Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
26.10.2011 р. Справа № 2а-4635/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складi суддi Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Миндрул Л.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовомДП "Сільськогосподарське підприємство Новобузького виправного центру управління Державного лепартаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській обл.(№103), Богомази,Новобузький район, Миколаївська область,55644
доВиконавча дирекція Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, пр-т Леніна, 93,Миколаїв,54017 Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, пр. Леніна, 93,Миколаїв,54017
проскасування рішення від 08.04.11 р. № 400,
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Миколаїв про скасування рішення № 400 від 08.04.2011 р. в частині накладання штрафу в розмірі 956,04 грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що рішення в частині накладання штрафу на позивача є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки переплата ОСОБА_2 за листками непрацездатності здійснена за рахунок власних коштів, а не за рахунок Фонду. Тобто страхові кошти у даному випадку не використовувались, тому штрафна санкція застосована до позивача незаконно.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу за відсутністю його представника, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач 2 надав суду заперечення проти позову, в яких він позов не визнає , просить в позові відмовити, оскільки позивач не заперечує проти порушення ним ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого застрахованій особі переплата по листкам непрацездатності склала 1 912,07 грн. Тому відповідач правомірно застосував до позивача штрафну санкцію в сумі 956,04 грн. відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст.2 КАС України.
Актом перевірки порядку нарахування, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в ДП Новобузького виправного центру № 103 від 29.03.2011 р. не прийнято до зарахування витрат в сумі 1912,07 грн., які виникли внаслідок переплати, чим порушено ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленим похованням»№ 2240-ІІІ від 18.01.2001 р. в частині виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам залежно від страхового стажу. Додаток № 2 до акту - довідка про встановлені порушення порядку витрачання коштів за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2010 р. зазначено по яких листках непрацездатності та яка сума переплати виникла.
На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято рішення № 400 від 08.04.2011 р. , в якому зазначено, що позивачем порушено ст. 37 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам,зумовленим похованням»№ 2240-ІІІ від 18.01.2001 р. і за наслідками перевірки не прийнято до зарахування витрат коштів Фонду в сумі 1912,07 грн., та донараховано штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів в сумі 956,04 грн. на підставі ст. 30 та керуючись п.6 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленим похованням»№ 2240-ІІІ від 18.01.2001 р.
Позивач в позові зазначив, що рішення в частині суми витрат не прийнятих до зарахування в сумі 1912,07 грн. не оскаржує, він не погоджується з сумою штрафа, оскільки страхові кошти Фонда позивач не витрачав.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 28, ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленим похованням»№ 2240-ІІІ від 18.01.2001 р. страховик має право: накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства. Страхувальник -роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 % належної до сплати суми страхових внесків.
Посилання позивач на те, що ним страхові кошти фонду не використовувались, а використовувались власні кошти не приймаються судом, оскільки:
Відповідно до ч.1 ст. 23,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленим похованням»( в редакцій чинні на момент виникнення правовідносин) страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення застрахованим особам. За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення: допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах, допомога на поховання.
Згідно з п.6.8-6.9 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженого Постановою правління ФСС з ТВП від 26.06.2001 р. № 16 страхувальники-роботодавці не мають право припиняти виплату допомоги у випадках, коли сума нарахованих страхових внесків та інших платежів до Фонду не покриває фактичні витрати з виплат допомоги. Якщо витрати, проведені страхувальником -роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою виплат і сумою страхових внесків зараховуються в рахунок сплати наступного кварталу.
Звіт по коштах загальнообов'язкового соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за І півріччя 2011 р. свідчить, що нараховано за актами перевірки 956,04 грн., не прийнято до зарахування витрат 1912,07 грн. Заборгованість за Фондом на початку року складає 3951,35 грн.
Таким чином, позивач надає матеріальне забезпечення своїм працівникам не з власних коштів, а за рахунок нарахованих страхових внесків за відповідний період на відповідний фонд праці найманих працівників. Наявність дебіторської заборгованості за Фондом свідчить, що у позивача не було достатньо страхових внесків на надання матеріального забезпечення найманим працівникам, оскільки розмір матеріального забезпечення перевищував розмір нарахованих страхових внесків.
Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин , відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст рішення підписаний
та складений суддею 31.10.2011 р.