Справа: № 2а-7878/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Раманенко Є.Ю.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
"11" жовтня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Луцак А.В.
розглянувши за відсутності сторін, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 р. позов задоволено: визнано неправомірними та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0000532303 від 22.01.2009 року; № 0000552303 від 22.01.2009 року; № 0000542303 від 22.01.2009 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм права та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 31.12.08 року працівниками податкового органу проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 в кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Позивач в приміщенні кафе «Закусочна»перебуває на підставі договору про безоплатне користування майном від 25.12.2008 року та акту прийому передачі приміщення від 25.12.2009р. Згідно п. 1.1 вказаного договору Користувач (ОСОБА_2.) приймає в безоплатне користування частину приміщення закусочної (51,7 кв.м), що розташоване в м. Житомирі вул. Щорса, 47. Загальна площа приміщення складає 81,7 кв.м. Позивач, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 06.06.2001 року свідоцтво В00 №763248. За наслідками перевірки був оформлений акт перевірки № 06300979/2320 від 31.12.2008р.
Актом перевірки встановлено порушення: ст. 15, 15-3 Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»; вимоги п.п. 1,2,5 ст.З Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», порушення вимог ст.3,7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»№98/96-ВР а саме - відсутність торгового патенту.
Податковою інспекцією не було прийнято до уваги докази, а саме книги обліку доходів та витрат форми № 10, товарний звіт №1 з 24 - 31 грудня 2008 року з підтверджуючими накладними про найменування та кількість товару. Вказані документи свідчать про те, що СПД ОСОБА_2 для подальшої реалізації не придбавались алкогольні напої та не реалізовуватися. Під час проведеної перевірки перевіряючими дані документи не витребовувались та не перевірялись.
Акт перевірки № 06300979 від 31.12.08р. не містить даних (посилання на документи, тощо) про те, що ОСОБА_2 є власником алкогольних напоїв які реалізовувались і вони у відповідно вилучались працівниками податкової інспекції.
Пунктом 12 ст. 3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести у встановленому законом порядку облік товарних запасів на складах або за місцем реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
Статтею 20 цього ж Закону передбачена відповідальність до суб'єктів підприємницької діяльності які здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку у вигляді подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відсутність в акті перевірки посилань на те, що ОСОБА_2 реалізовувався не облікований товар та відсутність рішення про застосування фінансових санкцій за порушення п.12 ст.3 та ст.6 Закону свідчать про те, що податковим органом не встановлено належність алкогольних напоїв саме позивачу та відповідно їх реалізація.
Відсутність алкогольних напоїв у товарних звітах та накладних позивача та відсутність фінансових санкцій за реалізацію не облікованого товару свідчать про те, що позивач не має ніякого відношення до реалізованих алкогольних напоїв працівникам податкового органу, особою яка не є працівником СПД ОСОБА_2
Згідно з п. 1 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану з проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; здійснення заходів щодо вилучення, знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.
Опис алкогольних напоїв до акту перевірки, наданий відповідачем, суд правильно вказав неналежним доказом, з вищенаведених підстав та додатково враховуючи, що опис продукції здійснений без встановлення того, чи належить взагалі вказаний товар позивачу, коли він придбавався, чи був рух (торгівля) цього товару з моменту придбання.
Колегія також звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Згідно статті 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" покладення на посадових осіб органів державної податкової служби обов'язків, не передбачених цим Законом та іншими актами законодавства України, забороняється.
Враховуючи вищенаведений законодавчий припис закону, посадові особи ДПА, при перевірці господарської одиниці не можуть в силу закону, одночасно діяти як перевіряючі, як споживачі (замовники) певних товарів, робіт, послуг та як свідки порушення порядку розрахунків у випадку власної розрахункової операції.
Відповідно до ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Судом також встановлено, що СПД ФО ОСОБА_2 на момент перевірки зареєстрований як платник єдиного податку .
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
При цьому, суд зазначив, що згідно акту перевірки від 31.12.2008 р. контролюючим органом не встановлено порушення щодо відсутності у підприємця книги обліку доходів і витрат.
Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Оскільки відповідачем не були надані докази того, що позивачем здійснювалася реалізація алкогольних та тютюнових виробів, то є безпідставними вимоги відповідача щодо придбання ним патенту.
Крім того, колегія також враховує, що процес контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) регулюється ст.ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та полягає у здійсненні органами державної податкової служби планових та позапланових перевірок.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з п.п. 5 - 9 ст. 9 вищезазначеного закону.
За змістом ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планова перевірка суб'єктів підприємницької діяльності які перебувають на спрощеній системі оподаткування здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
Підприємці - платники єдиного податку, відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998р. №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", після закінчення звітного періоду (кварталу) протягом 5 календарних днів подають до податкового органу звіт, в якому зазначається обсяг виручки від реалізації товарів, продукції (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку дії терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку, суму фактично сплаченого податку, фактичну чисельність працівників та види діяльності, які здійснювалися протягом звітного кварталу.
Враховуючи вищенаведені положення закону та знаходження суб'єкта підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування планова перевірка з питань застосування РРО не могла бути проведена раніше 05.01.2009 року.
Положеннями ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила (строків проведення перевірки), вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Що стосується протоколу про адміністративне правопорушення серії КН № 656999 від 27.02.2009р. щодо порушення порядку розрахунків у сфері торгівлі в кафе «Закусочна»по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_2, то постановою апеляційного суду Житомирської області від 23 червня 2009 року постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 07 травня 2009 року про притягнення ОСОБА_2 за ст.. 155-1, ч.1 ст.164 КУпАП скасовано, провадження у справі закрито в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Виходячи з зазначеної постанови встановлено відсутність дії позивача або іншої особи від його імені щодо здійснення торгівлі алкогольними та тютюновими виробами без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), а також щодо невикористання при розрахункових операціях РРО та невидачі розрахункового документу на суму покупки. Постанова апеляційного суду Житомирської області від 23 червня 2009 року набрала законної сили.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обгрунтованого висновку про безпідставність застосування до СПД ОСОБА_2 фінансових санкцій, передбачених абзацом 5, 8 частини 2 статті 17 України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", п.п. 1,2,5 ст.З Закону України від 06.07.95 №265/95-BP «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі -залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 р. -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 17.10.2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: