Справа: № 2а-4/11 Головуючий у 1-й інстанції: Русаков Г.С.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"20" жовтня 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Канівського районного суду Черкаської області від 21 березня 2011 року у справі за позовом до ОСОБА_2 до Канівської міської ради, виконавчого комітету Канівської міської ради, третя особа: комунальне підприємство «ЖЕК»про спонукання міської ради виконати певні дій, визнати неправомірними стягнення плати за обслуговування при будинкової території та стягнення компенсації за завдану шкоду,-
Позивач ОСОБА_2 остаточно вточнивши позовні вимоги звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправним рішення № 149 виконавчого комітету Канівської міської ради, визнати неправомірними стягнення плати за обслуговування при будинкової території, стягнути компенсацію за завдану шкоду згідно додатків та пояснень до позовної заяви.
Постановою Канівського районного суду Черкаської області від 21 березня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач мешкає в м. Каніві по вул.Леніна, буд.59/1 кв.47
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Щодо визнання протиправним рішення № 149 виконавчого комітету Канівської міської ради «Про затвердження тарифу по квартирній платі (платі за утримання будинків та прибудинкової території)»слід зазначити наступне:
Закон України від 24.06.2004 № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги»визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних послуг та регулювання цін/тарифів у межах своїх повноважень.
Засади організації та діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентується Законом України «Про місцеве самоврядування»№ 280/97-ВР від 21.05.1997 р.
Відповідно до підпункту 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону, до відання виконавчих органів міських рад віднесені повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, і транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, а в разі, якщо вказані послуги надаються підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності - погодженням в установленому порядку цих питань з даними підприємствами, установами та організаціями.
Вказані повноваження є власними (самоврядними) повноваженнями виконавчого органу, який створюється для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.
Відповідно до п.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін-тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є одним з видів житлово-комунальних послуг. Порядок формування та затвердження цін-тарифів на житлово-комунальні послуги визначається ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в якому зазначається, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 560 (далі Порядок)та згідно положень (п. 1) визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають зазначені послуги.
Тобто, вказаною постановою передбачений механізм розрахунків відповідних тарифів, з урахуванням економічної обґрунтованості витрат витрат ресурсів, ставок податків та платежів та іншого.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
КП «ЖЕК»є баласоутримувачем багатоповерхових будинків у м Каневі, Черкаської області і проводить розрахунок тарифів на вказаний вид, послуг.
Тобто КП «ЖЕК»здійснює операцій, що належать до компетенції виконавця житлово-комунальних послуг (п. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"), а саме утримує на балансі жилі будинки, веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність щодо їх утримання, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання зазначених будинків, а також: забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію.
Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво затверджують органи місцевого самоврядування.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»КП «ЖЕК»у 2008 році зробило розрахунок тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки закон надає альтернативу для такого звернення не лише виконавцю послуг, але і виробнику цих послуг.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Відповідно до п. 1.3 Порядку, затвердженого наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства "Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді" від 25.04.2005 року N 60, виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у ч. 2 ст. 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до змісту ст. 29 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному житловому будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Таким чином право виконавчого комітету Канівської міської ради на затвердження розрахованих у відповідності з вимогами законодавства тарифів, визначено ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Рішенням виконавчого комітету Канівської міської ради № 149 від 22 квітня 2009 року встановлено розмір плати за утримання будинків і прибудинкових територій, який становить для будинків, без ліфтів та квартир, що розташовані на перших поверхах будинків з ліфтами, які обслуговує Канівське КП «ЖЕК»1,71 грн. за один квадратний метр загальної площі в місяць з ПДВ.
З огляду на вищезазначене виконком Канівської міської ради, погодивши надані КП «ЖЕК»тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкової території, діяв у межах, наданих йому повноважень та у спосіб встановлений законом, застосовуючи усі свої передбачені на законодавчому рівні права та обов'язки щодо дотримання прав, свобод та інтересів членів усієї територіальної громади м. Канева.
Відповідно до п.4 Порядку у разі зміни розміру складових до тарифу на послуги вносяться відповідні зміни.
Відповідно до п.33 Постанови Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Кабінет Міністрів України»рівень рентабельності, що визначається з урахуванням необхідності сплати податку на прибуток підприємств та спрямування частини коштів, отриманих як прибуток, на технічне переоснащення підприємств, не повинен перевищувати у цілому по підприємству 12 відсотків.
Відповідно до листа № 01-34/63 від 19 березня 2002 року Черкаської обласної державної адміністрації рентабельність не повинна перевищувати 12%. Тобто рентабельність визначена в межах діючого законодавства.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Колегія суддів зазначає, що при винесені рішення «Про затвердження тарифу по квартирній платі (платі за утримання будинків та прибудинкової території)»№ 149 від 22 квітня 2009 року виконавчий комітет Канівської міської ради діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом.
Стосовно визнання неправомірними стягнення плати за обслуговування при будинкової території слід зазначити наступне:
Мотивуючи позовні вимоги в даній частині позивач зазначає, що стягнення плати за обслуговування прибудинкової території неправомірне, оскільки земельна ділянка ні раді, ні ЖЕКу не належить, крім того вона не благоустроєна: відсутні межі та договір.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (ч. ч. 1, 2 статті 83 ЗК України).
Право власності на прибудинкову територію належить територіальній громаді. Органи місцевого самоврядування комунальному підприємству «ЖЕК»не передавали у власність та не надавали на праві користування прибудинкові території, а лише поклали обов'язки з утримання в чистоті дані території відповідно до ряду законодавчих норм.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що розмір земельної ділянки, яка підлягає прибиранню визначено КП «ЖЕК»у відповідності до затверджених наказом Держжитлокомунгоспу № 59 від 04.08.1997 року «Типових норм часу та норм обслуговування для робітників і виробничого персоналу, зайнятих утриманням житлового фонду»та у відповідності до р.7 п.5.2 Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Каневі».
Перелік послуг на тарифи та тарифи на ці послуги розраховані КП «ЖЕК»відповідно до норм діючого законодавства.
Частинами 2, 3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Як слідує з матеріалів справи КП «ЖЕК»передав матеріали в міськфінуправління а також до юридичного відділу міськвиконкому для вивчення та затвердження, після проведення розрахунків та планово нормативних витрат необхідних для надання переліку послуг та підготовленим проектом рішення.
Після затвердження та погодження рішення «Про затвердження тарифу по квартирній платі (платі за утримання будинків та прибудинкової території)»дане рішення було затверджено виконкомом Канівської міської ради. При цьому повідомлення про зміну тарифів на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій було розміщено на офіційному сайті Канівської міської ради 02 березня 2009 року.
Згідно з п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.
Таким чином позовні вимоги про визнання неправомірними стягнення плати за обслуговування при будинкової території не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення компенсації за завдану шкоду зазначаємо наступне:
З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи данні позовні вимоги позивачем взагалі не обґрунтовані, через що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем надано достатньо доказів та обґрунтувань правомірності своїх дій.
Позивачем належних доказів на підтвердження того, що дії відповідача були з порушення норм чинного законодавства, поза межами компетенції та порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, суду не надано.
Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Таким чином позовні вимоги не доведенні та не підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Посилання позивача на порушення його прав у зв'язку з фактичною відсутністю зазначених послуг, суд не приймає до уваги, так як у випадку неналежного надання послуг експлуатаційною організацією позивач має право звернутися до виконавця даних послуг.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення .
Постанову Канівського районного суду Черкаської області від 21 березня 2011 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький