 6 ст. 6, п. 1, п .2, п. 3, п. 4 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 13 Закону України «Про підтвердження відповідності».
Також встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст.206, ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 208, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 532, ст. 628, ст. 629, ст. 638, ст. 662, ч. 1 ст. 655, ст. 656, ст.689, ст. 712 ЦК України, ст. 55 ГК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених TзOB Престиж»поставці, які оформлені виключно по регістрах бухгалтерського обліку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Зазначила, що довідкою Тернопільсьої ОДПІ від 31.03.2011 №1844/23-04/35708410 визнано нікчемність правочинів, а саме договору купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 та договору поставки № 7 від 05.01.2010, на суму, яка складає 2320600 грн., наслідки таких правочинів визначені ст. 215, 216, 236 Цивільного кодексу України.
Вважає, що товари, отримані за вказаними договорами, є такими, що отримані без встановлених законом підстав, а тому сума їх вартості, з урахуванням п. 11 ст. 10 Закону України „Про податкову службу в Україні", ст. ст. 207, 208 ГК України підлягають стягненню в дохід держави з відповідачів по справі.
Представник ТзОВ «Агро Престиж» в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, письмово виклавши свої заперечення, пояснила, що позивач необґрунтовано та без повного дослідження усіх первинних документів стверджує про нікчемність договору поставки № ДГ - 151 від 10.12.2010 та договору поставки № 7 від 05.01.2010. На підтвердження викладеного представником відповідача 1 надано копії первинних документів, що мають відношення до спірних господарських операції.
Представник відповідача ПП «Агролеон - Захід»в судових засіданнях 29.06.2010 та 12.07.2010 проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що фактична поставка та відвантаження товару по договору поставки № ДГ - 151 від 10.12.2010 підтвердженні належними первинними документами та відображено в податковому обліку результатів господарських відносин з ТзОВ «Агро Престиж». Зауважив, що зазначені обставини підтверджуються довідкою складеною ДПІ у Жовківському районі Львівської області від 22.06.2011 № 869/23-0/35988525 «Про результати документальної невиїздної перевірки ПП «Агролеон - Захід»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Агро Престиж» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010.
Представник ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»в судовому засіданні позов не визнав, надавши письмові заперечення, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає, що відповідачем не доведено наявності вини однієї із сторін оспорюваного договору поставки № 7 від 05.01.2010, яка виразилась в намірі порушити публічний порядок сторонами правочини чи наявності мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено.
Як вбачається із матеріалів справи, з 18.03.2011 року по 24.03.2010 року головним державним податковим інспектором Тернопільської ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТзОВ «Агро Престиж»щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 по 31.12.2010.
За результатами перевірки складено довідку від 31.03.2011р №1844/23-04/35708410 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Агро Престиж" щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП «Агролеон-Захід»та TзOB «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД», зясування їх реальності та повноти відображення в обліку та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 по 31.12.2010».
Перевіркою встановлено, що між ТзОВ «Агро Престиж»та ПП «Агролеон - Захід»було укладено договір купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 (а.с. 26), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець належно прийняти та вчасно оплатити по цінах даного Договору, наступний товар: Нітроамофоска NPK 16:16:16 (біг-бег) в кількості 400 тон по ціні 4130 грн. (з ПДВ) та Нітроамофоска NPK 16:16:16 (мішок 25кг.) в кількості 64 тони за ціною 4400 грн. (з ПДВ).
Згідно п. 2.1 Договору № ДГ -151 загальна вартість всієї поставки на момент укладання даного Договору складає 1933600 грн. Покупець проводить оплату за Товар згідно виставленого рахунку-фактури Продавця. Поставка Товару здійснюється на умовах СРТ (станції Покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів »залізнодорожнім транспортом на станцію, вказану покупцем, згідно його попередньої заявки (п. 3.1, п.4.1 Договору).
Також перевіркою встановлено, що між ТзОВ «Агро Престиж»та ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»укладено договір поставки № 7 від 05.01.2010 (а.с. 46), згідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю -товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість. Поставка товару здійснюється на умовах FСА - на станціях заводів-виробників мінеральних добрив, станціях розмитнення товару, СТР - до станцій призначень, EXW складах Постачальника.
