Головуючий у 1 інстанції - Буйкін М.І.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
30 серпня 2011 року < > справа № 2а-43/11/1220
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Казначеєва Е.Г.
суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України
в м. Рубіжному Луганської області
на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області
від 21 березня 2011 року
по справі № 2а43/11/1220
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України
в м. Рубіжному Луганської області
про перерахунок пенсії
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши її відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року №894 на 12 % та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року №1293 у 3,5 рази, з 14.07.2006 року.
Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 березня 2011 року позовні вимоги були задоволені частково. Суд першої інстанції визнав дії Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області, пов'язані з відмовою ОСОБА_2 здійснити перерахунок пенсії по інвалідності у відповідності зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком та перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності зі ст. 50 зазначеного Закону, неправомірними, зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком , встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період, починаючи 01 серпня 2010 року з урахуванням здійснених виплат, зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області, зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період, з урахуванням положень ч. 3ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01 листопада 2006 року з урахуванням здійснених раніше виплат. В задоволені вимог в іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, становила наступне.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням, довідкою МСЕК (арк. спр. 7-8).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, відповідач, на думку позивача, неправомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії з 14.07.2006 року відповідно до вимог статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Пунктом 13 розділу XV вказаного закону, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Позивачу була призначена за його вибором пенсія за 2 групою інвалідності, як особі що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в редакції Закону України № 2001-ХІІ від 19 грудня 1991 року, зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія у складі державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідач в апеляційній скарзі посилався на те, що виплата пенсії позивачу відбувалася на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах встановлених постановами Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими для виконання державними пенсійними органами. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» було встановлено, що розрахунок пенсій та додаткової пенсії призначених відповідно статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен проводитися виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. Після прийняття Конституційним судом України рішення від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008 відбувалася на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22 травня 2008 року, а з 1 липня 2008 року - постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Стосовно цих тверджень відповідача колегія суддів зазначає, що за статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Тобто, в цій статті функції щодо встановлення розміру пенсії, як державної, так і додаткової, Кабінету Міністрів України не делеговані, а лише зазначено про те, що Кабінет Міністрів України може затвердити порядок застосування передбачених законом пільг.
Таким чином, колегія судів дійшла до висновку, що постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року, № 530 від 28 травня 2008 року, № 654 від 16 липня 2008 року були прийняті всупереч положень статей 50, 54, 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір апеляційний суд погоджує висновки суду першої інстанції про те, що позивачу повинна сплачуватися державна та додаткова пенсія у розмірі визначеному в статтях 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з вирахуванням мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції на день звернення позивача за перерахунком) передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідач наполягає на тому, що за частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Колегія суддів з цього приводу зазначає, що стаття 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була доповнена частиною третьою згідно з Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV, який набрав чинності з 31 березня 2005 року, в той час як до частини третьої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зміни, за якими - обчислення і призначення пенсій по інвалідності проводяться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", були внесені згідно з Законом України від 17 листопада 2005 року N 3108-IV, що набрав чинності з 13 грудня 2005 року, тобто в даному випадку застосовується принцип дії законів у часі, за яким до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми закону, що набрав чинності пізніше. Крім того, частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІV від 15 липня 1999 року передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком. Також, слід врахувати, що чинним законодавством не встановлено іншого ніж передбаченого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядку вирахування мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, колегія суддів враховує, що на час звернення позивача до суду та прийняття рішення судом першої інстанції діє Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 зі змінами і доповненнями, за яким пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання завдяки Чорнобильської катастрофи нараховуються відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. За частиною 5 статті 45 цього закону документи про перерахунок пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії.
Стаття 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII згідно пункту 17 розділу І закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 5 жовтня 2006 року № 231-V, який набрав чинності 31 жовтня 2006 року, була доповнена частиною 3 наступного змісту: у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму". Дана редакція є чинною в період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статей 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.08.2010 року за основною пенсією та з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року за додатковою.
Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким визначено, що у 2011 році норми і положення статті 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 6 липня 2011 року № 745, яка набрала законної сили 23 липня 2011 року. Вищенаведені нормативні акти на даний час не визнані неконституційними.
Таким чином, відповідно до вимог вищенаведених нормативних актів, з 23 липня 2011 року виплати передбачені статтями 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"здійснюється в розмірі визначеному постановою КМ України № 745 від 6 липня 2011 року.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права в частині не вірного визначення початкової та кінцевої дати періоду, за який відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу, що відповідно обумовлює зміну постанови суду першої інстанції з визначенням початкової та кінцевої дати періоду перерахунку, а саме - з 01.08.2010 року по 22 липня 2011 року за основною пенсією та з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 22.07.2011 року за додатковою пенсією, з урахуванням дати набрання чинності постановою КМ України № 745 від 6 липня 2011 року.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 березня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-43/11/1220 - задовольнити частково.
Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 березня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-43/11/1220 - змінити.
Доповнити абзац 2 резолютивної частини постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 березня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-43/11/1220 після вислову «з 01 серпня 2010 року» висловом «по 22 липня 2011 року за рахунок коштів Державного бюджету України».
Замінити в абзаці 4 резолютивної частини постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 березня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-43/11/1220 вислів «з 01 листопада 2006 року» висловом «з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року за рахунок коштів Державного бюджету України».
В іншій частині постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 березня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-43/11/1220 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв
Судді В.Г.Яманко
І.А.Васильєва