Справа № 2-а/1970/1856/11
"17" жовтня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
при секретарі Бойко Н.Б.
за участю:
представника позивача Франчук М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів на суму 3255,79 грн., -
Тернопільський міськрайонний центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі позивач або Тернопільський МРЦЗ) звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення коштів на суму 3255,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як застрахована особа, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»подавав неправдиві відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг та одночасно незаконно отримав в період з 06.09.2006 року по 10.01.2007 року допомогу по безробіттю на суму 3255,79 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з мотивів вказаних у позовній заяві, просила позов задовольнити. Зазначила, що відповідач при зверненні до Тернопільського МРЦЗ за сприянням у працевлаштуванні, у заяві вказав, що він є безробітним, як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований. Внаслідок чого йому було надано статус безробітного 06.09.2006 року та виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 3255,79 грн.
В судовому засіданні 09.08.2011 відповідач позовні вимоги не визнав, вказавши, що ним буде оскаржено наказ Тернопільського МРЦЗ № НТ 110203 від 03.02.2011 року.
В судове засідання 17.03.2011 відповідач не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів у справі.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Тернопільським міськрайонним центром зайнятості 06.09.2006 року надано відповідачеві статус безробітного та в наслідок чого, виплачено допомогу по безробіттю відповідно до ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»(затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307) за період з 06.09.2006 року по 10.01.2007 року на суму 3255,79 грн.
Згідно з вимогами п. б) ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Згідно «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 за № 232/16248 передбачено, що обмін інформацією здійснюється між центрами зайнятості та державними реєстраторами.
Розслідуванням страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа з 29.03.2001 року. За результатами проведеного розслідування складений акт № 03-11 від 03.02.2011 року.
Факт наявності державної реєстрації ОСОБА_2, як фізичної-особи підприємця, під час його звернення до центру зайнятості за наданням статусу безробітного та у подальшому при отриманні спірної допомоги, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6). Згідно вказаної довідки, реєстрація відповідача підприємцем здійснена 29.03.2001 року, станом на 27.01.2011 року не припинена у встановленому порядку, а лише 31.12.2010 року внесений запис про судове рішення, щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з її банкрутством.
Наказом Тернопільського МРЦЗ № НТ 110203 від 03.02.2011 року вказано повернути виплачені з 06.09.2006 по 10.01.2007 ОСОБА_2 кошти.
Суд зазначає, що Наказ № НТ 110203 у встановленому Законом порядку не скасований та є чинний на час розгляду справи.
Відповідно до п. 6 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за № 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно абзацу чотирнадцятого п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку, зокрема, з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітного.
У відповідності до п. 2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Тобто відповідач, на виконання своїх обов'язків, був зобов'язаний при поданні заяви від 06.09.2006 року повідомити Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про те, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 29.03.2001 року.
Судом встановлено, що відповідачем внаслідок не виконання своїх обов'язків надано Тернопільському міськрайонному центру зайнятості недостовірні дані при отриманні статусу безробітного про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг а саме: відповідач не повідомив, що під час перебування на обліку як безробітний та отримання допомоги по безробіттю був зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення, відповідач на момент звернення до центру зайнятості не підпадав під визначення категорії безробітній та права на отримання допомоги по безробіттю не мав.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що оскільки при наданні статусу безробітного відповідач не повідомив центр зайнятості про факт реєстрації його, як фізичної особи - підприємця, він не міг бути визнаним безробітним, а відповідно, отримував допомогу по безробіттю з 06.09.2006 року по 10.01.2007 року на суму 3255,79 грн. безпідставно та незаконно.
Тернопільським МРЦЗ на адресу відповідача направлено претензію від 07.04.2011 року №08/1812 з вимогами про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю на суму 3255,79 грн., однак в добровільному порядку відповідачем зазначені кошти не повернуто.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 94, 122, 128, 160-163, КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (ін. код НОМЕР_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 3255,79 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят п'ять гривень сімдесят дев'ять копійок) незаконно отриманої допомоги по безробіттю на р/р 37171300901002, МФО 838012, ГУДКУ у Тернопільській області, КЕКВ 1341
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.