Передача товару здійснюється (п. 4.3.1 Договору № 7 від 05.01.2010) - на станціях заводів мінеральних добрив, станціях розмитнення товару, шляхом здачі перевізнику - Укрзалізниці, для доставки покупцеві до станції призначень. Станція призначення, код станції, кількість товару, що постачається до цієї станції, вантажоодержувач та його поштова адреса, код вантажоодержувача зазначаються в транспортній інструкції наданій покупцем для постачальника.
Позивач вказує, що проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано акти приймання - передачі, дорожні відомості, корінець дорожньої відомості, квитанція про приймання вантажу та повідомлення від залізниці стосовно транспортування агрохімікатів на підставі договору купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 та договору поставки № 7 від 05.01.2010. Також зазначає, що підприємством не надано для перевірки первинні регістри бухгалтерського обліку, які засвідчують факт оприбуткування предмету договору по кількості у відповідності до норм спеціалізованого законодавства наведеного у позовній заяві.
На підставі наведеного позивач вважає, що договір купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 та договір поставки № 7 від 05.01.2010 є нікчемними оскільки, оформлені без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, що призводить до втрат дохідної частини Держбюджету України, а отже до вказаних договорів застосовуються наслідки передбачені ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України.
Суд не погоджується із зазначеними доводами позивача, виходячи з наступного.
Щодо виконання договору купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 між ТзОВ «Агро Престиж»та ПП «Агролеон - Захід»судом встановлено.
Відповідно до умов вказаного договору купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець належно прийняти та вчасно оплатити по цінах даного Договору, наступний товар: Нітроамофоска NPK 16:16:16 (біг-бег) в кількості 400 тон по ціні 4130 грн. (з ПДВ) та Нітроамофоска NPK 16:16:16 (мішок 25кг.) в кількості 64 тони за ціною 4400 грн. (з ПДВ).
Поставка Товару здійснюється на умовах СРТ (станції Покупця), відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів MS-2000»залізнодорожнім транспортом на станцію, вказану покупцем, згідно його попередньої заявки (п.4.1 та п 4.3. Договору).
Обгрунтування позивача про те, що у перевізних документах відправниками, а в двох випадках і отримувачами товару, вказані суб'єкти господарювання інші, ніж у договорі купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 спростовуються наступним.
На підставі додаткового Договору №10/12 від 10.12.2010 (а.с. 209) до Договору поставки №01/5 від 01.04.2010 (а.с. 208) TзOB гpo Престиж» зобов'язався поставити ПСП «Агрофірма Горинь»нітроамофоску NPK 16:16:16 в кількості 400 тонн. Відповідно до п. 2.1. Додаткового Договору №10/12 від 10.12.2010 місцем поставки визначено ст. Ланівці Львівської залізниці.
На виконання умов зазначених договорів TOB гpo Престиж»10.12.2010 на підставі договору купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 звернулося до ПП «Агролеон - Захід»із транспортною інструкцією №10/12 (а.с. 205) в якій просили відвантажити 400 тонн Нітроамофоски NPK 16:16:16 (біг-беги) отримувачу товару ПСП «Агрофірма Горинь», станція поставки ст. Ланівці, Львівська залізниця.
На підставі наданої ПП «Агролеон Захід»рахуноку-фактури №СФ-0000261 від 10.12.2010 (а.с.206) на оплату Нітроамофоски NPK 16:16:16 в кількості 400 тонн, TзOB гpo Престиж»оплачено вказаний товар, відповідно до платіжного доручення №140 (а.с. 207) від 13.12.2010 .
ПП «Агролеон - Захід»виписано податкову накладну №585 (а.с. 207 а) на загальну суму 1652000, в тому числі 275 333,33 грн. ПДВ.
Враховуючи Договір купівлі продажу мінеральних добрив №Н-00000234 від 01.01.2010 (а.с. 217), ПП «Агролеон Захід»звернувся з листом від 12.12.2010 №382 (а.с. 216) до ДП «Агроцентр Єврохім Україна»про поставку 400 тонн Нітроамофоски NPK 16:16:16 (біг-беги).
