Справа: № 2-а-472/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кащук А.М.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"19" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії,-
встановив:
28 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до Звенигородського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії відповідно до вимог ст. ст. 39, 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01 червня 2006 року по теперішній час.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 30 грудня 2010 року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії, як потерпілій від аварії на ЧАЕС 4 категорії, відповідно до положень ст.ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині вимог за період з 01 червня 2010 року по 27 червня 2010 року включно.
Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії -задоволено, а саме: визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком з 28 червня 2010 року, відповідно до ст.ст. 39,50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату з 28 червня 2010 року доплати до пенсії ОСОБА_2: відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі однієї мінімальної заробітної плати; відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та визначеного законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, за період з 28 червня 2010 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та закрити провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 1), серія НОМЕР_1, виданим Черкаською облдержадміністрацією 16 серпня 2005 року, отримує пенсію у відповідача та проживає у м. Звенигородка Черкаської області, яке за переліком населених пунктів Черкаської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам 3 групи -50 % мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Нарахування позивачу додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до положень ст. 39, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39, 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26 липня 1996 по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 50, відповідно до Постанови КМУ від 28 травня 2008 № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категоріям громадян”, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26 липня 1996 та Постановою КМУ від 28 травня 2008 № 530, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 50 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст. ст. 39, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області -залишити без задоволення.
Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 січня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький