Справа № 2-а/1970/1376/11
"08" липня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Сенчак О.Є.
за участю:
представника позивача - Колодія С.Б..;
представника відповідача - Сиванич Н.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атіква»
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2011 року №0000061601/0, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Атіква»(далі по тексту -ТОВ «Атіква»або позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту -Тернопільська ОДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2011 року №0000061601/0.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що відповідач невірно визначив суму податкового зобов'язання в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні у зв'язку з відсутністю порушення п. 4.5 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість».
Позивач також зазначив, що зміна статусу платника ПДВ контрагента - ЗАТ «КАЛИНА-ЛТД» у зв'язку з анулюванням його свідоцтва платника ПДВ жодним чином не призвела до втрат або недоотримання бюджетом сум ПДВ у зв'язку з правомірним відображенням коригування {зменшенням) раніше задекларованих сум податкових зобов'язань ТОВ «АТІКВА».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених в позовній заяві та пояснив, що вважає дії позивача в питанні проведення та відображення коригування ПДВ в податковій декларації № 9005781162 від 20.12.2010 р. за листопад 2010 р. в сумі 883600 грн. правомірними, а тому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2011 року.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, мотиви виклала в поданому суду письмовому запереченні.
Згідно заперечення відповідача позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, перевіркою встановлено, що позивач в порушив вимоги п.п 4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».
На думку податкового органу, у випадках повернення товарів. Закон передбачає лише одночасне корегування податкового зобов'язання та податкового кредиту відповідно.
Представник відповідача зазначила, що на час коригування сум податкових зобов'язань із ПДВ, ТОВ «Атіква»було відомо, що відповідне корегування податкового кредиту ЗАТ «КАЛИНА-ЛТД»здійснити не може, оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість підприємства - анульовано. Більше того, у розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 23/167 до податкової накладної від 27.03.2009 № 167 відсутні такі обов'язкові реквізити як індивідуальний податковий номер (покупця) та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця).
Вищезазначене, на думку представник Тернопільської ОДПІ, свідчить про відсутність у ТОВ «Атіква»законодавчих підстав для складання розрахунку коригування до податкової накладної та відповідного зменшення сум податкових зобов'язань із ПДВ.
Враховуючи вищенаведене, представник ДПІ вважає, що податкове повідомлення-рішення, якими ТОВ «Атіква»визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість, прийняте у відповідності до вимог чинного на час здійснення господарської операції податкового законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем, а також допитано свідків.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, пояснення свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками Тернопільської ОДПІ з 4 по 13 січня 2011 року проведено камеральну перевірку ТОВ «Атіква»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 по 30 листопада 2010 року по податковій декларації від 20.12.10 № 9005781162, результати якої оформлено актом від 13 січня 2011 року № 33/16-02/32736727.
Висновки даного акту перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000061601/0 від 25 січня 2011 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 883 052, 00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 220 763 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, однак, рішенням ДПА в Тернопільській області від 05.04.2011 р. №5482/10/25-007/144 в задоволенні скарги товариства відмовлено.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для притягнення позивача до відповідальності, на думку податкового органу є нібито наявність порушень вимог п.п 4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі по тексту - Закон про ПДВ) який діяв на момент виникнення спірних правовідносин. Вказані порушення обґрунтовані податковим органом тим, що, на думку податкового органу п.п 4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону про ПДВ, передбачає лише одночасне корегування податкового зобов'язання та податкового кредиту відповідно. На час коригування сум податкових зобов'язань із ПДВ, ТОВ «Атіква»було відомо, що відповідне корегування податкового кредиту ЗАТ «КАЛИНА-ЛТД»здійснити не може, оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість підприємства -анульовано.
Суд категорично не погоджується з такою позицією податкового органу виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2009 р. закрите акціонерне товариство «КАЛИНА-ЛТД»на підставі договору № 20/0309-А від 20.03.2009 р. зробила передоплату ТОВ «Атіква» за товар в сумі 48 000 000грн.
Позивач на цю подію виписав податкову накладну за №167 від 27.03.2009р. на суму 48 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ 8 000 000 грн.). Податкова накладна включена до реєстру податкових накладних до розділу 2 «Видані податкові накладні»та включена до Декларації з ПДВ в податкові зобов'язання податковій декларації за березень місяць 2009 року, а також відображена в Додатку 5 до декларації з ПДВ за березень місяць 2009 року.
Позивач не встиг повністю та своєчасно виконати зобов'язання по поставці товару, тобто відмовився поставити товар.
Відповідно до ст. 665 Цивільного кодексу України: «в разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу».
ЗАТ «КАЛИНА-ЛТД»(Покупець) - відмовилось від договору та висловило свою вимогу щодо повернення суми сплачених за непоставлений товар коштів. Сторони уклали відповідну додаткову угоду, на підставі якої, Позивач (ТОВ «АТІКВА»), з метою запобігання застосування штрафних санкцій за невиконання умов договору № 20/0309-А від 20.03.2009 р., повернуло отриману передплату. Таким чином, Сторони узгодили припинення договору купівлі-продажу з проведенням відповідної реституції.
11 листопада 2010 року Позивачем повернено кошти ЗАТ «КАЛИНА-ЛТД»в сумі 5 301 598 ,94 грн. (в т.ч. ПДВ 883 559,82 грн.).
На підставі цієї події, був виписаний розрахунок № 23/167 коригування до податкової накладної від 27.03.2009 р. за № 167, яке включене до реєстру податкових накладних до розділу 2 «Видані податкові накладні»та включена до Декларації з ПДВ за листопад 2010 року, в податкові зобов'язання (скориговано податкове зобов'язання).
Пунктом 4.5 статті 4 Закону про ПДВ передбачено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню».
Підпункт 4.5.1 пункуту 4.5 статті 4 Закону про ПДВ регламентує наступне: «якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсацїі на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого нового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг)».
Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації, від 15.06.2005, № 213 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість", п. 5.6 «Коригування податкових зобов'язань на основі попередніх звітних періодів відображається у рядку 8. заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації.».
Пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 165, встановлено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону про ПДВ постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 податкової накладної.
Пунктом 25 даного Порядку передбачено, що на підставі вказаного розрахунку отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону (за умови йшкримання законодавчих норм щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих шшдаткових накладних (з від 'ємним чи позитивним значенням), а пункт 27 Порядку визначає, що розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку)».
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач правомірно показав податкові зобов'язання в декларації з ПДВ за березень 2010 року та відобразив відповідне коригування податкових зобов'язань в межах суми повернутої передоплати в декларації з ПДВ за листопад 2010 року.
Правильність дій позивача також узгоджується з позицією ДПА України викладеною в листах ДПА за запитам окремих СПД. Так, в листі від 05.11.2010 № 23900/7/16-1517-26. Податковий орган вищого рівня зазначив, що повернення покупцю раніше терерахованого ним авансового платежу у разі відмови від отримання товару розглядається цивільно-правовим законодавством як розторгнення (розірвання) угоди (стаття 665 Цивільного кодексу України), а не як перегляд цін (пункт 4.5 статті 4 Закону), а тому продавець у разі повернення ним раніше отриманого авансу в зв'язку з відмовою в отриманні товарів має право на зменшення податкових зобов'язань на суму податку на додану вартість, яка була нарахована при отриманні авансу, що повертається покупцеві».
Не заслуговують на увагу твердження податкової інспекції з приводу того, що ТОВ «Атіква»було обізнане з тим, що ЗАТ «КАЛИНА-ЛТД» в квітні 2010 року мало анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість, оскільки даний факт не позбавляв ТОВ «Атіква»права на зменшення податкових зобов'язань по ПДВ за березень 2010 року, коли ще ЗАТ Калина-ДТД»було платником ПДВ.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позиція Тернопільської ОДПІ викладена в акті перевірки та запереченні на позов з приводу того, що норма закладена в п.п 4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону про ПДВ, передбачає лише одночасне корегування податкового зобов'язання та податкового кредиту відповідно, є хибною та такою, що базується на невірному і довільному трактуванні норми права.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідача заперечувала проти позову, проте нею, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення суд приходить до висновку, що воно прийняте в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що Тернопільська ОДПІ оспорюваним податковим повідомленням-рішенням порушила права позивача, а тому приходить до переконання про захист цих прав шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2011 року №0000061601/0.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 25 січня 2011 року №0000061601/0.
Повернути з держаного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Атіква»3 гривні 40 копійок судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 липня 2011 року.
Головуючий суддя Осташ А. В.
копія вірна
Суддя Осташ А. В.