Справа: № 2а/2570/1311/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
"11" жовтня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Луцак А.В.
розглянувши за відсутності сторін, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Голови житлової комісії військової частини А 1479 Тичука Руслана Анатолійовича про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення моральної шкоди, -
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 р. у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до голови житлової комісії військової частини А 1479 Тичука Руслана Анатолійовича про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду як таку, що постановлена судом з порушенням норм права та постановити нову, якою задовольнити позов.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, однією з ознак публічно-правових спорів є участь у них хоча б на одній зі сторін суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказаних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то такий спір не є адміністративним спором у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як вбачається з абзацу другого пункту 3 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, що комісії з житлових питань, створюються при виконавчому комітеті у складі голови або заступника голови виконавчого комітету (голова комісії), представника профспілкового органу (заступник голови комісії), депутатів Ради, представників громадських організацій, трудових колективів. Склад комісії затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради. З питань, що розглядаються, комісія підготовляє пропозиції і вносить їх на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради.
Тобто, у відносинах, які виникли між сторонами, відповідач не діє як суб'єкт владних повноважень та не здійснює владні управлінські функції, а тому зазначений спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія зазначає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відмови у відкритті провадження позивачу. Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 12, 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 р.-залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 17.10.2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: