Справа № 4-111/11
24 травня 2011 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Іващенко Ю. А.
при секретарі - Мирна Т.Ф.,
з участю прокурора - Чугай О.Ю.,
скаржника - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Лубни скаргу директора Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи,
Директор Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН Рак В»ячеслав Васильович звернувся до суду зі скаргою на постанову Лубенського міжрайонного прокурора Білокінь Р.М. про порушення кримінальної справи від 09.03.2011 року.
Скарга мотивована тим, він є службовою особою Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН, а тому винесена постанови стосується його інтересів та він має право на її подачу. У скарзі ОСОБА_1 зазначав, що Дослідною станцією лікарських рослин Інституту агроекології УААН реалізація зернових культур у 2010 році проводилася по цінам, не нижче собівартості даних культур, про що було отримано дозвіл від Інституту Агроекології УААН та саме у зв»язку з їх реалізацією шкода державі заподіяна і не була через відсутність належних приміщень для збереження даних культур. Крім цього, середні ціни реалізації зернових по Лубенському регіону встановлені не були.
ОСОБА_1 прохав суд скасувати постанову про порушення кримінальної справи від 09.03.2011 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав та пояснив, що вважає висновки КРУ при перевірці не обґрунтованими, оскільки вони суперечать самому листу КРУ у якому вказано на не можливість обрахування збитків через відсутність відповідного законодавчого акту. Зернові були реалізовані за цінами, не нижче собівартості, на що отримано дозвіл від вищестоящої організації, та у випадку їх не реалізації, були б спричинені збитки у зв»язку з відсутністю належних складських приміщень для їх зберігання.
Захисник прохав скаргу задовольнити, обґрунтовуючи її обставинами, які в ній викладені, також пояснив, що по справі не доведено корисливу мету службових осіб, що виключає кваліфікацію злочину за ст. 364 КК України, дану справу порушено по факту, а не відносно конкретної особи через те, що в тому випадку необхідно було б пред»являти обвинувачення, однак підстави для його пред»явлення відсутні і дана справа мала б бути закрита.
Прокурор в задоволенні скарги прохав відмовити, вважав, що прокурор мав право порушувати кримінальну справу по факту вчинення злочину, а не відносно конкретної особи, на час порушення справи щодо цього були наявні приводи та законні підстави, заперечення скаржника та його захисника ґрунтуються на оцінці конкретних доказів по справі, чого не може робити на даній стадії розгляду суд.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи.
У відповідності до ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, тобто підставами для порушення кримінальної справи є наявність достатніх даних, що вказують на те, що діяння особи містить склад злочину.
Як вбачається з матеріалів, на підставі яких 09.03.2011 року Лубенським міжрайонним прокурором по факту зловживання службовим становищем службовими особами Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч.1 КК України було порушено кримінальну справу та самої постанови, приводом до порушення даної кримінальної справи стало безпосереднє виявлення ознак злочину при здійсненні нагляду за додержанням вимог законодавства про зерно та ринок зерна в Україні в діяльності Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН, що відповідає п. 5 ч.1 ст. 94 КПК України.
В постанові про порушення кримінальної справи від 09.03.2011 року вказано, що Лубенською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням Господарського кодексу України, Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» в діяльності Дослідної станції лікарських рослин інституту УААН», якою встановлені суттєві порушення вимог чинного законодавства України. Так, службові особи Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН зловживаючи службовими становищем, умисно, з корисливих мотивів всупереч інтересам служби в період з 01.01.10 р. по 01.09.10 р. провели реалізацію зернових культур Дослідної станції за заниженими цінами, в порівнянні з середніми цінами реалізації зернових по Лубенському регіону. Вказаними діями службових осіб Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН, завдано збитки державній установі на загальну суму 96,88 тис. грн.
Згідно порівняльної відомості, що додана до акту КРУ, на підставі даних середньої ціни реалізації зернових та середньої ціни їх реалізації по Лубенському регіону, визначена можлива сума доходу від реалізації та відповідно різниця між можливою сумою реалізації та сумою, за яку було фактично реалізовано продукцію.
Як вбачається зі скарги ОСОБА_1 фактично заперечує акт планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН за період з 01.07.2008-01.09.2010 р.р. №01-21/129 від 19.10.2010 року, у якому вказано, що Дослідною станцією за період з 01.01.2010 по 01.09.2010 років проводилась реалізація зернових по цінах, нижчих, ніж середні ціни реалізації по регіону, внаслідок чого установою втрачена можливість отримати додаткові кошти в сумі 96 884 грн.
Також скаржник посилається на факт реалізації зернових культур у 2010 році по цінам, не нижче собівартості даних культур, про що було отримано дозвіл від Інституту Агроекології УААН та на те, що у зв»язку з їх реалізацією шкода державі заподіяна не була через відсутність належних приміщень для збереження даних культур.
ОСОБА_1 також вказує на суперечливі дані, які містяться у Акті КРУ від 19.10.2010 року про те, що нібито Дослідною станцією за період з 01.01.2010 по 01.09.2010 років проводилась реалізація зернових по цінах, нижчих, ніж середні ціни реалізації по регіону, внаслідок чого установою втрачена можливість отримати додаткові кошти в сумі 96 884 грн. та в листі КРУ про те, що розмір збитків від реалізації зернових по цінах, нижчих, ніж середні ціни реалізації по регіону не визначено у зв»язку з відсутність процедури обрахування збитку.
Захисник вказував на не доведеність корисливої мети службових осіб, як обов»язкової ознаки складу злочину.
Однак при вирішенні скарги суд враховує, що не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати вищевказані питання, в тому числі і ті, на які посилається ОСОБА_1 у скарзі та які вирішуються судом при розгляді справи по суті, на даній стадії розгляду скарги суд не може усувати суперечності у наданих доказах, надавати переваги певним доказам, тобто вдаватися до оцінки доказів по справі.
Закон не передбачає для особи, яка вирішує питання щодо порушення кримінальної справи, на даній стадії доводити всі ознаки складу злочину.
Отримані під час досудового слідства дані мають бути належним чином оцінені органами досудового слідства в ході проведення відповідних слідчих дій.
Суд вважає, що ОСОБА_1 має право на подачу даної скарги, оскільки обіймає посаду директора Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН і оскаржувана постанова від 09.03.2011 року стосується його інтересів.
Наведене свідчить про те, що станом на час винесення прокурором постанови від 09.03.2011 року про порушення кримінальної справи по факту зловживання службовим становищем службовими особами Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч.1 КК України щодо цього були наявні приводи та достатні підстави, що свідчить про необхідність проведення по справі досудового слідства з метою встановлення обставин, передбачених ст. 64 КПК України, які підлягають доказуванню по кримінальній справі, а тому скаргу директора Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 94, 98, 236-8 КПК України,
Скаргу директора Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН ОСОБА_1 на постанову Лубенського міжрайонного прокурора Білокінь Р.М. від 09.03.2011 року про порушення кримінальної справи по факту зловживання службовим становищем службовими особами Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч.1 КК України - залишити без задоволення.
На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Іващенко Ю. А.