Справа: № 2а/2570/1059/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_3
Іменем України
"20" жовтня 2011 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_3,
суддів Василенко Я.М., Степанюк А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним, скасування розпорядження та поновлення на роботі, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним, скасування розпорядження та поновлення на роботі.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації № 474-ос від 04.10.2005 року ОСОБА_2 було призначено на посаду провідного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату облдержадміністрації.
06.12.2010 року розпорядженням № 425 Чернігівська обласна державна адміністрація, на підставі ст. 5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»та враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 року № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» внесла зміни до структури апарату облдержадміністрації, відповідно до якого було скорочено в структурі апарату облдержадміністрації дві посади провідного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме додатку вказаного розпорядження, про вивільнення у зв'язку зі змінами у структурі апарату облдержадміністрації позивача було попереджено 06.12.2010 року.
Відповідно до п. 1 ст. 40 та 44 КЗпП України ОСОБА_2 було звільнено з посади провідного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату облдержадміністрації з 07.02.2011 року у зв'язку зі скороченням посади, про що видано розпорядження № 421 - ос від 07.12.2010 року.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»та з метою приведення власних актів у відповідність до вимог п. 1 ст. 40, 43, 49-2 КЗпП України розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації № 451-ос від 28.12.2010 року було скасовано розпорядження голови облдержадміністрації від 07.12.2010 року № 421-ос «Про звільнення ОСОБА_2
Згідно п. 1 ст. 40 та ст. 44 КЗпП України 07.02.2011 року ОСОБА_3 було звільнено з посади провідного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату облдержадміністрації у зв'язку зі скороченням посади, про що свідчить розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації № 35-ос, копія якого міститься в матеріалах справи (а/с36).
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 40 КЗпП України та у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю , позивача було звільнено з посади провідного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату облдержадміністрації з 17.02.2011 року, п. 1 розпорядження голови облдержадміністрації від 07.02.2011 року № 35-ос «Про звільнення ОСОБА_3»визнано таким, що втратив чинність, про що свідчить розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації № 39-ос, копія якого міститься в матеріалах справи.
Згідно витягу з протоколу від 04.02.2011 року № 16 , на засіданні профспілкового комітету працівників обласної державної адміністрації за участю позивача було погоджено подання голови облдержадміністрації на звільнення ОСОБА_3 з посади провідного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату облдержадміністрації за скороченням штатів відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Як вбачається з матеріалів справи, переліком змін № 9 до штатного розпису Чернігівської облдержадміністрації на 2010 рік, затвердженого головою облдержадміністрації 16.12.2010 року та заступником Міністра фінансів України 24.12.2010 року, виведено із штатного розпису 2 посади провідного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи та введено до вказаного відділу 2 посади головного спеціаліста.
Штатним розписом Чернігівської обласної державної адміністрації на 2011 рік, передбачено, що у відділі взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи наявні наступні посади: начальника відділу, головного спеціаліста з питань запобігання та протидії корупції та 4 посади головного спеціаліста.
Як встановлено судом першої інстанції, що позивач не включений до списку осіб, зарахованих до кадрового резерву на посади державних службовців апарату Чернігівської облдержадміністрації на 2011 рік.
Статтею 5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»передбачено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог ст. 18 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій. Рекомендаційні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а відповідно до ч. 2 ст. 40 цього Кодексу , звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Згідно ч. 3 вказаної статті, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до п. 1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Згідно ст.49-4 цього Кодексу, ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
Враховуючи, що у відділі взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи Чернігівської облдержадміністрації вакантні посади провідного спеціаліста були відсутні, позивач не включений до списку осіб, зарахованих до кадрового резерву на посади державних службовців апарату Чернігівської облдержадміністрації на 2011 рік, зважаючи на те, що посада головного спеціаліста є новою посадою у розумінні положень КЗпП по відношенню до позивача, зайняття якої має відбуватися на конкурсних засадах, передбачених Законом України «Про державну службу», суд дійшов висновку, що відповідачем було дотримано процедуру, встановлену положеннями ч.2 ст.40 КЗпП.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуване розпорядження Чернігівської облдержадміністрації видане з дотриманням процедури звільнення особи за п.1 ст.40 КзпП, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 12,41, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним, скасування розпорядження та поновлення на роботі -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 25 жовтня 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
А.Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлений 25 жовтня 2010 року.