З врахуванням наведених вище документів ДП «Агроцентр Єврохім Україна»здійснив відправку Нітроамофоски NPK 16:16:16 (біг-беги) в кількості 372 тонни на загальну суму 1536360 грн. на станцію Ланівці Львівської залізниці, що підтверджується первинними документами, а саме: видатковою накладною від 22.12.2010 №РН-0001079 на 248 тон, транспортною накладною від 22.12.2010 №42395763, паспортами якості від 16.12.2010 та 17.12.2010, видатковою накладною від 30.12.2010 №РН-0001082 на 124 тони, транспортною накладною від 30.12.2010 №52663888., паспортом якості від 24.11.2010 №3-149629001 (а.с. 219 - 230).
Отримання товару ПСП «Агрофірма Горинь»підтверджується видатковою накладною від 30.12.2010 №РН-0000325 (а.с. 211) та податковою накладною від 30.12.2010 №361 (а.с. 212).
Враховуючи те, що TзOB гpo Престиж»та ПП «Агролеон Захід»є посередниками, здійснення вище викладених господарських операцій не суперечить умовам договору купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010.
Також на виконання Договору купівлі - продажу №ДГ-151 від 10.12.2010 ПП «Агролеон - Захід» поставлено TзOB гpo Престиж» Нітроамофоску NPK 16:16:16 (мішок 25 кг) в кількості 64 тонни на загальну суму 281600 грн. Дана поставка підтверджується первинними документами: транспортною інструкцією від 21.12.2010 №1, видатковою накладною від 23.12.2010 №РН-0001080, транспортною накладною від 23.12.2010 №36758740 (відправник ПП «Агролеон - Захід», отримувач TзOB гpo Престиж», оформлення видачі вантажу станція Деренівка Львівської залізниці), сертифікатом якості продукції від 08.05.2009 №350, податковими накладними від 13.12.2010 №585 (частково) та від 30.12.2010 №598, платіжними дорученнями від 05.01.2010 №1 на суму 202 000 грн. та №1 на суму 36 000 грн. (а.с. 232 - 239).
Заперечень до правильності оформлення вищезазначених первинних документів позивачем не надано
Важливим є той факт, що перевіркою встановлено та відображено в довідці від 31.03.2011 №1844/23-04/35708410, що для здійснення діяльності з оптової та роздрібної торгівлі TзOB гpo Престиж»використовувало орендовані складське приміщення загальною площею 4484,80 м.кв. з під'їзною залізнодорожною колією за адресою вул. Промислова, 4, с. Деренівка, Теребовлянський р-н, (договір оренди №01-08 від 01.01.2008).
Також перевіркою встановлено наявності у відповідача 1: ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пестицидами та агрохімікатами №399568 серія АВ від 28.05.2008 виданого Міністерство Аграрної Політики України ( термін дії з 28.05.2008 по 28.05.2013).
Наявність у ПП «Агролеон - Захід»необхідних дозволів, виробничо -складських приміщень, відображення поставки по договору № ДГ - 151 від 10.12.2010 належними первинними документами та належного ведення податковому обліку результатів господарських відносин з ТзОВ «Агро Престиж»підтверджуються довідкою складеною ДПІ у Жовківському районі Львівської області від 22.06.2011 №869/23-0/3598525 (Том 2, а.с. 94-98).
Вказані обставини свідчать про можливість реального виконання договору купівлі -продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 між ПП «Агролеон -Захід»та TOB Престиж», та відсутність мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.
Щодо виконання договору поставки № 7 від 05.01.2010 укладеного між ТзОВ «Агро Престиж»та ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД», судом встановлено наступне.
Згідно укладеного договору поставки № 7 від 05.01.2010, постачальник зобов'язується передати покупцю -товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість. Поставка товару здійснюється на умовах FСА- на станціях заводів-виробників мінеральних добрив, станціях розмитнення товару, СТР- до станцій призначень, EXW складах Постачальника.
Передача товару здійснюється, п. 4.3.1 Договору № 7 від 05.01.2010 - на станціях заводів мінеральних добрив, станціях розмитнення товару, шляхом здачі перевізнику - Укрзалізниці, для доставки покупцеві до станції призначень. Станція призначення, код станції, кількість товару, що постачається до цієї станції, вантажоодержувач та його поштова адреса, код вантажоодержувача зазначаються в транспортній інструкції наданій покупцем для постачальника.
На основі укладеного договору поставки № 7 від 05.01.2010 в грудні 2010 року були здійснені поставки аміачної води в кількості 295,24 тон на загальну суму 349859,4 грн., що підтверджується: видатковою накладною від 04.12.2010 №РН-0004024, транспортними накладними від 04.12.2010 №52874109, №5287417 (станція призначення ст. Деренівка, Львівська залізниця), сертифікатами якості, виданими виробником товару ЗАО «Северодонецкое обьединение Азот»від 03.12.2010 №888, №887, №889, від 04.12.2010 №894, №895 (том 2, а.с. 13 -23).
Відправка товару товару здійснювалось ЗАО «Северодонецкое обьединение Азот»на підставі Договору від 25.12.2009 року №16сб/02/20 (а.с. 25-26) укладеного між ЗАО «Северодонецкое обьединение Азот»(Постачальник) та TOB «ТД «Агроімпорт ЛТД»(Покупець).
Таким чином, вказання у транспортних накладних відправником товару ЗАО «Северодонецкое обьединение Азот», враховуючи, що він є виробником поставленої аміачної води та наявні договори на поставку, відповідає як умовам укладених договорів, так і суті проведених господарських операцій
Також на основі укладеного договору поставки № 7 від 05.01.2010 в грудні 2010 року
здійснені поставки аміачної селітри в кількості 256 тонн на загальну суму 650207,99 грн. до станції призначення ст. Деренівка, Львівська залізниця.
Порядок поставки, оплати, транспортування та систематизації у регістрах бухгалтерського обліку щодо поставки аміачної селітри в кількості 256 тон відображені матеріалами справи (а.с. 30-60).
У представлених транспортних накладних відправником, поставленої аміачної селітри, вказано ВАТ «Рівнеазот», що не суперечить умовам поставки, вказаним в п. 4.3.1 Договору поставки № 7 від 05.01.2010 укладеного між ТзОВ «Агро Престиж»та ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД». Платником (замовником відправлення) вказано TзOB «Остхем Україна», як постачальника аміачної селітри для TзOB «Торговий дім «Агроімпорт».
Щодо нікчемності договору поставки № 7 від 05.01.2010 укладеного між ТзОВ «Агро Престиж»та ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»суд вважає зазначити наступне.
Тернопільською ОДПІ проведено перевірку ТзОВ «Агро Престиж»щодо документального підтвердження господарських відносин TзOB «Торговий дім «Агроімпорт», з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 по 31.12.2010.
При цьому, позивачем не враховано той факт, що договір поставки № 7 між ТзОВ «Агро Престиж»та ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»був укладений 05.01.2010, на підставі вказаного договору між відповідачем 1 та відповідачем 3 протягом січня -листопада 2010 року здійснювалися розрахунки за поставку товарів, які не були досліджені позивачем при проведені перевірки. Дані обставини підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків між ТзОВ «Агро Престиж»та ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД» ( том.2 а.с. 4-6)
Відповідно висновок позивача про нікчемність договору поставки № 7 між ТзОВ «Агро Престиж»та ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»без дослідження усіх господарських операцій, які були здійснені на основі вказаного договору, є передчасним та необґрунтованими.
Виходячи з аналізу ч. 1 ст. 208 ГК України, у разі визнання господарського зобов'язання недійсним, суд може стягнути за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави все одержане ними за зобов'язанням. Стягнення частини одержаного за зобов'язанням, статтею 208 ГК України не передбачено. Таким чином, позовні вимоги, щодо стягнення ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»в дохід держави 502600 гривень на підставі ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України суперечать умовам вказаної статті.
В даному випадку, не враховуючи вимог статті 208 ГК України, позивач просить стягнути кошти, які на його думку, одержані на підставі недійсного зобов'язання за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, а не все одержане за зобов'язанням. Такі висновки податкового органу є поверхневими та зробленими без повного дослідження усіх матеріалів, які мають відношення до проведених господарських операцій.
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд виходить з того, що належних і допустимих доказів завідомої суперечності по договору купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 та договору поставки № 7 від 05.01.2010 інтересам держави і суспільства суду не надано.
Так, позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що несплачені відповідачами податок на прибуток, податок на додану вартість, внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, а відтак дії відповідачів суперечить інтересам держави і суспільства.
Однак, спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, де вказано, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54).
Разом з тим, у спірних правовідносинах позивач жодного податкового повідомлення - рішення не виносив, відповідно не надав належних доказів суперечності договору купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 та договору поставки № 7 від 05.01.2010 інтересам держави і суспільства та доказів підтвердження мети укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.
При цьому, у довідці від 31.03.2011 №1844/23-04/35708410 складеної за результатами перевірки, встановлено дотримання п.3 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»стосовно того, що інформація щодо взаємовідносин TзOB гpo престиж»та ПП «Агролеон-Захід»та ТОВ «Агро імпорт ЛТД»за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, що міститься у прийнятих до обліку первинних документів, систематизовано на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного обліку та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх. Забезпечена тотожність відповідних рахунків, реєстрів та форм аналітичного та синтетичного обліку (а.с. 89).
Також проведеною перевіркою не встановлено заниження або завищення об'єкта оподаткування, визначеного у відповідності до п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».
Натомість, позивач вказує на порушення відповідачами вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражного суду від 15.06.1965р. № П-6 і від 25.04.1966р. № П-7, а саме відсутність при прийманні продукції рахунку-фактури, специфікації, актів приймання-передачі, описів, пакувальних ярликів, тощо.
Позивач вважає дану обставину достатньою підставою для визнання недійсним господарського зобов'язання. Однак, згідно із ст. 207 ГК України, лише те господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути визнано судом недійсним.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює підстави недійсності правочину. Так, згідно ч. 2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України. Зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Самі по собі укладені між відповідачами договори купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 та договору поставки № 7 від 05.01.2010 не є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, їх предмет не виключений законом із цивільного обігу.
Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.
Додатково суд вважає за необхідне підкреслити, що необхідними умовами для визнання угод недійсним є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Таким чином, для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов:
1) вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування;
2) такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору;
3) мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.
Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.
Судом не встановлено зазначених умов, а позивачем не доведено, що в момент здійснення господарських зобов'язань відповідачі діяли з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Відповідно до статті 228 ЦК України (в редакції чинній на час дії укладених договорів) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Слід зазначити, що наявність мети, зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне застосування кримінальної відповідальності за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком суду.
Позивачем не доведено наявності протиправного умислу при укладенні договорів, що мало місце під час підприємницької діяльності відповідачів, оскільки мета є суб'єктивною ознакою, притаманною фізичним особам, юридичні особи діють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи.
Укладені договір купівлі - продажу № ДГ - 151 від 10.12.2010 та договір поставки № 7 від 05.01.2010 відповідають вимогам, встановленим ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України, та вважаються укладеними
Доказів на підтвердження факту порушення відповідачами встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків, наявності шкоди заподіяної державі, зокрема таких як, чинні податкові повідомленні - рішення, надіслані відповідачам в зв'язку з несплатою ними сум податкових зобов'язань, що виникли внаслідок укладання та виконання спірного зобов'язання за спірними договорами або відомості про наявність податкового боргу у відповідачів, також до суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази та встановлені фактичні обставини свідчать про безпідставність позову саме на підставі нікчемності правочинів, що обумовлює безпідставність позову в частині застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій.
Керуючись ст.ст. 6, 11, 17, 18, 21, 50, 70, 71, 86, 128, 158, 160-163 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ:
В задоволені позову Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Престиж», приватного підприємства «Агролеон - Захід», товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»про стягнення коштів отриманих без встановлених законом підстав -відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку передбаченому, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Постанова складена в повному обсязі та підписана 15 липня 2011року/
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.